РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ З СИНДРОМОМ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ
ДОБРОЯКІСНОГО І ПУХЛИННОГО ҐЕНЕЗУ. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих з механічною жовтяницею
Робота виконана на клінічному матеріалі відділу лапароскопічної хірургії та
холелітіазу Національного інституту хірургії та трансплантології імені
О.О.Шалімова АМН України, Центрального клінічного госпіталю СБ України -
клінічної бази кафедри факультетської хірургії № 1 Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця.
В її основу покладено ретроспективний і проспективний аналіз результатів
хірургічного лікування 597 хворих з механічною жовтяницею доброякісного та
пухлинного ґенезу, які перебували на лікуванні на зазначених клінічних базах в
1997 - 2006 роках. Завдяки бурхливому розвитку і широкому впровадженню в
клінічну практику мініінвазивних технологій, в ці роки змінювались підходи до
вибору хірургічної тактики при лікуванні хворих з МЖ, що і обумовило
необхідність узагальнення набутого в клініці досвіду хірургічного лікування
таких пацієнтів, визначило тематику даного наукового дослідження.
При лікуванні 264 (44,2%) хворих І - контрольної групи в 1997-2001 рр.-
дотримувались існуючих на той час алгоритмів лікувальної тактики з
використанням переважно двохетапного лікування хворих на МЖ як доброякісного,
так і пухлинного ґенезу з використанням на етапі біліарної декомпресії
ендоскопічних і черезшкірних черезпечінкових хірургічних втручань та стриманим
відношенням до виконання лапароскопічних хірургічних втручань на позапечінкових
жовчних протоках.
II досліджувану групу склали 333 (55,8%) пацієнти, що перебували в указаних
лікувальних закладах в 2002-2006 рр.. В їх лікуванні провідне місце як на етапі
здійснення біліарної декомпресії, так і при виконанні радикальних операцій
займали мініінвазивні, перш за все, лапароскопічні втручання, більш широкого
використання набула одномоментна хірургічна тактика.
Хворі в обох групах були репрезентативними за статтю, віком та наявною у них
супутньою патологією.
Розподіл пацієнтів обох груп за статтю та віком представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з МЖ контрольної та досліджуваної груп
за статтю та віком (n=597)
Вік (роки)
Контрольна
група (n=264)
Досліджувана група (n=333)
Всього
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
Абс.
кількість (n)
Частка
(%)
До 20
17
2,9
21-30
16
23
51
8,5
31-40
17
30
15
35
97
16,3
41-50
20
37
22
46
125
20,1
51-60
25
39
159
58
137
22,0
61-70
12
25
31
33
101
16,9
Старше 70
16
18
26
11,6
ВСЬОГО
94
(35,6%)
170
(64,4%)
106
(31,8%)
227
(68,2%)
597
100
Серед хворих, які знаходились на обстеженні і лікуванні, було 397 (66,5%)
жінок, 200 (33,5%) - чоловіків. Їх вік коливався від 19 до 92 років; середній
вік склав 54,4±3,6 роки. Слід зауважити, що значно більшим був середній вік
пацієнтів з МЖ пухлинного походження, який досяг 68,6±3,4 роки; максимум
захворюваності припадав на вікову групу 61-70 років. Співвідношення чоловіків і
жінок серед хворих цієї групи складало 1,8:1.
Серед пацієнтів з МЖ доброякісного походження середній вік був значно меншим і
склав 43,6±4,1 роки; 67,3% пацієнтів були працездатного віку, що свідчить про
соціальну значимість проблеми. Співвідношення чоловіки: жінки склало 1:2,3.
З урахуванням профілю роботи відділу лапароскопічної хірургії і холелітіазу
Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова АМН
України і категорій хворих, які лікувались на клінічних базах, за етіологічним
чинником вони були розприділені на дві групи: I - хворі з синдромом МЖ
доброякісного (холедохолітіаз, ятрогенні пошкодження жовчних проток, які
ускладнювались МЖ, стенози і стриктури жовчних проток та жовчовідвідних
анастомозів), II - злоякісного (рак головки підшлункової залози та великого
сосочка дванадцятипалої кишки) ґенезу.
Розподіл хворих на групи за етіологічними чинниками, які обумовили МЖ,
представлено в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з МЖ за основними етіологічними чинниками,
що її спричинили (n=597)
№№
з/п
Захворювання,
які обумовили розвиток МЖ
Контрольна
група (n=264)
Досліджувана
група (n=333)
Всьо-го
Част-ка
(%)
Абсолют-на
кількість
Частка
(%)
Абсолют-на
кількість
Частка
(%)
Доброякісні – не пухлинного ґенезу
1.
Холедохолітіаз
124
47,0
161
48,4
285
47,8
2.
Пошкодження та стрик-тури жовчних проток, жовчовідвідних анасто-
мозів
37
14,0
64
19,2
101
16,9
Всього хворих з МЖ не-пухлинного ґенезу
161
61,0
225
67,6
386
64,7
Злоякісні – пухлинного ґенезу
1.
Рак головки ПЗ
41
15,5
52
15,6
93
15,6
2.
Рак ВС ДПК
62
23,5
56
16,8
118
19,7
Всього хворих з МЖ пухлинного ґенезу
103
39,0
108
32,4
211
35,3
Загальна кількість хворих з МЖ
264
100
333
100
597
100
Як свідчать наведені дані, найпоширенішою причиною МЖ серед пацієнтів обох
груп був холедохолітіаз, діагностований у 124 (47,0%) хворих контрольної і у
161 (48,4%) – досліджуваної груп. Причиною МЖ у 37 (14,0%) пацієнтів
контрольної і у 64 (19,2%) досліджуваної груп були пошкодження, стенози та
стриктури жовчних проток, жовчовідвідних анастомозів. Серед пацієнтів зі
злоякісними ураженнями органів гепатопанкреатодуоденальної зони причиною МЖ у
62 (23,5%) хворих контрольної та у 56 (16,8%) досліджуваної груп був рак ВС
ДПК, у 41 (15,5%) хворого контрольної і 52 (15,6%) досліджуваної груп- рак
головки ПЗ.
Головні причини МЖ наведені на рис. 2.1.
Як свідчать наведені дані, найбільш частою причиною МЖ доб