РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна схема досліджень
Дисертаційна робота виконана в 2003-2006 рр., на кафедрі фізіології,
патофізіології та імунології тварин Навчально-наукового інституту ветеринарної
медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного
університету. Експериментальна частина роботи виконана на базі ТОВ “Пустовіти”,
Миронівського району, Київської області. Лабораторні дослідження проводились в
“Проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та експериментальної
патології тварин” кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин
Національного аграрного університету та “Лабораторії новітніх методів
досліджень” Білоцерківського державного аграрного університету.
Досліди проведені на коровах-первістках української чорно-рябої молочної породи
в зимово-весняний період протягом 1-3 місяців лактації. Тварини перебували під
постійним клінічним наглядом. Утримання корів прив’язне, годівля триразова,
раціон однотипний протягом усього періоду досліду (Додаток Г). Воду тварини
отримували з автонапувалок. Доїння дворазове установкою з молокопроводом
АДМ-8.
Експерименти проводили згідно затвердженої схеми досліджень
(рис. 2.1). Для формування дослідних типологічних груп вивчали
умовно-рефлекторну діяльність 67 корів. З їх числа було сформовано 4 дослідних
групи по 5 голів у кожній. До груп увійшли тільки найхарактерніші представники
визначених типів ВНД.
У період експерименту вивчали динаміку маси тіла корів (в кілограмах) та
місячного надою – шляхом проведення контрольних доїнь (в літрах). Дослідження
проб молока проводили за допомогою EKOMILK-M (Milk Analyzer Kam 98) згідно
інструкції.
Рис 2.1. Загальна схема досліджень
Основними вимогами в проведенні дослідів з метою отримання об’єктивних і
достовірних результатів були:
підбір та формування груп з клінічно здорових тварин;
дотримання протягом усього періоду дослідів однакових умов годівлі та утримання
тварин;
визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності у корів за
однаковою методикою;
використання однієї схеми дослідів (рис. 2.1) протягом усього періоду:
реєстрація ЕЕГ, ЕКГ, ЕМГ та взяття проб крові в однакові періоди часу;
використання одних і тих же методів дослідження отриманих проб крові.
2.2. Дослідження умовно-рефлекторної діяльності корів
2.2.1. Визначення типів ВНД у корів позакамерним методом
Визначення типів ВНД у великої рогатої худоби проводили з використанням
позакамерної методики вироблення рухово-харчових умовних рефлексів [118].
Згідно методики у корів вивчали:
силу нервових процесів – збудження і гальмування, за швидкістю вироблення і
згасання харчових натуральних рефлексів (кількість підходів до годівниці з
підкріпленням і без підкріплення);
врівноваженість процесів збудження і гальмування – на основі співставлення
числових показників збудження і гальмування;
рухливість нервових процесів – за швидкістю зміни процесів збудження і
гальмування (відношення числа підходів до годівниці з підкріпленням і без
підкріплення).
Для досліду з визначення типів ВНД у тварин використовували вільне приміщення
при фермі з площею підлоги 40 м2, з достатнім освітленням, без зайвих
предметів. Поблизу від вхідних дверей у приміщенні обладнали із дощок захисну
ширму висотою два метри. Спостереження за тваринами здійснювалось через прорізи
в захисній ширмі, поблизу якої на висоті 30 см від підлоги встановили дерев’яну
годівницю (рис. 2.2).
Виділених для досліду тварин заносили до списку-опису. Щоб не порушувати на
тривалий час режиму утримання і годівлі корів, для досліду виділяли не більше
5-6 тварин на добу. Усі результати досліду заносились в протокол – основний
документ для підтвердження правильності визначення типів ВНД.
Напередодні досліду, після вечірньої годівлі та напування дослідних тварин, всі
залишки корму прибирали. Зранку, в день дослідів, корів напували, але ніяких
кормів не давали.
Досліди з визначення типів ВНД у тварин розпочинали зранку, з початком роботи
на фермі. Доступ стороннім особам у приміщення під час досліду не дозволявся.
Участь у досліді брали спеціально підготовлені особи, які доглядали за
тваринами. Обов’язки між експериментаторами розподілялися так: один привчав
тварину підходити до годівниці (1-й експериментатор), а інший відводив тварину
від годівниці (2-й експериментатор).
в
Корова
б
а
Рис. 2.2. Приміщення для визначення типів вищої нервової діяльності.
(а - захисна ширма, б - рух тварини в сторону годівниці, в - рух від годівниці)
Для визначення типів ВНД у корів проводили:
1. Вивчення орієнтувального рефлексу.
Дослід з визначення ВНД у тварин розпочинався з вивчення орієнтувального
рефлексу, який характеризує поведінку тварини, її пристосувальну здатність до
умов зовнішнього середовища.
Під час досліду всі експериментатори розміщувалися за захисною ширмою. Тварину
виводили на середину приміщення, надаючи їй повну свободу. Цей момент вважали
початком досліду, фіксували час, про що робили відмітку в протоколі.
Вивчення особливостей орієнтувального рефлексу проводили впродовж 10-ти хв. У
протоколі відмічали два стани тварини: спокій (стояння на місці) і рух.
Враховували тривалість руху чи спокою корів у хвилинах чи секундах,
використовуючи для замірів секундомір.
Одночасно визначали діапазон рефлексу. З цією метою площу підлоги умовно
розділяли на 4-ри рівні частини. Оцінку діапазону рефлексу здійснювали за
на