РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз динаміки розвитку підприємств металургійної галузі
На сьогоднішній день металургія є базовою структуроутворюючою галуззю світової економіки, а гірничо-металургійна галузь України залишається основою економіки держави. Її частка в українському ВВП складає більш 30%, причому формується вона головним чином за рахунок експорту металу. Україна займає восьму позицію в світовому рейтингу Міжнародного інституту чавуну і сталі (IISI) серед виробників чорного металу.
Металургія пов'язана з такими галузями, як виробництво металів, машинобудування, електротехнічна промисловість, транспортне машинобудування і працевлаштовує у всьому світі 70 млн. чол., які виробляють близько половини продукції виробничого сектора і більше половини світового експорту (в грошовому вираженні) [82].
Більш 80% товарної продукції, що виробляється українськими металургійними підприємствами (в основному низькосортного переділу) реалізується на зовнішніх ринках. Так, з 39,3 млн. т виробленої в 2005 р. сталі 28,2 млн. т було експортовано, що склало біля 7% світової торгівлі сталлю. В зв'язку з цим вітчизняна металургія є сильно залежною не тільки від цін на сировину і енергоносії, але, перш за все від кон'юнктури світового ринку. Погіршення кон'юнктури на зовнішньому ринку, перенасичення його металопродукцією китайського виробництва і введення в дію нових потужностей на Близькому Сході призвело до скорочення динаміки розвитку галузі і падіння експортних цін на вітчизняну металопродукцію, особливо для тих, хто поставляв її на азіатські ринки, і до незначного підвищення цін на деякі види металопродукції на внутрішньому ринку.
В цілому слід зазначити, що в 2000-2005 рр. світова чорна металургія розвивалася найвищими темпами за останні тридцять років. Середньорічний темп приросту виробництва сталі в світі в даний період склав 6% і в 2005 р. досяг 1132 млн. т. Всього за 1990-2005 рр. світове виробництво сталі збільшилося на 47%. Проте при цьому в чорній металургії Східної Європи і СНД, зокрема в Україні, виробництво скорочувалося, унаслідок чого частка цих країн в світовому виробництві знизилася в 2 рази (рис. 2.1) [46].
Рис. 2.1. Провідні країни-виробники сталі в 1998-2005 рр., %
Серед основних тенденцій розвитку сучасної світової металургійної промисловості можна виділити наступні [46]:
зростання світового виробництва сталі, найвищі темпи якого демонструє Китай (біля 10% в рік), який одночасно є й лідером по внутрішньому споживанню металопродукції;
консолідація корпоративного капіталу, як основна організаційна тенденція розвитку металургійної промисловості західних країн, що приводить до реформування структур корпорацій і об'єднання металургійних підприємств в крупні компанії;
високий рівень інвестицій в дослідження і розробки забезпечує проведення наукових і технологічних досліджень, спрямованих на розвиток технологічної і технічної бази металургійного виробництва;
збільшення обсягу виробництва сталі і зміна частки окремих груп країн в світовому виробництві і в світових виробничих потужностях за рахунок підвищення частки безперервного литва сталі і відповідного зниження витратного коефіцієнта сталі на прокат;
боротьба за ринки збуту металургійної продукції і зниження собівартості виробництва.
Разом з вказаними тенденціями в розвинених країнах останніми роками спостерігається помітне зниження темпів зростання споживання сталі, особливе характерне для США, Канади, Японії і країн ЄС, що пов'язане з об'єктивним насиченням ринку. Проте в той же час у ряді країн світу (Бразилія, Індія, Росія, Україна та ін.) спостерігається низьке металоспоживання на душу населення, що дозволяє прогнозувати збільшення загального споживання сталі в даних країнах. Поки спостерігаються значні відмінності в споживанні металопродукції на душу населення в різних країнах, наприклад, у Франції 300 кг, в Японії 600 кг, в Росії 154 кг. В Україні на сьогоднішній день на внутрішньому ринку споживається всього більш 20% виробленої в країні металопродукції (рис. 2.2) [82].
Рис. 2.2. Динаміка внутрішнього споживання готової сталевої продукції на душу населення в 1998-2005 рр., %
Для України прогнозоване збільшення загального споживання сталі повністю правомірне, про що свідчить тенденція до зростання металоспоживання протягом ряду останніх років. За оцінками основних учасників ринку така тенденція набиратиме силу в майбутньому. Проте разом з цим частка імпорту в загальному обсязі металопродукції, що споживається усередині країни також збільшується.
За даними української асоціації металоторговців (УАМ), в минулому році споживання металопродукції на внутрішньому ринку України зросло на 19% в порівнянні з 2005 роком - до 7,5 млн. тонн. При цьому частка металопродукції вітчизняного виробництва в загальному обсязі цього виду товару, спожитого в Україні минулого року, зросла, в порівнянні з позаминулим роком, на 15% - до 6,8 млн. тонн, тоді як частка імпорту - на 64% - до 0,7 млн. тонн. В 2006 році частка вітчизняних металотрейдерів в загальному обсязі металопродукції, реалізованої всередині України, склала 28%, або близько 2 млн. тонн в порівнянні з 22% в 2005 році.
Відповідно до Державної Програми розвитку і реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2011 р. на внутрішньому ринку реалізовуватиметься біля 40%, а на зовнішньому - 60% української металопродукції [50]. Як підкреслюють аналітики, внутрішньоукраїнське металоспоживання зростатиме не тільки у грошовому виразі. За їх відомостями, позитивна динаміка основних споживацьких ринків - будівництва і транспортного машинобудування - передвіщає стабільне збільшення попиту на металопрокат, яке і приведе до зростання цін. Проте, при цьому, в порівнянні з обсягами експорту рівень внутрішнього металоспоживання залишається в цілому украй низьким, а обсяги імпорту при цьому стрімко зростають. Це говорить про