Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ВЕРБАЛЬНИХ І НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ
1.1. Комунікативний процес як єдність вербального та невербального
1.2. Методологічні основи лінгвістичного підходу до невербальних компонетів комунікації
1.2.1. Визначення невербального комунікативного компонента
1.2.2. Визначення надвербального компоненту комунікації
1.3. Класифікація невербальних комунікативних компонентів
1.4. Поняття "дискурс" та його роль у сучасних дослідженнях невербальних компонентів комунікації.
1.5. Дискурсивна особистість як категорія дискурсу
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ВЕРБАЛЬНИХ І НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ
2.1. Універсальність, етноспецифічність та індивідуальна означеність невербального компонента комунікації
2.2. Ознаки двоїстої природи невербальних компонентів комунікації: її вплив на взаємодію та інтерпретацію вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.3. Поняття норми у використанні невербальних компонентів комунікації в англомовному дискурсі
2.4. Макровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.5. Мікровзаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.5.1. Принцип координації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.5.2. Принцип субординації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.5.3. Принцип ідентифікації у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації
2.5.4. Принцип контрадикції у взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікації
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
Макровзаємодія та мікровзаємодія вербальних і невербальних компонентів відбувається за певними принципами й законами, на реалізацію яких впливають такі характеристики НВК, як їх універсальність, етноспецифічність та індивідуальна означеність, двоїстість їх природи та особливості норми їх вживання.
РОЗДІЛ 3. ПАРАЛІНГВІСТИЧНІ НОМІНАЦІЇ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
3.1. Особливості паралінгвістичних номінацій в англомовному дискурсі
3.2. Структурно-семантичні особливості репрезентації невербальних компонентів комунікації
3.3. Стилістичні аспекти репрезентації невербальних компонентів комунікації
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 4. ДИСКУРСОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ
4.1. Усмішка (посмішка) як мімічний жест і її функціонування в дискурсі
4.2. Функціональність погляду в дискурсі
4.3. Вираз обличчя як функціональний невербальний компонент у дискурсі
4.4. Жестові невербальні комунікативні компоненти в дискурсі
4.5. Комунікативно значущі просодичні компоненти в дискурсі
4.6. Проксемічний фактор і специфіка його використання в дискурсі
4.7. Принципи конструювання дискурсу: залежність використання невербальних компонентів комунікації від фази розгортання дискурсу
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 5. ВАРІАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ У ПОБУТОВОМУ ТА ДІЛОВОМУ ТИПАХ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
5.1. Соціальна детермінованість використання невербальних компонентів комунікації
5.2. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у побутовому дискурсі
5.2.1.Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у парентальному кооперативно спрямованому дискурсі
5.2.2. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у парентальному конфліктно спрямованому дискурсі
5.2.3. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у матримоніальному кооперативно спрямованому дискурсі
5.2.4. Особливості функціонування невербальних компонентів комунікації у матримоніальному конфліктно спрямованому дискурсі
5.3. Особливості використання невербальних компонентів комунікації в діловому дискурсі
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК