РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РІВНЯ, ДИНАМІКИ ТА ФАКТОРІВ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Розвиток сільськогосподарського виробництва та його вплив на ефективність використання трудових ресурсів
Складність економічної та соціальної ситуація в якій перебуває сільське господарство країни обумовлена низкою причин. Основними з них можна вважати спад обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, загальне зниження ефективності сільськогосподарського виробництва та продуктивності праці, відсутність необхідної державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, значний диспаритет цін на продукцію сільського господарства та спожиті ним ресурси, низький рівень доходів та соціального забезпечення сільського населення країни. Наряду з вищезазначеними причинами науковці відокремлюють незавершеність розпочатих в Україні аграрних реформ [135, с. 4].
Протягом останніх п'ятнадцяти років в країні впроваджена приватна власність на землю, та сформовані господарські формування ринкового типу. Ці зміни відносин власності спричинили радикальні перетворення всіє системи економічних відносин у сільському господарстві та на міжгалузевому рівні. Одна із ключових проблем аграрної реформи на сучасному етапі - створення ринку землі.
Згідно даних Державного Агентства земельних ресурсів України станом на 1 липня 2007 р. реформування по Україні проведено у 11888 господарствах (99,7 %). На їх базі створено 29,5 тисячі нових агроформувань ринкового типу, з них: товариств з обмеженою відповідальністю - 7,2 тисячі (24,3%), приватних (приватно-орендних) підприємств - 5,2 тисяч (17,5 %), акціонерних товариств - 0,7 тисяч (2,5 %), сільськогосподарських кооперативів - 1,4 тисяч (4,6 %), фермерських господарств - 10,2 тисяч (34,6 %), інших суб'єктів господарювання - 4,8 тисяч (16,5 %).
Сучасний стан агарного виробництва Харківської області залишається досить важким. За результатами діяльності у 2005-2006 рр. відповідно 29,7 % та 30,1 % сільськогосподарських підприємств області виявилися збитковими. Нерентабельним залишається виробництво всіх основних видів тваринницької продукції у більшості підприємств.
Протягом тривалого періоду починаючи з 1990 р. і по 1999 р. у сільському господарстві країни відбувався безперервний спад обсягів виробництва продукції (додаток А). У цей час в Харківській області виробництво валової продукції в порівнянних цінах 2005 р. щорічно скорочувалося в середньому на 7,9 % і склало у 1999 р. 47,8 % від її величини у 1990 р. Темпи скорочення були особливо високими в галузі тваринництва де цей показник щорічно скорочувався в середньому на 9,6 % і у 1999 р. склав лише 40,5 % від його рівня у 1990 р. Але у 2000 р. негативна тенденція до спаду обсягів виробництва в Україні була зупинена і починаючи з цього часу відбувається безперервне (крім несприятливого для рослинництва 2003 р.) зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. В Харківській області у 2000-2006 рр. в галузі рослинництва виробництво валової продукції зростає в середньому на 6,2 % на рік. В галузі тваринництва цей показник щорічно зростає лише на 2,3 %, що підтверджує складність економічної ситуації в цій галузі. Таким чином, у 2006 р. в області господарствами всіх категорій було вироблено валової продукції сільського господарства на 5041,6 млн. гривень, що склало 64,9 та 117,0 % від обсягів виробництва у 1990 та 2000 рр. відповідно.
У процесі реформування аграрного сектора області відбулися докорінні зміни в структурі підприємств за організаційно-правовими формами господарювання. У 1990 р. в Харківській області налічувалось 579 сільськогосподарських підприємства. З того часу щорічно скорочується кількість великих сільськогосподарських підприємств і стрімко збільшується чисельність малих фермерських господарств, відбувається деконцентрація виробництва (табл. 2.1.). У 2006 р. в Харківській області функціонувало 306 підприємств серед яких налічувалося 185 господарських товариств, 79 приватних підприємства, 19 виробничих кооперативи, 19 державних підприємств, 4 інших форм власності. Найкращі економічні показники діяльності були отримані в господарських товариствах і приватних підприємствах. По групах цих підприємств відсоток збиткових підприємств був найнижчим і найвищими показники рентабельності їх діяльності.
Таблиця 2.1
Кількість сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств Харківської області на кінець року, одиниць
19901995200020032004200520062006 у % до19902000Сільськогосподарські підприємства57953655240436832730652,855,4Фермерські господарства 13103511791332132913141290у 99,1 рази109,4Джерело: дані Головного управління статистики у Харківській області
Кризовий стан сільськогосподарських підприємств і скорочення чисельності їх працівників обумовили стрімкий розвиток особистих селянських господарств (рис.2.1). Останнім часом саме з розвитком особистого сектору аграрного виробництва значною мірою пов'язані продовольча безпека держави, життєва стабільність і доходи сільського населення.
Рис. 2.1. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства основними категоріями товаровиробників у Харківській області (1990р.= 100%)
Починаючи з 1990 р. динаміка виробництва валової продукції в господарствах населення характеризується постійним зростанням. На протязі 1990-1999 р., коли виробництво валової продукції в сільськогосподарських підприємствах щорічно скорочувалося, господарства населення збільшували цей показник щорічно в середньому на 1,2 %, а починаючи з 2000 р. середньорічний темп приросту всієї валової продукції в господарствах населення складає 5,7 %, продукції рослинництва - 9,2 %, тваринництва - 1,8 %. У 1990 р. в Харківській області господарства населення виробляли 20,8 % валової продукції сільського господарства. Протягом наступних шістнадцяти років питома вага цих господарств зросла до 57,8 %. У 2006 р. господарства населення виробили 57,4 % продукції рос