РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЦЕСОМ ПІДПРИЄМСТВ ВИДАВНИЧОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Аналіз економічного стану підприємств
видавничо-поліграфічної галузі
Видавничо-поліграфічна галузь (ВПГ) є особливою галуззю промисловості і
призначена для задоволення потреб у друкованій продукції. Значимість даної
галузі надзвичайно велика, оскільки рівень її розвитку виступає своєрідним
індикатором соціально-економічного становища країни і дуже чутливо реагує на
економічний розвиток держави, хоча займає невелику питому вагу у формуванні
внутрішнього валового продукту і традиційно відноситься до забезпечуючих
галузей економіки країни.
Загальні засади функціонування всіх підсистем видавничої справи, регулювання
порядку організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження
видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів
видавничої справи визначено Законом України «Про видавничу справу» від 15
травня 2003 р. Згідно із яким до суб'єктів видавничої справи належать видавці,
виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Суб'єктами видавничої
справи в Україні можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без
громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи
України та інших держав.
Об'єктом господарської діяльності підприємств ВПГ є видавнича продукція, що
розрізняється відповідно до державних стандартів за такими ознаками:
* цільовим призначенням видань – офіційні, наукові, науково-популярні,
науково-виробничі, науково-методичні, виробничо-практичні, нормативні з
виробничо-практичних питань, виробничо-практичні для аматорів, навчальні,
навчально-методичні, громадсько-політичні, довідкові, рекламні,
літературно-художні видання, видання для організації дозвілля та відпочинку;
* аналітико-синтетичною переробкою інформації – інформаційні, бібліографічні,
реферативні, оглядові видання, дайджести;
* інформаційними знаками – текстові, нотні, картографічні, образотворчі
видання;
* матеріальною конструкцією видань – книжкові, аркушеві видання, буклети,
плакати, поштові картки, комплектні видання, карткові видання, книжки-іграшки;
* обсягом видань – книги, брошури, листівки;
* складом основного тексту – моновидання, збірники;
* періодичністю видань – неперіодичні, серіальні, періодичні видання, видання,
що продовжуються;
* структурою видань – серії видань, однотомні, багатотомні видання, зібрання
творів, вибрані твори.
Об'єктом господарювання видавничих структур можуть бути інші види видавничої
продукції, визначені стандартами.
Для характеристики стану економіки підприємств видавничо-поліграфічної галузі
проаналізуємо взаємовідносини між усіма учасниками ринку видавничої продукції.
У його складі виділяють авторське середовище, видавництва та видавничі
організації, поліграфічні підприємства, торговельні організації, споживачів
продукції. Взаємовідносини виникають між видавництвом і авторським середовищем
у процесі створення авторського оригіналу та його підготовки до видання;
видавництвом і поліграфічними підприємствами – коли забезпечують процес
друкування продукції, видавництвом і торговельними організаціями – щодо
реалізації продукції; видавництвом і споживачами – при забезпеченні зворотного
зв‘язку. Центральними елементом цієї системи є видавництво. Воно формує
механізм взаємодії між усіма учасниками видавничого процесу, узгоджує їхні
інтереси, тобто забезпечує певний стан розвитку видавничої продукції [190,
с.48].
Проведений аналіз основних складових галузі дозволяє побудувати принципову
схему взаємовідносин між усіма учасниками видавничого процесу (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Схема взаємозв‘язків учасників вітчизняного видавничого процесу
Зі схеми видно, що підприємства галузі функціонують в результаті тісної
співпраці цілої команди учасників видавничої справи, кожному з яких відведено
певну роль і місце. Видавець – головний стратег і організатор видавничої
діяльності, основними функціями якого є: організація видавничого процесу;
забезпечення ефективних взаємовідносин між усіма учасниками на основі
узгодження інтересів; відповідальність за реалізацію поставленої мети. Видавець
також виконує функції по співпраці з авторським середовищем – авторами,
перекладачами, художниками, замовляє та приймає від них оригінали, вкладає
капітал, замовляє матеріал, поліграфічні роботи і послуги, вивчає ринок
видавничої продукції, співпрацює з потенційними споживачами, організовує
розповсюдження готової продукції. Отже, видавництво є рушійною силою всього
видавничого механізму. Залежно від оптимальності взаємовідносин між ним та
іншими учасниками, від передбачення наслідків кожного видавничого проекту
залежить ефективність усієї видавничої діяльності.
Характер взаємовідносин між учасниками видавничо-поліграфічної галузі зумовив
поділ її на три взаємозалежних підгалузі: видавничу, поліграфічну і книжкову
торгівлю. Нами розглянуто кожну з зазначених складових видавничо-поліграфічної
галузі.
Діяльність підприємств видавничої галузі визначає суспільні відносини, що
поєднують в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність
юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням та
розповсюдженням видавничої продукції.
Виробничими підприємствами представлена поліграфічна галузь, до складу якої
входить комплекс технічних засобів для розмноження текстової або образотворчої
інформації різними засобами друку у вигляді книг, брошур, журналів, газет
тощо.
Розповсюдження видавничої продукції включає реалізацію (купівлю/продаж) у
роздрібній та оптовій торгівлі видав
- Київ+380960830922