Ви є тут

Інформаційно-методичне забезпечення обгрунтування управлінських рішень малих та середніх підприємств машинобудування

Автор: 
Назаренко Наталія Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004225
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА МАЛИХ ТА
СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Проблеми інформаційно-методичного забезпечення управлінського процесу
малих та середніх підприємств машинобудування
В результаті переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки в
вітчизняній машинобудівній промисловості відбулися істотні зміни
соціально-економічного характеру. Інтенсивне зростання безробіття, зниження
реального рівня життя населення, посилення майнового розшарування в
суспільстві, надмірна диференціація доходів – такі явища стали реаліями
суспільного життя в наслідок різкого спаду виробництва. На той час державні
дотації та капіталовкладення в машинобудівну промисловість були зведені до
мінімуму, в результаті чого, оновлення устаткування на підприємствах
машинобудування здійснювалось повільно через відсутність умов нормального
платіжного обороту. Зростання заборгованості на таких підприємствах негативно
впливало на процеси постачання, збуту, виробництва та забезпечення споживчого
ринку продукцією.
Також в період трансформації економіки внаслідок масової ліквідації
неконкурентоспроможних великих підприємств машинобудівної промисловості
зупинилось виробництво електронної техніки, що суттєво обмежило перспективи
розвитку інформаційних технологій та інновацій на вітчизняних підприємствах.
У цих складних умовах важливого значення набуває реструктуризація
машинобудівного комплексу. Необхідна організація нових виробництв, які б
прискорювали технологічний цикл, переорієнтація підприємств на випуск нових
видів машин та устаткування, які користуються найбільшим попитом. У сучасних
умовах глобального розвитку інформаційних технологій та інноваційних рішень в
управлінні виробничими та технологічними процесами істотного значення набуває
поява малих та середніх підприємств машинобудування, які працюють завдяки
ініціативі та творчим здібностям підприємців.
Світовий досвід доводить залежність інноваційного розвитку великих виробничих
підприємств машинобудування від розвитку малих та середніх суб’єктів
підприємництва. Такі підприємства охоплюють різні напрямки діяльності, а саме:
виробництво окремих комплектуючих для продукції великих підприємств,
інжиніринг, консалтинг, сервісне обслуговування, монтаж, пусконалагоджувальні
та випробувальні роботи.
В країнах ЄС, США, Японії для великих підприємств машинобудування закупівля
окремих комплектуючих в дрібного постачальника виявляється економічно більш
доцільна, ніж організація та налагодження відповідного виробництва на власному
підприємстві.
Ключова роль малих та середніх підприємств в розвитку вітчизняної
машинобудівної промисловості не викликає сумніву. Основними перевагами малих
(середніх) підприємств є мобільність основних фондів, гнучка структура
управління персоналом, оперативність реагування на зміни кон'юнктури ринку та
зацікавленість кожного працівника в результатах своєї праці.
Власниками малих та середніх підприємств машинобудування переважно стають
представники середнього класу суспільства, збільшення якого є бажаним для
розвитку здорового соціально-економічного середовища держави.
Отже, крім загальновідомих позитивних аспектів та явищ, які стимулює розвиток
підприємництва в країні (підтримання конкурентного ринкового середовища,
стимулювання НТП, поповнення держбюджету та ін.) необхідно виділити досягнення
соціального результату, диверсифікацію великих підприємств, зростання тієї
частини населення, яка належить до середнього класу та насичення ринку праці
новими робочими місцями.
Актуальність управління соціально-економічним розвитком підприємництва в
Україні підвищилась із введенням у дію Господарського кодексу з 1 січня 2004
року, де підприємництво визначається як самостійна, ініціативна, систематична,
на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами
господарювання з метою досягнення економічного і соціального результату та
одержання прибутку [28]. Отже, держава чекає від розвитку підприємництва не
лише високих економічних результатів, а й суттєвих соціальних зрушень. Звідси
зрозуміло, що підприємства приймають на себе не тільки юридичну, а ще й
соціальну відповідальність.
За даними статистики відбувається зростання кількості малих та середніх
підприємств, у тому числі машинобудівних, але його темпи дуже повільні. В цьому
Україна відстає втричі від показників країн Центральної та Східної Європи і в
десять разів від розвинутих країн світу, де на малих (середніх) підприємствах
працює більше половини працездатного населення. Звичайно, Україну поки що важко
порівнювати з Францією, де при значно меншій чисельності населення щорічно
реєструється близько 400 тисяч нових дрібних фірм, з яких більше 100 тисяч – у
сфері матеріального виробництва.
У 2006 році в загальній кількості підприємств, у тому числі машинобудівних, по
Вінницькій області частка середніх складає 14,2 %, малих – 85,5% (що в 6 разів
більше). По кількості зайнятих на підприємствах працівників на середніх працює
63,3% (в середньому 110 осіб), а на малих підприємствах – 22,3 % (в середньому
7 осіб) від усієї кількості. В загальній сумі фонду оплати праці на середні
підприємства припадає 63,3 %, а на малі – 15,4 % від усієї суми. Відсоткове
значення обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) середніх підприємств до
загального обсягу складає 76,6%, а малих – 8,7%, табл. 2.1.
Отже, серед усіх підприємств середні забезпечують найбільшу кількість робочих
місць та найбільший обсяг реалізації при відносно невеликій кількості самих
підприємств.
Розгляд