РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ
НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Тенденції розвитку підприємств легкої промисловості
в умовах ринкової економіки
У сучасних ринкових умовах господарювання конкурентоспроможність як кожного
окремого підприємства, так і промисловості в цілому залежить від особливостей
економічного середовища в країні, якості державного управління та якості
мененеджменту на кожному конкретному підприємстві. Це визначає необхідність
детального дослідження особливостей діючих на підприємствах систем менеджменту
та умов функціонування промислових підприємств у сучасному економічному
середовищі.
За результатами досліджень практики діяльності українських підприємств і
систематизації статистичної інформації визначено основні риси середовища
діяльності промислових підприємств [130–138].
1. Недосконалість процесів управління промисловістю на всіх ланках державної
влади. В умовах ринкової економіки значної шкоди завдає недостатня прозорість
та запізніле реагування на проблеми економічного розвитку країни, успадковані
ще за часів перебудови. Підтвердженням цього є політична нестабільність,
недосконалість нормативно-правового забезпечення економіки та антимонопольного
регулювання конкуренції, інфляційні процеси, нерівномірний розвиток різних
галузей промисловості.
Вітчизняна система управління промисловістю характеризується малоефективною
організаційною структурою управління через нераціональний розподіл
функціональних обов’язків та значну кількістю рівнів управління; недостатнє
лідерство більшості керівників органів державного управління промисловістю та
не завжди високий рівень якості прийнятих ними управлінських рішень. Низька
якість менеджменту на вищому державному рівні, на думку дослідників,
спричинена:
– недостатньою координацією органів виконавчої влади щодо трансформації
промислового комплексу;
– суперечливим характером цільових програм та проектів розвитку окремих
секторів промисловості;
– низьким рівнем стимулюючої функції органів управління промисловістю щодо
заохочення ділової активності підприємців [137, 138].
Результати досліджень переконують, що ефективне державне регулювання
промисловості в умовах ринкових відносин потребує активного реформування
процесів управління промисловістю шляхом підготовки керівників нової формації,
які б володіли сучасними знаннями у сфері якості. Першим позитивним кроком у
цьому напрямі є запровадження системи якості в Головдержслужбі, що створює
передумови для вдосконалення функціонування промисловості [139].
2. Недостатня ефективність інституційних перетворень промислового комплексу, що
обумовлено складними приватизаційними процесами, зміною форм власності,
реструктуризацією підприємств, неефективною взаємодією великого, середнього та
малого бізнесу [130].
Сучасне соціально–економічне середовище України характеризується інтенсивним
ростом підприємництва, створенням нових та одночасним гальмуванням розвитку
давно працюючих підприємств (табл. 2.1). Протягом 2001–2005 рр. в промисловості
спостерігалося збільшення загальної чисельності промислових підприємств на 7210
одиниць за рахунок збільшення підприємств добувної та електроенергетичної
промисловості. Але у 2006 р., порівняно з 2005 р. загальна кількість
промислових підприємств скоротилася на 150 одиниць за рахунок зменшення
кількості підприємств переробної промисловості.
Таблиця 2.1
Кількість промислових підприємств та частка малих промислових підприємств
(2001–2006 рр.)
Види діяльності
2001
2002
2003
2004
2005
2006
Промисловість
47348
50302
52336
53497
54558
54408
в тому числі частка малих промислових підприємств, %
79,52
81,10
82,74
82,47
82,18
81,41
Добувна промисловість
1057
1144
1141
1271
1360
1517
Переробна промисловість
44583
47072
48740
49584
50487
50038
в т.ч. легка промисловість
4398
4671
4847
4858
4746
4554
з них частка малих підприємств, %
81,04
83,73
86,42
86,52
86,33
86,63
текстильна та пошиття одягу
3667
3933
4114
4147
4050
3906
виробництво шкіри та шкіряного взуття
731
738
733
711
696
648
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
1708
2086
2455
2642
2711
2853
П р и м і т к а. Складено автором за даними Держкомстату України [146, с. 105,
с. 309].
У легкій промисловості загальна кількість підприємств галузі за 2001–2006 рр.
збільшилась на 156 одиниць, але при тому частину підприємств текстильної,
швейної та шкіряної галузі було закрито (табл. 2.1).
Для промисловості України велике значення має ефективна взаємодія великого,
середнього та малого бізнесу, особливу роль в процесі якої відіграє розвиток
малих підприємств, які можуть швидше та адекватніше пристосовуватися до
ринкових умов, порівняно з великими підприємствами. За даними Держкомстату
України станом на кінець 2006 р. частка малих промислових підприємств у
загальній кількості промислових підприємств є значною і становить 81,41%. У
легкій промисловості протягом 2001–2006 рр. спостерігалася тенденція до
збільшення кількості малих підприємств. Наприкінці 2006 р. частка малих
підприємств у загальній кількості підприємств легкої промисловості складала
86,63% (див. табл. 2.1).
Особливістю сучасного розвитку вітчизняної промисловості є активні процеси
реформування власності. За період 2003–2005 рр. частка промислових підприємств
державної форми власності складала близько 2% від загальної кількості
підприємств; промислових підприємств комунальної форми власності – близько 5%;
промислових підприємств приватної форми власності – близько 92% . За сучасних
умов господарюванн