Ви є тут

Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція

Автор: 
Ігрунова Ксенія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000271
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загальна характеристика об'єктів та методів дослідження

Об'єктом дослідження були 157 інбредних щурів - самців, масою 150-200 г та 40 кролів породи Шин шила, масою 3 кг.
Для відтворення найбільш значущих етіопатогенетичних факторів розвитку серцево-судинної патології - повсякденного невираженого стресу та гіпокінезії, було обрано модель імобілізаційного стресу за Ф.З.Меєрсоном, яка признана класичною моделлю емоційного стресу і на якій можна прослідити розвиток міокардіальної патології, зокрема апоптозу, а не некрозу. 14-денна модель погодинного стресу характеризується перехідним зниженням скоротливості міокарда, ригідністю серцевого м'яза, схильністю до виникнення аритмій, підвищеною адренергічною активністю. Для дослідження подовженої дії стресу основні показники імунного статусу, енергообміну міокарда, морфологічні зміни внутрішніх органів, ефективність корекції енергообміну та апоптозу кардіоміоцитів вивчали через 28 днів погодинного імобілізаційного стресу.
Для визначення участі адренергічної регуляції одній частині дослідних тварин вводили адреналін у дозі 0,25 мг на 1 кг маси протягом 14 днів, а другій обзидан 0,3 мг на 1 кг маси протягом 14 днів.
Згідно з поставленими задачами за умов імобілізаційного стресу проводилося вивчення впливу препарату з поліфенолів з аскорбіновою кислотою (ПК) із розрахунку 5 мг/кг в співвідношенні 3 : 1, та препарату з тимусу - тімаліну.
Критерії та стадії стресу визначали за Сель'є: абсолютні та відносні маси, клітинність селезінки та тимусу, стан слизової оболонки шлунку з метою виявлення виразок та ерозій, лейкограму крові, морфологію наднирників.
Вивчали вплив стресу на фактори імунної системи та неспецифічної резистентності. Проводили: вивчення імунної відповіді на еритроцити барана за титрами гемолізінів та аглютинінів, розеткоутворюючих клітин - В-РУК та І-РУК [ ], факторів клітинного і гуморального імунітету за визначенням сенсибілізованих Т-лімфоцитів та титрів антитіл до серцевого антигену, загальних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) [ ]; неспецифічної резистентності: активності природних клітин кілерів (ПКК) [ ], фагоцитів [ ], модуляторів апоптозу - активності оксидантної та антиоксидантної систем за хемілюмінісценцією плазми крові [ ], вміст прозапальних цитокінів: LIF/LAF (ІЛ-1) [ ], IFN (ІФН) [ ], TNF (ФНП) [ ]. Вивчали енергообмін клітин крові- активність лактатдегідрогенази (ЛДГ), сукцинатдегідрогенази (СДГ), К-Na-АТФ-ази, в лімфоцитах та нейтрофілах гістохімічним методом [ ]. Визначали функціональну активність та функціональний резерв мононуклеарних клітин крові (МНК), як клітин, чутливих до змін гомеостазу, дії нейроендокринних та імунних медіаторів.
Доведено, що характер фізіологічної відповіді клітин та систем відображає їх потенційні - резервні можливості. Нами була розроблена методика вивчення функціонального резерву - життєздатності МНК за визначенням в культурі їх спонтанного та індукованого з глюкокортикоїдом in vitro апоптозу, метаболічного стану за відношенням рівнів спонтанного до індукованого апоптозних індексів методом флуоресцентної мікроскопії з ДНК-барвником Hoechst 33342 (Патенти України № 65147 А (2004 р.), № 65985 А (2004 р.), № 66076 А (2004 р.). Вивчали функціональний стан, адренореактивність мембран: еритроцитів - за осморезистентністю, тромбоцитів - за агрегацією і активністю аденілатциклази та фосфодіестерази гістохімічним та електронномікроскопічним методами [ ].
Проводили спектрофотометричне дослідження показників енергообміну міокарда: K-Na-АТФ-ази [ ], ферментів мітохондрій: СДГ [ ], ЦХО [ ], АТФ+-синтетази [ ], пірідінових нуклеотидів [ ] за умов імобілізаційного стресу, введення адреналіну і обзидану; вивчення стану мітохондріальних мембран міокарда, в яких вбудовані ферменти енергообміну за їх активним набряком [ ]. Хроматографічним методом вивчали вміст АТФ, АДФ, АМФ [ ].
Морфологічну оцінку стану внутрішніх органів проводили за результатами світлової та електронної мікроскопії, гістохімії. Вивчали апоптоз кардіоміоцитів мікроскопічним та електроно-мікроскопічним методом.
Клінічні дослідження. Одним з найбільш серйозних ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС) є розвиток порушень ритму і провідності, який збільшує розлад коронарного кровообігу і серцеву недостатність, найчастіше стає ведучим, іноді навіть єдиним проявом захворювання, визначає його прогноз. Групу обстеження склали 45 осіб, що лікувалися у відділенні аритмій серця інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМНУ. Морфологічним субстратом для виникнення порушення ритму в 40 хворих був ІХС, у 5-х - міокардитичний кардіосклероз. Обстежено 94 хворих з гіпертонічною хворобою, які знаходились на лікуванні в відділі гіпертонічної хвороби інституту кардіології. Відомо, що гіпертензія є найчастішим наслідком стресу (Судаков). Контрольну групу склали 37 практично здорових осіб, аналогічних за віком і статтю. У всіх обстежених за допомогою ЕКГ вивчали аритмогенез, методом ехокардіографії встановлювали рівень гіпертрофії міокарда. Радіонуклідна вентрикулографія (РНВГ) за стандартною методикою проводилась усім хворим до початку медикаментозного лікування в стаціонарі. Комплекс параметрів РНВГ включав наступні показники скоротливості та гемодинаміки міокарда: загальна фракція вигнання правого і лівого шлуночків серця, фракції вигнання трьох зон шлуночків (переднє-перегородкова, верхівкова, задньобокова), серцеві об'єми (КСО, КДО, УО), характеристики вигнання (СНШСВ, ШВм, Т-ШВм, Vcf) і наповнення (ШНм, Т-ШНм).
Вивчали стан адренореактиності. Вміст цАМФ і цГМФ у крові досліджуваних хворих визначався радіоімунологічним методом реактивами фірми Immunotech (Чехія). Агрегацію та активність аденілатциклази (АЦ) тромбоцитів досліджували люмінісцентномікроскопічним, електронномікроскопічним та цитохімічним методами.
Досліджували імунний статус. Вивчали формулу крові, субпопуляції лімфоцитів з моноклональними міченими антитілами до