РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ
УКРАЇНИ
2.1. Мотивація бізнесової поведінки малих підприємств у реалізації моделі
інноваційного розвитку
Мотивація інноваційної діяльності поєднує у собі економічні та соціальні
передумови розвитку інноваційної діяльності на всіх рівнях керування
інноваційним процесом, що забезпечує гармонічну та ефективну взаємодію
кадрового та підприємницького потенціалу інноваційного суб'єкта. Останнім часом
чітко просліджується тенденція переходу до соціально орієнтованого типу
ринкової економіки. Соціальна сфера України недостатньо ефективна, що, у свою
чергу, призводить до загального зниження показників економічного зростання
країни. Саме інноваційна діяльність, в силу своїх властивостей здатна здійснити
перетворення промислово спрямованої економіки України в розвинуту соціально
орієнтовану ринкову економіку.
Теоретико-методологічні засади розвитку мотиваційної складової інноваційних
систем набули поширення у працях численних дослідників, таких як Амоша О.,
Бесчасний Л., Білоброва Т., Білоцерківець О., Борисов В., Варналій З., Вовканич
С., Гальчинський А., Геєць В., Гончаров М., Залога З., Згуровський М.,
Зубчанинов В., Іванова М., Круглова Н., Крупка М., Кудінова А., Куценко Т.,
Мейо Е., Маслоу О., Мельник А., Мельник В., Михасюк І., Никифоров А., Оуен Р.,
Павлюк А., Перерва П., Пилипенко В., Слонимський О., Смоляр М., Стадник В.,
Тамілин Л., Ушанов Ю., Файоль Р., Чистов С., Чумаченко Н., Шкиндерова Н. та
інших.
Проте, незважаючи на значну теоретичну проробленість цього питання, недостатньо
розкрито вплив мотиваційної компоненти на формування бізнесової поведінки малих
підприємств у реалізації моделі інноваційного розвитку.
Аналіз літературних джерел щодо мотиваційної складової інноваційної діяльності
[80, с.70-77], [192, с.49-57], [153, с.76-82] дозволяє стверджувати, що
мотивація до інноваційної діяльності малих підприємств має прояв у наступних
компонентах, які визначають бізнесову поведінку в контексті інноваційного
розвитку, а саме: визначення стратегічних напрямів інноваційної діяльності,
забезпечення організаційного розвитку виробничих структур малої фірми,
гармонізація соціальних відносин і процесів в системі національної економіки.
Дослідники моделей економічної поведінки малих підприємницьких структур в
Україні [84, с.104-111] стверджують, що підприємницька поведінка є складним
системним поняттям, яке «…включає мотивацію суб'єкта господарювання до певного
виду діяльності, спосіб дії при виборі ресурсів для здійснення цієї діяльності,
взаємовідносини з партнерами, засоби реалізації цілей на ринку, вміння залучати
інвестиційні кошти тощо». Авторами підкреслюється залежність підприємницької
поведінки від стану зовнішнього середовища, яке може суттєво впливати на вибір
управлінського рішення в силу того, що мале підприємство є відкритою системою і
знаходиться у постійній взаємодії зі зовнішнім середовищем.
Успішність економічної поведінки інноваційної структури малого бізнесу залежить
від обраної бізнес-моделі (ділової моделі), яка, за твердженням Сливоцького А.
[144, с.18], поєднує в собі окремі функції, ідентифіковані професором Л.
Руденко [138, с.145], як добір клієнтів, визначення якості та різноманітності
послуг, окреслення завдань підприємницької структури, розподіл ресурсів, вихід
на ринок, створення необхідних умов для залучення клієнтів та одержання
прибутку, що характеризує бізнес-модель як систему, яка надає послуги
споживачам та отримує таким чином прибуток. Щойно організована підприємницька
структура будує свою бізнес-модель під впливом детермінантів середовища, і саме
від цього залежить її успіх. У міру того, як підприємницька структура зростає,
змінюється і її модель, тобто внутрішня система перебудовується відповідно до
зовнішніх змін. В своїх дослідженнях Л. Руденко доводить, що для сталого
функціонування підприємницької структури важливо володіти певною ринковою
часткою, швидко приймати стратегічні та оперативні рішення та мати динамічну
бізнес-модель, що здатна забезпечити високі прибутки та стабільність діяльності
підприємницької структури [138, с. 146-180].
Отже, вагомим фактором успішної діяльності підприємницьких структур може стати
системний підхід і системно-орієнтована поведінка, що передбачають постійне
оновлення бізнес-моделі, адаптацію до змін зовнішнього і внутрішнього
середовища і за рахунок цього - постійного забезпечення їхньої
конкурентоспроможності, що органічно пов'язано з найбільш повним використанням
виробничого, науково-технічного, технологічного, кадрового, маркетингового,
фінансово-економічного, управлінського, інформаційного потенціалів і потенціалу
саморозвитку інноваційного малого підприємства.
Конкурентоспроможність інноваційної структури малого бізнесу залежить від
розробки механізмів протидії щодо зовнішнього впливу. З огляду на це загальна
бізнес-модель інноваційного малого підприємства визначається як комплекс
взаємопов'язаних елементів і процесів, що мають механізм саморегулювання (рис.
2.1). Усі компоненти бізнес-моделі знаходяться у взаємозв'язку один з одним та
зовнішнім середовищем. Раціональне управління такими взаємозв'язками забезпечує
максимальний ефект для інноваційного малого підприємства, що проявляється у
збільшенні обсягів виробництва, зменшенні витрат, появі нових ринків збуту,
отриманні нових конкурентних преваг тощо.
Проте, бізнес-модель інноваційного малого підприємства може змінюватися
відповідно до змін у структурі мотиваційної компоненти, так базова
бізнес-модель може бути трансформована у наступні моделі:
* традиційна модель,
- Київ+380960830922