Ви є тут

Формування стратегії інноваційного розвитку коксохімічних підприємств

Автор: 
Тишенко Дмитро Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U005152
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ПІДХОДІВ ДО АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОГО ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА
В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
2.1. Обґрунтування системи показників експрес-діагностики стратегічних цілей
учасників ринку та її проведення на підприємствах коксохімічної галузі
промисловості
Розробка стратегічних напрямів розвитку підприємства в сучасних умовах є
складним завданням. Особливо це відноситься до підприємств тих галузей, в яких
намічається інноваційна зміна технологічної бази виробництва, так звані
„технологічні розриви”. Висока невизначеність такої ситуації вимагає розробки
відповідних критеріїв проведення аналізу зовнішнього інноваційного середовища і
потенціалу підприємства та вибору на їх підставі стратегії його розвитку. Проте
слід зазначити, що методика формування таких критеріїв ще недостатньо
структурована і вимагає подальшого доопрацювання та вдосконалення.
Основні учасники ринку за рахунок власних цілей щодо інноваційного розвитку
можуть вплинути на підвищення ентропії системи і в подальшому викликати значні
флуктуації і, як результат, – зміну технологічної бази, кардинальну зміну
магістрального напрямку розвитку галузі й навіть виникнення точки біфуркації
галузевої системи.
Тому спочатку в процесі дослідження зовнішнього інноваційного середовища
пропонується зробити експрес-діагностику стратегічних цілей учасників ринку
коксохімічної продукції на основі моделі п’яти сил конкуренції М. Портера. На
відміну від існуючих в дисертації запропоновано ще такі складові, як цілі
держави та міжнародних організацій у сфері інноваційного розвитку й цілі, що
формуються у сфері взаємовідносин між виробничою базою галузі та суб’єктами її
розвитку: розробниками і виробниками основного устаткування та технологій,
системою професійного навчання, виконавцями фундаментальних і прикладних
досліджень, проектувальниками. Окрім того, цілі основних учасників ринку
пропонується розглядати з позицій інноваційного розвитку.
Така швидка діагностика повинна використовувати випереджаючу інформацію про
інноваційну діяльність та відношення до неї кожного окремого учасника ринку, що
є дуже важливим при дослідженні інновацій, коли статистична інформація не
завжди передає сутність процесів, які будуть відбуватися в галузі в майбутньому
[169].
Основою дослідження стратегічних цілей повинно стати визначення можливості
виникнення нової базової технології галузі, яка є проявом найвищої якості
інноваційних змін. Цей процес може супроводжуватись різкою зміною пріоритетів
виробників відносно базової технології, що відбувається, як правило, з
виникненням точки біфуркації галузевої системи та несе миттєву загрозу для
основних виробників. Можливі й поступові процеси змін пріоритетів, які несуть
відтягнуту у часі загрозу в майбутньому.
У разі визначення за результатами експрес-діагностики стратегічних цілей
основних учасників ринку коксохімічної продукції загрози зміни базової
технології подальше дослідження зовнішнього інноваційного середовища
продовжується за аналізу життєвих циклів базових технологій, які дадуть змогу
визначити точки перегину та можливість біфуркації в ній. Розглянемо стратегічні
орієнтири основних учасників ринку та визначимо рівень їх впливу на галузеву
систему [169].
У дисертаційній роботі запропоновано таку структуру експрес-діагностики
стратегічних цілей основних учасників ринку коксохімічної продукції (рис.
2.1).

Рис. 2.1. Схема проведення експрес-діагностики стратегічних цілей
При визначенні методів, за якими можна провести експрес-діагностику
стратегічних цілей, вибір однозначно схиляється в бік експертних методів, які
хоча і піддаються критиці, але на сьогодні є найбільш розповсюдженими при
вирішенні подібних завдань, пов’язаних з оцінкою первинної інформації, як-то:
публікації, задекларовані цілі підприємств, рекламна та комерційна інформація
тощо.
Слід зазначити, що прийнято виділяти індивідуальні та колективні методи
експертизи [87, 103]. Серед переваг індивідуальних методів можна виділити
простоту організації, легкість сприйняття, логічність викладення результатів
оцінок одного експерта, спрощення обробки експертних даних. Але, не дивлячись
на такі переваги, він містить один великий недолік – високий суб’єктивізм
оцінки, що й не дає змоги використовувати його в наукових дослідженнях [104].
Тому для проведення експрес-діагностики стратегічних цілей підприємств
коксохімічної промисловості пропонується використовувати простий метод
експертних груп та метод Дельфі.
У дисертації пропонується використовувати дещо модифікований метод Дельфі,
структура якого буде змінюватись у залежності від змісту запитань, на які
необхідно знайти відповідь. Основні принципи класичного методу залишаться
незмінними протягом усієї експертизи.
Колективним експертним методам властиві деякі вади, тому, щоб знизити їх вплив,
на наш погляд, необхідно врахувати два найбільш суттєвих аспекти: оптимізацію
кількості експертів у групі та визначення вагомості оцінки кожного з них.
При визначенні оптимальної кількості експертів у групі необхідно визначити, що
велика кількість експертів не завжди гарантує точність оцінки. Але обробка
анкет великих груп значно ускладнює роботу з вирішення певної задачі, тому в
практиці експертиз бажано досягти розумного мінімуму кількості експертів у
групі. З іншого ж боку, кількість експертів не повинна бути занадто малою для
того, щоб окремі оцінки не стали визначальними і не позначились суб’єктивізмом
отриманих результатів. Тому в даному разі пропонується експертна група в складі
десятьох чоловік.