РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалася на протязі 1999–2006 років на базі Донецького національного
медичного університету ім. М. Горького – ректор академік АМН України, проф.,
д.мед.н. В.М. Казаков, Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї –
директор д.мед.н., проф. А.В. Чайка, Донецького регіонального центру охорони
материнства та дитинства – генеральний директор член-кореспондент АМН України,
д.мед.н., проф. В.К. Чайка. Морфологічні дослідження проводилися на базі
кафедри патологічної анатомії Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького – зав. кафедрою д.мед.н., проф. І.В. Василенко, відділу
фундаментальних досліджень Інституту невідкладної та відновної хірургії ім.
В.К. Гусака АМНУ – зав. відділом к.мед.н. А.М. Гнилорибов, паталогоанатомічного
відділення міської лікарні № 1 м. Донецька – зав. відділенням Г.Г. Багрій.
Лабораторні дослідження виконувалася в Центральній науково-дослідній
лабораторії Донецького національного медичного університету: у відділі
імунологічних досліджень – зав. відділом д.мед.н., проф. А.С. Прилуцький, у
відділі біохімічних досліджень – зав. відділом д.мед.н. С.В. Зябліцев, у
відділі медичної хімії – зав. відділом к.мед.н. О.Д. Якубенко.
2.1. Матеріали та методологія дослідження
Проведене дослідження складалося з семи етапів.
На першому етапі нашої роботи було проведено епідеміологічне дослідження,
вивчена розповсюдженість ДКУЯ серед жінок юного та активного репродуктивного
віку в Донецькій області, вичленені найчастіше зустрічаємі гістоструктурні
форми ДКУЯ, вивчений стан надання оперативної допомоги при цій патології.
На другому етапі був проведений ретроспективний аналіз 325 випадків ДКУЯ у
пацієнток репродуктивного віку, прооперованих у відділенні ендохірургічної
гінекології Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства за
період з 1995 по 1998 рр. (хірургічна група порівняння ВП) за традиційними
методиками, оцінена ефективність передопераційної діагностики гістоструктурних
форм ДКУЯ, тривалість оперативних втручань, відсоток органозберігальних об’ємів
і реалізації репродуктивної функції. Також був проведений аналіз
консервативного лікування функціональних кіст яєчників за традиційним методом у
90 пацієнток (консервативна група порівняння АП).
На третьому етапі проведено проспективне клінічне обстеження, соноскопію
яєчників, вивчення експресії сироваткових та інтракістозних онкомаркерів, дані
відеоскопічної візуалізації утворень яєчників у 895 жінок репродуктивного віку
з ДКУЯ, прооперованих у відділенні ендохірургічної гінекології Донецького
регіонального центру охорони материнства та дитинства за період з 1999 по 2005
рр. (хірургічна основна група ВО), і пацієнток групи Р з цистаденокарциномами.
Розроблена комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ.
Дані апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних утворень яєчників у
895 пацієнток групи ВО і 10 пацієнток групи Р, яка послугували у сукупності
навчальною вибіркою, співставлені з результатами гістологічного дослідження
операційних матеріалів. Синтезована математична модель і розроблена
автоматизована система апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних
утворень яєчників з використанням клінічних, соноскопічних даних і вивчення
концентрації сироваткових онкомаркерів. Ефективність розробленої
автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм кістозних
утворень яєчників перевірена на екзаменаційній виборці, яку склали 241
пацієнтка групи Д з ДКУЯ і 18 хворих групи Р.
На четвертому етапі вивчено гістоструктурні, гістохімічні особливості видалених
яєчників або їх частин від 91 пацієнтки з кістами яєчників, 50 хворих на
кістоми яєчників, 10 пацієнток з цистаденокарциномами яєчників та від 20 жінок
контрольної морфологічної групи Км з трубним безпліддям, оцінено експресію в
них рецепторів лектинів та стероїдних гормонів. Проаналізовано стан основних
систем гомеостазу та вираженість ендогенної інтоксикації у 315 пацієнток групи
ВО, які склали групу С. Сформульована сучасна концепція патогенезу кіст і
кістом яєчників, виявлені їх принципові відміни між собою.
На п’ятому етапі розроблений, впроваджений та оцінений спосіб консервативного
лікування функціональних кіст яєчників у 90 пацієнток (основна консервативна
група АО). Проведено експериментальне морфологічне дослідження ефективності
різних склерозантів для проведення ТГАД зі склеротерапією на 20 видалених
яєчниках з кістозними утвореннями. Оцінена ефективність застосування в якості
склерозанту при ТГАД спиртового розчину солковагіну у 30 пацієнток групи АО1
порівняно із застосуванням 96 %-вого етилового спирту у 30 пацієнток групи АП1с
і спиртового розчину протефлазиду у 30 пацієнток групи АП1п
На шостому етапі розроблені, впроваджені та оцінені способи ендохірургічного
лікування ДКУЯ різних розмірів з використанням біполярного струму у режимі
різання та коагуляції, розроблені та впроваджені ендоскопічні інструменти для
їх виконання. Оцінена тривалість оперативних втручань за розробленими
методиками, відсоток органозберігальних об’ємів і реалізації репродуктивної
функції в основній хірургічній групі ВО порівняно з аналогічними показниками в
групі ВП.
На сьомому етапі проаналізовано стан основних систем гомеостазу через 6 міс
після оперативного лікування у 315 пацієнток групи С, з яких 154 жінки групи СП
отримали традиційний комплекс реабілітаційних заходів і 161 групи СО -
розроблений комплекс реабілітаційних заходів. В обох групах оцінена
ефективність відновлення репродуктивної функції протягом двох років після
- Київ+380960830922