РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ОСНОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ
2.1. Оцінка ефективності діючої системи управління витратами на підприємствах
Під ефективністю діяльності підприємства розуміють співвідношення між результатом та витратами для його досягнення. Важливою складовою ефективності діяльності є ефективність функціонування існуючої системи управління витратами на ньому, під якою слід розуміти оптимізацію витрат підприємства з ціллю підвищення його прибутковості та конкурентоспроможності.
Для оцінки ефективності діючої системи управління витратами на основі організації системи мотивації праці робітників на торговельних підприємствах було обрано 15 суб'єктів господарювання. Торгівля завжди відіграє важливу роль в економічному розвитку країни. Вона бере участь у створенні ВВП, сприяє насиченню ринку товарами та послугами, забезпеченню зростання добробуту населення. Вона забезпечує тісний зв'язок між виробництвом і розподілом, здійснює доведення товарів та задоволення потреб споживачів. Таким чином, торгівля виступає важливою ланкою ринкових відносин. Відмітимо, що в підвищенні прибутковості діяльності торговельних підприємств зацікавлені як самі суб'єкти господарювання, так і держава. Прибуткова діяльність підприємства є основою удосконалення його матеріально-технічної бази, джерелом зростання ринкової вартості підприємства, гарантом підвищення його конкуренто- та кредитоспроможності. Для держави прибуток суб'єктів господарювання є вагомим джерелом формування централізованих фінансових ресурсів у вигляді відрахувань від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Тобто, зростання прибутковості підприємств задовольняє фінансові потреби як самого підприємства, так і держави (на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров'я, проведення екологічних заходів тощо).
Для того, щоб визначити недоліки та переваги діючої системи управління витратами на основі організації системи мотивації праці робітників на підприємствах торговельної галузі, для порівняння було проведено аналіз 20 підприємств машинобудівельної та металургійної галузей економіки Донецької області. Саме на промислових підприємствах має місце більш розвинута система мотивації праці робітників.
Підприємства машинобудівельної та металургійної галузей економіки були обрані за критеріями виду основної діяльності підприємств, масштабу діяльності та їх місцезнаходженням.
Як відомо, основу економіки Донецького регіону складає промисловість області, та на неї припадає 25% загальнодержавного обсягу реалізації промислової продукції (за даними облстату). У Донецькому регіоні в структурі промисловості найбільшу питому вагу з реалізованої промислової продукції займають підприємства по таких видах діяльності: металургія та оброблення металу - 47,4%, машинобудування - 12,6%, виробництво коксу - 9,0%.
Металургійний комплекс є базовим в економіці області. Він забезпечує 56,4% загального обсягу реалізованої промислової продукції регіону та майже половину випуску в Україні чавуну, готового прокату чорних металів, більше 50% коксу і чверть сталевих труб. Металургія - є основою експортного потенціалу області. На неї припадає майже 70% обсягу експорту області.
Машинобудівна галузь також займає важливе місце у сучасному промисловому комплексі регіону. Питома вага продукції машинобудування у загальному обсязі реалізації промислового виробництва складає 12,6%, в обсязі експорту області - 14,4% . Машинобудівний комплекс області орієнтований на виробництво машин та обладнання для базових галузей економіки - металургії, вугільної промисловості, енергетики, транспорту.
Це і обумовило вибір підприємств цих галузей для проведення порівняльних обстежень з підприємствами торговельної галузі в дисертаційній роботі.
Загальна характеристика підприємств, торговельних підприємств, що досліджуються, наведена в Додатку Ж (табл. Ж.1), підприємств металургійної та машинобудівельної галузей - в Додатку Ж (табл. Ж.2).
На рис. 2.1 - 2.5 наведені фінансові результати від звичайної діяльності підприємств всіх груп підприємств, що досліджуються.
Рис. 2.1. Фінансові результати від звичайної діяльності торговельних підприємств, що відносяться до середніх
.Рис.2.2. Фінансові результати від звичайної діяльності торговельних підприємств, що відносяться до малих
Рис. 2.3. Фінансові результати від звичайної діяльності промислових підприємств, що відносяться до крупних
Рис. 2.4. Фінансові результати від звичайної діяльності промислових підприємств, що відносяться до середніх
Рис. 2.5. Фінансові результати від звичайної діяльності промислових підприємств, що відносяться до середніх
Для проведення аналізу та надання висновків торговельні підприємства було поділено на дві групи - на середні та малі - згідно з статтею 63 Господарського кодексу України [1]. Таким чином, серед 15 торговельних підприємств, що досліджуються, 11 відносяться до середніх та 4 - до малих.
Серед середніх підприємств на семи з них (63,7%) намітилась тенденція до збільшення працівників. Так, можна виділити Приватне підприємство "Торговельний дім "Время", де кількість працюючих зросла у порівнянні з 2003 р. на 182 чол. (в сім разів); ЗАТ Торговельний Дiм "Веста", де зростання склало 35 чол. , або на 31,3 %; АТЗТ "Фірма Меблі", де відповідно зростання склало 56 чол., або 15,9 %. На чотирьох підприємствах (36,3 %), що залишились, спостерігається зменшення працюючих. Серед них можна виділити ЗАТ "Маркомпрод", де кількість працюючих в порівнянні з 2003 р. зменшилась на 136 чол, або на 14,5 % та ЗАТ "Універсалторг", на якому зменшення працюючих склало 64 чол., або 32,8 %.
На малих підприємствах торговельної галузі на 2 підприємствах (50,0 %) спостерігається збільшення кількості працюючих, та на 2 (50,0 %) - їх зменшення. Збільшення кількості працюючих відбулося несуттєве, а зменшення - вагоме. Так, на ЗАТ "Ольвiя" кільк