РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналітична оцінка стану та тенденцій розвитку фармацевтичної галузі
Фармацевтична промисловість є однією з галузей економіки, виробництво продукції якої ґрунтується на найсучасних наукомістких технологіях та наукових досягненнях. Згідно запропонованого ОЕСР групування галузей за рівнем технологічного розвитку, фармацевтичне виробництво посідає друге місце після авіаційної та космічної промисловості у групі А (високотехнологічні галузі) з найвищим рівнем технологічного розвитку [84]. В. Хартман і В.Шток наводять результати декількох досліджень, в кожному з яких фармацевтична промисловість також відноситься до найвищої категорії наукомісткості поруч із такими галузями економіки як авіаційна та електротехнічна [121]. Частка витрат на НДДКР у обсягах продажу цих галузей наближується або перевищує 10%.
Краснокутський А. та Лагунова А. серед лідерів світового ринку фармацевтичних препаратів відзначають таких гігантів як "Merck&Co" (США) із долею витрат на НДДКР у 12% від обсягів продажу компанії; "Hoechst" (Німеччина) - 17%; "Ciba-Geagy" (Швейцарія) - 18%; "Monsanto"(США) - 24%; "Pfizer"(США) - 13% [43, 56]. І частка цих витрат продовжує зростати. Так, компанія "Pfizer" з 1995 по 2002 р. збільшила витрати на науково-дослідні роботи з $1,44 до $6 млрд. У ті самі роки компанія "Merck&Co" так само збільшила витрати на дослідження з $1,33 млрд. до $6 млрд., результатом чого стали 1930 нових запатентованих на протязі п'яти років препаратів, що підняло компанію на перше місце серед 500 найбільших фірм світу як за обсягами продажів так і за активами [87]. В цілому, згідно аналітичної інформації "R&D Scoreboard" Департаменту торгівлі та промисловості Великобританії, підприємствами світової фармацевтичної галузі за 2005 рік було спрямовано на дослідження та розробки 46,7 млрд.фунтів, що на 8,3% більше, ніж у 2004р., і відповідає другому місцю за обсягами інвестицій у R&D серед інших галузей. Співставлення обсягів продажів та інвестицій у R&D виводить фармацевтичну галузь на перше місце за обсягами спрямованих на інновації зароблених коштів. Найбільше зростання обсягів інвестицій за 2002 - 2006 рр. відбулося у "Johnson& Johnson" (на 45%), "Schering-Plough" (на 28%), "Novartis" (на 34%), "Merck&Co" (на 25%) і "Pfizer" (на 20%) [122].
Створення нового лікарського засобу є тривалим та дуже дорогим процесом. За оцінками західних спеціалістів, сьогодні цей процес охоплює до 12 років та вимагає до $500 млн. для того, щоб вивести препарат на ринок. Лише одна з 5000 - 10000 сполук, синтезованих як потенційно нові ліки, досягають ринку. Лише один з п'яти нових потенційних препаратів, що тестуються на людях (тобто вже пройшли лабораторне тестування та тестування на тваринах), затверджуються для виходу на ринок. Астрономічні та все зростаючі суми, необхідні для виводу нового препарату на ринок, також пов'язані з тим, що не всі ринкові новинки мають повний комерційний успіх - з кожних 10 препаратів лише 7 залишаються на ринку надовго [137].
Аналітичний центр Tuft`s Center for the Study of Drug Development, що займається дослідженням динаміки вартості розробки лікарських засобів в США, у грудні 2001 року визначив необхідною для розробки та виводу на ринок нового ЛЗ суму інвестицій у розмірі $802 млн., яка є втричі більшою, ніж була у 1987р. внаслідок значного подорожчання клінічних досліджень. Public Citizen, спираючись на інформацію Асоціації американських фармацевтичних виробників (PhRMA), наводить результати своїх власних досліджень вартості нових ЛЗ, що були створені та виведені на ринок з 1994 по 2000 рр. Визначена сума коливається від $71млн. до $118млн. [114].
В результаті експертної оцінки, яку провели 25 вітчизняних фахівців в галузі фармацевтики, встановлено, що в Україні середня тривалість розробки і впровадження на ринок оригінального лікарського засобу коливається у діапазоні від 3,8 до 5,8 років із витратами на рівні 260 - 370 тис.грн., що приблизно складає $50 - 70 тис. [82].
Російськими експертами був визначений інтервал (для умов російської економіки) від 3 до 7 років із загальними витратами $250 тис. [112].
Коливання у термінах розробки, а також у витратах пов'язані із різними обсягами досліджень, необхідними для створення препаратів різного складу, складності та фармакологічних груп.
Основними гравцями на фармацевтичному ринку щодо постачання нових лікарських засобів виступають інноваційні та генеричні компанії. Інноваційні компанії розробляють та впроваджують принципово нові (оригінальні препарати), а генеричні компанії після закінчення патентного захисту останніх виводять на ринок їх аналоги з такою самою діючою речовиною (генерики).
Таким чином, варіантом наступальної стратегії для інноваційних компаній може бути вихід на ринок з піонерним продуктом, при цьому відбувається розширення ринку через задоволення потреб у лікуванні тих хвороб, ліків від яких до цього не існувало. У разі концентрації досліджень іншою інноваційною компанією у тих самих терапевтичних сферах, її наступальна стратегія може реалізовуватися через стратегію "я-також" (me-too або follow-on) - вихід на ринок після першої компанії-піонера з новим продуктом, подібним за спрямованістю дії до піонерного ЛЗ. Остання стратегія, з одного боку, може забезпечити пропозицію більш досконалого нового продукту споживачеві, з іншого, сприяти зниженню ціни через конкуренцію нових препаратів.
Стратегія "я-також" може бути пов'язана і з негативними наслідками. До таких можна віднести: для споживачів - відсутність досвіду прийому нового препарату; для виробників - дублювання витрат ресурсів на односпрямовані дослідження; і як наслідок, зниження прибутків через конкуренцію зі схожими препаратами.
Але, як свідчить практика, поява нових інноваційних препаратів схожої дії не впливає суттєво на ціни цих оригінальних препаратів, оскільки кожний