РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Всі експерименти були проведені згідно вимогам Європейської конвенції щодо
використання лабораторних тварин у медико-фізіологічних дослідженнях [259].
2.1. Матеріали
Біологічні об’єкти. Дослідження проводили на білих лабораторних щурах масою
180–220 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію [260]. Експерименти
були проведені з метою моделювання субхронічного радіаційно-хімічного впливу на
організм людини. Тварин більшості груп напували водою, очищеною за допомогою
побутового водоочищувача „Кулмарт” моделі СМ-101рр. Ця вода характеризувалася
низькими рівнями важких металів та токсичності, що на порядок нижчі за
нормативи, але мала фізіологічну повноцінність за мінеральним складом [261].
Реактиви. У роботі використані реактиви вітчизняного виробництва кваліфікації
о.с.ч. та ч.д.а. Нітросиній тетразолій, феназин метасульфат, NADH – фірми Fluka
(Німеччина).
Обладнання. Оптичні виміри проводили – на фотоелектричному фотометрі КФК-3,
центрифугування – на центрифузі К-70, мікроскопічний аналіз здійснювали за
допомогою мікроскопа Jenamed (Німеччина), для очищення води використовували
бідистилятор вітчизняного виробництва, а також: водяну баню LTHS 2000
(Словаччина), водоочищувач „КУЛМАРТ”, рівень іонізованого кальцію визначали за
допомогою кальцієвого аналізатору ORION BIOMEDICAL Space-stat 20 (США), для
дослідження поведінки тварин використовували „відкрите поле” й 8-променевий
піднесений лабіринт (виготовлені за методичними рекомендаціями Буреша Я. та ін.
1991), фіксацію тварин проводили за допомогою стереотаксичного приладу
конструкції Ю.М. Беленьова [262], електроенцефалографічну активність
реєстрували за допомогою електрофізіологічного обладнання, що включало
поліграф, осцилограф, посилювач сигналів, результати обробляли за допомогою
комп’ютерної програми; вміст калію в зрізах, завчасно розчинених у
концентрованій азотній кислоті, визначали на атомно-абсорбційному
спектрофотометрі “Hitachi-508” (Японія); терези й водяну баню вітчизняного
виробництва, опромінення тварин проводили на вітчизняній рентгенівській
установці РУМ-17.
2.2. Методи
2.2.1. Умови опромінення
Початкові дані дозиметрії та розрахунок умов опромінення представлені
дозиметричною службою Дніпропетровського обласного відділу охорони здоров’я
(додаток Б). Опромінення проводили за допомогою установки РУМ-17 за таких
технічних умов: потужність дози – 0,00133 Гр/хв, напруга 150 кВ, сила струму 6
мА, фільтр 2мм Cu, фокусна відстань – 189 см, розмір вхідного поля 6х8х30 (см),
час досягнення дози 0,01Гр – 3 хв 49 с, дози 0,06 Гр – 1 хв 47 с.
Тотальне опромінення тварин здійснювалось в дозі 0,15 Гр по 0,006 Гр на добу й
в дозі 0,25 Гр (по 0,01 Гр на добу) протягом 25 діб, під час якого щури
знаходилися у клітках-фіксаторах; одночасно опромінювали по три тварини.
Досліди проводилися з 9 до 10 години ранку. Доза 0,25 Гр була обрана в якості
порогової для біологічної дії низькоінтенсивної іонізуючої радіації в діапазоні
малих доз [14]. Враховувалось також, що ця доза є гранично припустимою для
ліквідаторів аварії на ЧАЕС за даними Міжнародної агенції з атомної енергії.
2.2.2. Навантаження організму тварин важкими металами, сумісне навантаження
радіонуклідами і важкими металами при вживанні води із району функціонування
первинного ядерно-паливного циклу і встановлення можливості корекції
адаптогенами
Суміш солей важких металів, які є найбільш поширеними полютантами поверхневих
вод Придніпров’я, щури споживали упродовж 25 діб з водою для пиття у
кількостіх: CdNO3 – 3,1x10-6 г/л, Pb(NO3)2 – 9,58 x 10-5 г/л, CuSO4 – 7,8x10-3
г/л, CoSO4 – 9,52x10-3 г/л, ZnSO4 – 5,0 x 10-3 г/л, що приблизно відповідає
2 гранично припустимим концентраціям (ГПК) забруднення водойм у вищеназваному
регіоні. Крім того, окремі групи тварин отримували по одному із токсикантів у
вищезазначеній дозі.
Тварини окремих груп замість питної води отримували воду із водоймища, що є
місцем збереження рідинних радіоактивних відходів у районі функціонування
превинного ядерно-паливного циклу (хвостосховища балки Разбері – хвостосховища
«Р») та р. Жовтої, яку відбирали на початку березня, коли вона
характеризувалася найнижчими бактеріологічними показниками. У лабораторних
умовах її додатково обробляли бактерицидною лампою протягом 40 хвилин. Дослідна
вода з р. Жовтої характеризувалася підвищеним вмістом урану і перевищенням ГПК
за кількістю свинцю, кадмію, марганцю, залізу, цинку та міді, ці перевищення,
скоріш за все, є відображенням реального стану вод в регіоні. У пробах води із
хвостосховища „Р” відмічено не тільки перевищення тимчасово припустимих рівнів
урану, але і приблизно у 2 рази перевищення ГПК за вмістом важких металів, ніж
у пробах з попереднього джерела. Ця вода не використовується у якості питної
населенням, що мешкає поблизу, але її застосовують для поливу городин, випасу
худоби.
Для корекції екопатогенного впливу використовували препарат синьозеленої
водорості Spirulina platensis, що виробляється в Україні (ВПФ „Спіруліна” ЛТД,
м. Миколаїв), який вводили у раціон харчування тварин у дозі 0,045 г на 100 г
живої маси.
Бджолиний пилок за рекомендаціями фірми „ Цвітень” вводили тваринам до
щоденного харчового раціону протягом 25 діб у кількості 0,07 г на 100 г маси
тварин на добу.
Щури різних груп отримували вищезазначені препарати на фоні опромінення,
хімічного навантаження і за сумісного радіаційно-хімічного впливу.
2.2.3. Методи дослідження поведінкових реакцій
Тестування у „відкритому полі” проводилося згідно методичним рекомендаціям Я.
Бурша та ін. [263] з в
- Київ+380960830922