РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У зв’язку із значною складністю оцінки тяжкості морфологічних змін
зубо-щелепно-лицьової системи у хворих із природженими незрощеннями верхньої
губи і піднебіння різними авторами пропонується досить різноманітний за якістю
та за об’ємом комплекс методів їхніх обстежень. До того ж, кожний з авторів
пропонує свої, нові, за його думкою, методи, вважаючи, що вони є найбільш
ефективнішими і показовими у вивченні цього виду патології. Таким чином,
кількість методів обстеження зростало майже пропорційно до кількості
дослідників.
Це призвело до того, що кількість різних методів обстеження хворих зросла до
значних розмірів, а самі методи обстеження за можливістю їхнього відтворення
іншими дослідниками носять проблематичний характер.
Вважаємо, що назріла необхідність з великої кількості різноманітних методів
обстеження хворих із природженими незрощеннями піднебіння відібрати такі, що
найбільш відтворюються і, водночас, є найбільш інформативними, і які могли б
бути втіленими у практичній роботі лікаря, що здійснює диспансерний нагляд за
цією групою хворих.
Такий комплекс обстеження, що враховує як загально соматичний стан хворого, так
і його стоматологічний статус із найбільшою їхньою об’єктивізацією, значно
допоміг би медичним працівникам при оцінці тяжкості патології і при
напрацюванні плану лікування на довготерміновий період.
На нашу думку, такий комплекс обстеження повинен бути раціонально максимальним,
якщо в цьому є необхідність, для уточнення діагнозу і напрацювання плану
лікування. З іншого боку, він повинен і може бути значно вужчий, якщо попередні
дані про патологію, що спостерігається, дозволяють це зробити.
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
У рамках діяльності "Міжобласного організаційно-методичного центру для надання
медичної допомоги дітям з природженими дефектами обличчя і шиї" (м. Львів),
обстежено та надано різні види допомоги 193 пацієнтам віком від
новонародженості до 45 років з різними формами природжених незрощень верхньої
щелепи та хворим, які вперше звернулись за ортодонтичною та ортопедичною
допомогою на кафедру ортопедичної стоматології та стоматологічну поліклініку
Львівського національного медичного університету.
У зв’язку з тим, що зубо-щелепна система змінюється протягом всіх періодів
розвитку дитини і кожен із цих періодів характеризується певними
морфофункціональними особливостями, які необхідно враховувати під час
проведення профілактичних та лікувальних заходів, була виділена окрема група
дітей віком від 7 до 16 років у кількості 126 чоловік з метою вивчення
особливостей формування їх зубо-щелепної системи при наявності різних форм
незрощень. Всіх дітей цієї групи розподілено на дві підгрупи: 7-11 років Ї
період змінного прикусу та 12-16 років Ї період функціонального формування
постійного прикусу, що відповідає ІІІ і IV періодам функціонального формування
зубо-щелепної системи за Е.Я.Варесом [17].
З метою вивчення будови профілю обличчя і відношення верхньої губи, нижньої
губи та підборіддя до "біометричного поля" фотостатичним методом обстежено 271
дитина у віці від 8 до 16 років (хлопчиків – 143, дівчаток – 128) з
нормогнастичним прикусом, що проживають у м. Львові та близько розташованих
районах Львівської області.
Детальний аналіз обстежених пацієнтів та їх клінічна характеристика викладені у
відповідних розділах.
2.2. Нові прилади, апарати та методики, що були напрацьовані та
застосовані в діагностиці та забезпеченні лікування
зубо-щелепних дефектів та деформацій хворих з природженими
незрощеннями верхньої щелепи та піднебіння
Обстеження стоматологічних хворих із застосуванням сучасних інструментів і
апаратів повинно носити об’єктивний характер. Це є важливим для правильної
постановки діагнозу і, за необхідності, його уточнення, а також для
порівняльної оцінки результатів, що є отриманими в процесі лікування. Саме тому
важливими є розпрацювання і практичне застосування нових приладів і апаратів
для удосконалення діагностики і лікування стоматологічних хворих. У процесі
вирішення цього завдання нами напрацьовано, апробовано та впроваджено у
практичну роботу низку приладів і апаратів, медично-технічне призначення та
особливості роботи з якими наведені нижче.
Прилади для визначення глибини піднебіння і інших ортодонтичних вимірювань. При
вивченні діагностичних моделей виникає необхідність дослідити, в тому числі
виміряти, глибину піднебіння, його будову та конфігурацію. Це є особливо
важливим у хворих з природженими незрощеннями піднебіння до і після
уранопластики. Для цього пропонується низка апаратів (стіл Sieberth, апарат
Grыnberg , симетрографи Simon, Wustrow, Washsman, симетрограф і пантограф
Korkhaus тощо). Застосовуються також пантографи, що перемальовують конфігурацію
піднебіння на папір, за графічним зображенням якого можна виміряти його висоту.
Однак, при перемалюванні можливі викривлення дійсної конфігурації піднебіння, а
пропозиція Снагиной Н.Г. – виробляти трансверзальні чи сагітальні зрізи
гіпсової моделі верхньої щелепи – є трудомісткою і, крім того, знищує саму
модель.
Для визначення глибини піднебіння та інших ортодонтичних вимірювань нами
пропонуються два прилади. Перший з них призначений для вимірювання глибини
піднебіння з рівня окклюзійної поверхні зубів верхньої щелепи. Він складається
з модифікованого штангенциркуля, до кінця якого прикріплено горизонтальну
лінійку. Глибинний вимірювач штангенциркуля вільно пересувається всередині
горизонтальної лінійки, а його загострений кінець при зі
- Київ+380960830922