Розділ 2
пРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ - ПЕДАГОГІЧНА і
ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Нові соціально-економічні умови істотно змінили всі сторони життя нашої держави
й обумовили необхідність оновлення і перетворення всіх суспільних структур, у
тому числі й вищої школи.
В останні роки остаточно утвердилася ідея, що в центрі концепції сучасної
освіти знаходиться особистість студента тому дослідження психолого-педагогічних
умов його розвитку і становлення як професіонала у процесі оволодіння
професійною діяльністю слід, на нашу думку, вважати пріоритетним. При цьому
особливої актуальності набувають питання вивчення взаємозв’язку професіоналізму
й змісту освітньої системи підготовки фахівця, розкриття психологічних аспектів
професійної підготовки студентів, обґрунтування технологізації освітнього
процесу, спрямованого на розвиток професіоналізму, а також створення умов для
формування особистісних якостей, що посилюють сутність професіоналізму
майбутніх соціальних працівників.
Під час розробки прогностичної моделі готовності майбутнього соціального
працівника до роботи з різними категоріями клієнтів нами використано
діяльнісний підхід, який забезпечує і виявляє інваріантні структури діяльності
досліджуваних професійно значущих якостей його особистості.
Наш досвід, спостереження і здійснений нами аналіз науково-методичної,
соціологічної, психологічної літератури дозволяють нам стверджувати, що у
практичній роботі соціальних працівників в останні роки досить виразно
простежується їх потреба в глибокій і багатоаспектній професійній підготовці.
У сучасних умовах розширення зони професійної підготовки соціального
працівника, наповнення її новим змістом є явищем логічним і закономірним.
Актуальність цього явища обумовлена не лише необхідністю враховувати у
соціальній роботі дію різноманітних факторів середовища, які впливають на
характер роботи з клієнтом, але й більш глибоким явищем - перебудовою всього
процесу соціальної роботи і зміною соціально-професійного статусу, як самого
соціального працівника, так і типу клієнтів.
Професіоналізм і освітня система підготовки студентів до соціальної роботи
Інноваційні процеси, що входять сьогодні у всі сфери суспільного життя, не
могли обійти і систему професійної вищої освіти: з’являються альтернативні
системи навчання, впроваджуються оптимальні підходи до організації освітнього
процесу, нові педагогічні технології. Все це потребує переосмислення як
теоретичної основи оновлення змісту і форм навчання у вищій школі, так і його
практичної суті.
У сучасному суспільстві України освіта починає виконувати нову функцію: із
засобу освіти і поширення знань вона перетворюється у засіб долучення до
світової культури та освітнього простору, виступаючи водночас засобом
гуманізації відносин між людьми. Звичайно, історично склалося так, що освіта
завжди була особистісно орієнтованою цінністю [4; 22; 45; 58; 69; 69; 120; 155;
185]. Водночас філософія освіти визначає місце освіти в структурі
життєдіяльності суспільства й становлення людини, а до сфери її уваги
потрапляють цілі, ідеали та цінності освіти в прикладному контексті реалій
сучасного суспільства.
Ведучи мову про професіоналізм як об’єктивно виражений результат ефективного
функціонування освіти, ми не можемо розглядати дефініцію „освіта” як
фундаментальну спрямованість на розвиток знання, мова може йти лише про якісний
принцип засвоєння знань. Але при цьому, на нашу думку, не можна орієнтуватися
лише на домінуючу нині модульну систему навчання, яка, безперечно, дає фахову
компетентність, одночасно втрачаючи розвиток „гармонійної природи особистості”
[106], створення у молоді ідеалу, гуманістичної спрямованості. Сучасна освіта
має обов’язково увібрати в себе ці складові й зорієнтувати людство жити не в
техногенній, а в антропогенній цивілізації, що обумовлено низкою об’єктивних
явищ:
швидкою зміною життєвих реалій і поява інновацій у всіх сферах життя потребують
людей, котрі володіють трудовою культурою і новою соціокультурною позицією;
тяжінням освіти до гуманітарної, культуровідповідної освіти;
зміною життя і розширенням сфер життєдіяльності людей посилюють потребу у
фахівцях нової формації;
різноманітністю індивідуальних запитів і потреб сучасних студентів, що потребує
змін у дидактичних системах, які були б гнучкими, варіативними, адаптивними
тощо.
Ці причини простежуються не лише в нашій країні, а й в усьому світі. Тому ряд
ВНЗ перетворюються у вищі школи „освіти й гуманітарних послуг”, готуючи
фахівців не лише прикладного плану (для виробництва, школи, юридичних установ
тощо), а й фахівців інших соціальних сфер [15; 16; 45; 66; 95; 116; 217; 491;
507].
Зокрема, в останні роки різко посилився науковий інтерес до проблеми
концептуальних змін у підготовці соціальних працівників. Продуктивний внесок у
цьому плані зробили В.Андрущенко [25], В.Бех [57], М.Євтух [185], В.Жмир [188],
А.Капська [240], Н.Кривоконь [305], М.Лукашевич [343], Г.Попович [468],
С.Харченко [597] та інші вітчизняні дослідники. Простежується помітний процес
наростання наукового знання в галузі теорії і практики соціальної освіти.
Вивчення сучасних тенденцій щодо модернізації вищої освіти соціальних
працівників у різних країнах світу дозволяє визначити найбільш важливі серед
них:
* поширення університетської підготовки соціальних працівників, що підвищує
якість їх освіти і престиж даної професії у суспільстві;
* багаторівневість і варіативність освіти (курси, бакалаврат, магістратура,
аспірантура, післядипломна освіта), що дозволяє кожному визначити свої
мо
- Київ+380960830922