РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Економічні умови розвитку виноробних підприємств
В Україні на сучасному етапі розвитку економічних відносин проводиться радикальна реформа господарського механізму, основною метою якої є забезпечення стабільності розвитку окремих господарюючих суб'єктів, галузей та народного господарства в цілому, яка супроводжується певними змінами форм, методів та систем господарювання. Так, під впливом змін організаційно-правових форм господарювання, постійних змін у кон'юнктурі ринку, інфляційних процесів, державних важелів і методів регулювання економіки змінюється склад, структура і ефективність використання капіталу підприємств.
Проведення господарської реформи вимагає формування нових та вдосконалення існуючих механізмів щодо забезпечення результативного функціонування підприємств в умовах ринку. У перехідний період від адміністративної до ринково-орієнтовної системи регулювання економіки України зростає значення оптимальності фінансового забезпечення при визначенні основних тенденцій діяльності підприємств, яка проявляється в своєчасності погашення різноманітних зобов'язань суб'єктами господарювання перед їх контрагентами та в максимізації результатів їх господарської діяльності і, тим самим, у сприянні підвищенню їх фінансової стійкості, що так важливо в умовах трансформації економіки в цілому.
Рівень фінансової стійкості будь-якого підприємства залежить від величини та структури його капіталу. Саме капітал, у розрізі джерел його формування, дає можливість попередньої оцінки щодо забезпеченості підприємств власними коштами за їх відношенням до позикових.
Звичайно, власний капітал суб'єктів господарювання є більш пріоритетним щодо його формування в порівнянні з позиковим капіталом. Пріоритетність власних джерел формування активів підприємства над позиковими пояснюється їх перевагами щодо більш тривалого строку його використання та дешевшого обслуговування.
Однак рівень цієї пріоритетності є дуже різноманітним за діапазоном співвідношення структурних елементів джерел формування капіталу. Так, за період з 1996 року по 2006 рік загальна питома вага величини сукупного власного капіталу підприємств різних галузей економіки України коливалась від максимального рівня - 82, 6 % (1996 р.) до мінімального - 45,9 % (1999 р.). Необхідно зазначити, що при проведенні даного аналізу за період з 2000 по 2006 роки нами було віднесено усю величину наступних витрат та платежів до позикового капіталу підприємства. А до сукупного власного капіталу ми відносили лише суми власного капіталу та доходів майбутнього періоду. Це пояснюється тим, що форма статистичного подання форми балансу підприємств різних галузей економіки України з 2000 року не містить окремо виділених даних про суми цільового фінансування підприємств.
За даний період спостерігається коливання переваги використання підприємствами власного сукупного капіталу над позиковим. Так, дані перших двох років свідчать про більшу частку власних джерел фінансування діяльності підприємств у загальній їх величині над позиковими (на 343300 млн. грн. або на 65,1 % у 1996 р. та на 46911 млн. грн. або на 8,3 % у 1997 р.). Наступні два роки демонструють вже зворотну картину переваг використання тієї чи іншої структурної складової капіталу підприємств, тобто в цей період переважає позиковий капітал над власним (на 18547 млн. грн. або на 2,9 % у 1998 р. та на 58193 млн. грн. або на 8,2 % у 1999 р.). В період з 2000 по 2006 роки спостерігається незначне коливання частки власного капіталу то в бік її росту, то в бік зниження при сталому її перевищенні над часткою позикового (на 74979 млн. грн. або на 9,7 % у 2000 р.; на 59041,2 млн. грн. або на 7,1 % у 2001 р.; на 52388,2 млн. грн. або на 5,7 % у 2002 році). І лише 2005-2006 рр. відзначені стрімким зростанням частки позикового капіталу в загальній величині капіталу підприємства та її перевищення частки власного капіталу на 31484,7 млн. грн. або на 2,9 % у 2005 р. та на 27185,7 млн. грн. або на 3,1 % у 2006 р.
Змінна пріоритетність використання того чи іншого структурного елементу джерел формування загального капіталу підприємств України спостерігається і в окремих галузях економіки держави. Причому, розглядаючи зміни структури капіталу окремих галузей, ми бачимо з року в рік перевагу темпів росту саме позикового капіталу над власним. Як зазначалося, основною складовою капіталу за об'єктами вкладень є основний капітал. Аналіз інвестиційного процесу в Україні показує, що в 90-ті роки обсяг інвестицій у основний капітал систематично знижувався (табл. 2.1) і скоротився у 5 разів.
Таблиця 2.1
Обсяг вкладень в основний капітал підприємств України
(у порівняльних цінах до попереднього року) [151]*
ПоказникиРоки19901997199819992000200120022003200420052006Обсяг капітальних вкладень,млн.грн.5536811615115431084512584325733717851011757149309694116Відношення до обсягу 1990р., %10021,020,819,622,758,867,192,1136,7168,1170,0 *Джерело: статистичний щорічник України за 2006р.
Дане зменшення тривало до 2004 р., коли обсяги вкладень в основний капітал почали зростати. Проте не слід забувати, що інфляційні процеси в цей період посилились проти рівня 2000-2002 рр., а самі капіталовкладення відбувались, в основному, за рахунок зростання обсягів будівництва житла. Так, саме в 2004-2006 рр. відбувався так званий "будівельний бум" через різке зростання в Україні цін на нерухомість. Скорочення ж основного виробничого капіталу супроводжується й іншими негативними явищами. Відомо, що суми амортизаційних відрахувань, за якими створюється амортизаційний фонд, не забезпечує навіть простого відтворення основних фондів. Але й це джерело інвестицій не використовується повністю.
Дуже незначна частина прибутків підприємств капіталізується у розширення капіталу, мало впливає на обсяг інвестицій довгострокове кредитування комерційних банків, не впроваджується