РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАРКЕТОЛОГА У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
2.1. Сучасна економічна освіта у країнах Західної Європи
до формування професійних компетенцій
У шкільній освіті багатьох країн Західної Європи в останні роки спостерігаються
кризові процеси, що дало поштовх багатьом дискусіям про доцільність проведення
різних реформ у навчанні молоді, її орієнтацій на вибір професії і на сучасні
економічні процеси, що відбуваються у суспільствах із різними економічними
системами, для формування професійних компетенцій [ 117, 71-74 ].
У багатьох країнах Європи поняття компетенцій стосується не тільки питань
змісту освіти, воно заторкує всю соціальну сферу суспільства, яке передбачає
формування у молоді певних навичок для життя та діяльності. Саме компетенції
розв’язують життєво важливі проблеми, вони дозволяють оперувати здобутими в
школі знаннями, надають можливість застосовувати їх упродовж всього життя.
Європейські країни, які брали участь у міжнародному проекті „DeSeCo”, метою
якого було визначити ключові компетентності, що впроваджуються у
загальноосвітніх школах і відповідають сьогоднішнім потребам ринкової економіки
та розвитку суспільства, визначилися з основними чинниками компетентностей, які
найбільше відповідають системам освіти країн, освіта у яких займає пріоритетні
напрямки розвитку суспільства і основні ключові компетенції:
- предметна компетенція ( subject-matter competence) - можлива в контексті
передачі знань і незалежному оперуванні знаннями та їх критичним відбиттям;
- особистісна компетенція ( personal competence) - розвиток індивідуальних
здібностей і талантів, обізнаність у власних сильних та слабких сторонах,
здатність до самоаналізу, динамічні знання;
- соціальна компетенція ( social competence) - здатність брати
відповідальність, співпраця, ініціатива, активна участь, динамічні знання. Це
поняття передбачає також відкритість до світу та відповідальність за навколишнє
середовище, вміння працювати в команді (що охоплює традиційне поняття робочої
етики) та здатність спілкуватися;
- методологічна компетентність ( methodological competence) - є вимогою для
розвитку предметної компетентності. Означає гнучкість, само спрямоване
навчання, здатність до незалежного розв’язання проблем, самовизначення [ 373
].
Дослідженнями, закордонної освіти займалося багато авторів, зокрема,
В.Аранський, Н.Вандайк, З.Малькова, Н.Ничкало, В.Кудін, А.Піскунов, Т.Левченко,
С.Сухорський та інші, роботи яких в основному належать до вісімдесятих –
дев’яностих років минулого століття. Більшість авторів цього періоду у своїх
роботах піддавали критиці закордонну освіту, а освіту соціалістичної системи
господарювання висвітлювали у рожевих відтінках „розквіту і благополуччя”, як
зазначає академік АПН України М.Стельмахович [298, 4 ] .
На освіту сьогодні суттєво впливають зміни в сучасному суспільстві. Протягом
останніх десятиліть у багатьох країнах світу та в Україні змінювалась суспільна
парадигма – від технократичної до індустріальної, від індустріальної до
інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси, такі
напрями розвитку суспільства, як глобалізація, демократизація, розпад союзу
країн ядерного блоку, створення єдиного інформаційного простору. Ці зміни
відбулись такими темпами, що зумовили потребу негайного переглянути й
реформувати освіту на всіх рівнях, оскільки наявні системи не повністю
відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації, як зазначає
О.Овчарук [ 263, 6 ].
Слід зазначити, школа будь-якої західної високо розвинутої країни відображає
певним чином особливості її соціально-економічної системи, поєднуючи історичні
традиції, національну ментальність та накопичені педагогічні традиції навчання
і виховання молоді із вільним демократичним вибором методів освоєння знань та
формуванням необхідних професійних компетенцій.
Більшість країн Західної Європи, які близькі до Карпатського регіону, головною
засадою освітньої політики визначають спрямованість навчання і виховання на
індивідуальний розвиток особистості, задоволення її потреб та інтересів, і, як
правило, зміцнення фізичного та морального здоров’я. Учні мають право на вибір
установ освіти, варіантів, форм і методів навчання. У закладах освіти країн
Західної Європи відсутня тоталітарна система тиску на навчальний процес.
При визначенні шкільної освіти на сучасному етапі ринкової економіки виникають
певні суперечності щодо загальної для всієї учнівської молоді освіти, та її
індивідуалізації, запровадження нових форм навчання (гімназії, коледжі, ліцеї)
як елітарної освіти і надання рівних шансів на здобуття освіти всім талановитим
учням, зазначає С.Сухорський [ 302, 7 ].
До головних засад освітньої політики та формування професійних компетенцій на
сучасному етапі високо розвинутих економічних систем та соціального добробуту
населення, слід віднести такі:
демократизація та гуманізація освіти;
поєднання спрямовуючої ролі держави та громадської й приватної ініціативи;
вільний вибір вчителями методів і засобів навчання;
належна увага до виділення коштів для матеріального забезпечення освіти;
постійне залучення до освітніх потреб сучасних досягнень науки, комп‘ютерної
техніки, телебачення, малої поліграфії та інших технічних засобів навчання;
зацікавленість економічної сфери (концернів, фірм, трестів) у вдосконаленні
освіти, і через них у високо кваліфікованих кадрах, що проявляється через
відповідні фонди і програми (Форда, Карнегі, Сороса та інших).
координація діяльності освітніх закладів з релігійними, культурно-мистецькими
та іншими громадськими об‘єднаннями;
дотримання у всіх ланках освітньої системи встановлених
- Київ+380960830922