розділ 2, п. 1). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням
вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (від 4 липня 2001
р., протокол № 10).
Мета і завдання дослідження. Мета праці ґрунтується на усвідомленні глобального
характеру злочинності, необхідності раціонального запозичення позитивного
досвіду іноземного нормотворення та зумовлена потребами посилення ефективності
вітчизняного правового регулювання відповідних суспільних відносин, що
забезпечують виконання завдань Кримінального кодексу України. Вона полягає в
тому, щоб на основі результатів порівняльного дослідження: а) сформувати засади
праворозуміння сучасного стану федерального кримінального законодавства США; б)
створити наукову концепцію системного оновлення основних положень кримінального
законодавства України (пріоритетні напрями – гуманізація, справедливість,
розумність).
Дисертація не має на меті ідеалізувати американський досвід нормотворення у
сфері кримінального права та не є “виразником” (окрім гуманістичного напряму)
будь-якого світогляду, ідеології. Водночас результати дослідження не спрямовані
на формування хибного почуття згубної недосконалості КК України.
Визначені такі головні завдання дослідження:
виявити й обґрунтувати методологічні засади і теоретико-прикладні передумови
здійснення порівняльних досліджень кримінального законодавства України та США;
розкрити особливості історичного розвитку кримінального законодавства
зазначених держав;
з’ясувати перелік і зміст сучасних джерел кримінального законодавства України
та США;
встановити сутність українських й американських кримінально-правових норм про
злочин, покарання та суміжні з ними інститути, а також про посягання, що
належать до сфери регулювання Особливої частини кримінального законодавства
відповідних держав;
проаналізувати основний понятійний апарат, яким оперує українське та
американське кримінальне законодавство;
здійснити емпіричні дослідження та узагальнити їх результати, вивчити судову
практику й окремі положення кримінально-правової доктрини в Україні та США;
визначити можливості запозичення позитивного американського досвіду і на цій
основі зробити висновки та сформулювати пропозиції у науковому та практичному
аспектах.
Об’єкт дослідження – кримінально-правова охорона суспільних відносин у державах
романо-германської та англо-американської правових сімей (порівняльно-правовий
аспект).
Предмет дослідження – кримінальне законодавство України та США у контексті його
порівняльного пізнання.
Методи дослідження – порівняльно-правовий (використовувався у всіх розділах
дисертації – для визначення змісту і процедури вивчення кримінального
законодавства України та США, виявлення загальних та особливих рис відповідних
кримінально-правових норм, інститутів в обох державах, урахування
американського досвіду в теоретико-прикладному аспекті); діалектичний
(застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження положень
кримінального законодавства України та США в їх розвитку і взаємозв’язку,
вплинув на формулювання висновків і пропозицій за темою дослідження);
історико-правовий (дозволив розкрити генезис ключових етапів формування
кримінального законодавства України та США – у підрозділі 1.2.); догматичний
(використовувався у всіх розділах дисертації, слугував тлумаченню юридичних
конструкцій, встановленню позитивних і негативних рис кримінального
законодавства й доктрини України та США); системний (дозволив з’ясувати
внутрішню побудову систем кримінального законодавства України та США,
взаємозумовленість різних елементів як усередині цих систем, так і з іншими
правовими поняттями й категоріями – у підрозділі 1.3., розділах 2–4);
соціологічний (враховувався у всіх розділах дисертації при вивченні судової
практики, проведенні опитування – анкетування й інтерв’ювання); статистичний
(застосовувався у розділах 2–4, зокрема, при встановленні статистичних даних
про кількість учинених злочинів, засуджених осіб); моделювання
(використовувався у висновках до розділів і в загальних висновках, впливаючи на
формулювання проектів змін і доповнень до чинного КК України).
Використовувалися і такі методи, як: математичний, правового прогнозування,
кібернетичний.
Емпіричну базу дослідження становлять: офіційна кримінальна статистика в
Україні та США; 433 ухвали Судової палати (раніше – Судової колегії) у
кримінальних справах Верховного Суду України, рішення судів нижчих ланок,
винесені протягом 1980–2005 рр.; 690 рішень Верховного суду США, федеральних
окружних судів і судів окремих штатів у кримінальних справах, винесені протягом
1803–2005 рр.; анкетування 500 працівників правоохоронних органів (95 % з них –
працівники органів внутрішніх справ) з усіх областей України, міст Києва та
Севастополя; інтерв’ювання 216 працівників іноземних правоохоронних органів (52
з них – спеціальні агенти ФБР і 164 – поліцейські з держав ЄС – випускники
Національної академії ФБР).
Забезпеченню об’єктивності та репрезентативності порівняльного
кримінально-правового дослідження слугувало також закінчення дисертантом: у
1999 р. – Київського державного лінгвістичного університету (спеціальність:
англійська мова та література); кваліфікація: філолог, викладач англійської
мови та зарубіжної літератури); у 2000 р. – Національної академії ФБР (202
сесія, Квантіко, штат Вірджинія, США) і водночас курсу з кримінальної юстиції
при Школі подальшої та професійної освіти Університету штату Вірджинії.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в
Україні комплексним і сис
- Київ+380960830922