РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ПРОЦЕСУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ІННОВАЦІЙНУ ПРОДУКЦІЮ АВІАДВИГУНОБУДІВНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Дослідження ринку інноваційної продукції
В сучасних умовах науково-технічний прогрес, основою якого є інноваційна
діяльність, перетворюється на вирішальний чинник соціально-економічного
розвитку і відіграє провідну роль у вирішенні економічних, екологічних,
соціальних та культурних завдань. У суспільстві вже утвердилось розуміння
необхідності переходу на інноваційну модель економічного розвитку. Проти цього
немає жодних заперечень, адже будь-який прогрес у суспільстві пов'язаний з
інноваціями. Суспільство, яке має можливість впровадити базову інновацію та
відкрити “інноваційну нішу”, виходить у лідери світового економічного змагання
та забезпечує конкурентоспроможність національної економіки.
Комплекс політико-правових, фінансових, організаційних, технологічних та інших
перешкод досі фактично блокує масову реалізацію інновацій в Україні. Економічна
модель, яка утворилася в Україні, буквально “виштовхує” фінансові ресурси з
інноваційного обігу. Вчені наголошують, що низька ефективність інноваційної
політики значною мірою зумовлена наявністю суттєвих структурних перешкод для
розвитку ,інноваційної діяльності в Україні [13, 76, 88, 114]. Для поліпшення
цього стану потрібно вжити цілий ряд комплексних заходів економічної політики в
різних сферах, що мають на меті досягнення кардинального пожвавлення
інноваційних процесів.
Як базовий принцип прогресу світової цивілізації утвердилася парадигма сталого
розвитку, сутністю якого є досягнення стійкого економічного зростання країни,
соціально справедливий розподіл його результатів, розвиток людського
потенціалу, збереження та відновлення довкілля для теперішнього та наступних
поколінь. Встановлено, що для інноваційної моделі розвитку вітчизняної
економіки характерним є широкомасштабне введення у господарський обіг продуктів
інтелектуальної праці (технології, науково-технічні розробки тощо) з метою їх
комерціалізації та досягнення соціально-економічного ефекту.
Багаторічний світовий досвід економічного розвитку свідчить про те, що на
сучасному етапі інноваційним технологіям немає альтернативи. Вони є не стільки
технічним нововведенням, скільки суттєвим підгрунттям розвитку інтелекту та
вирішення соціальних проблем. Заслуговує на увагу позитивне явище
випереджаючого зростання інноваційної діяльності в машинобудуванні, адже ця
галузь традиційно розглядається як основне джерело інноваційної продукції, саме
в ній створюються матеріальні передумови для реалізації базових інновацій.
Частка вітчизняної наукоємної продукції становить близько 0,1% на світовому
ринку високотехнологічної продукції [1]. Українська інноваційна продукція на
цьому ринку представлена переважно продукцією оборонно-промислового комплексу
та авіаційної промисловості. В той же час внутрішній ринок науково-технічної
продукції продовжує деградувати. Про це свідчать тенденції, які наявні на
національному ринку авіадвигунобудівної продукції (рис. 2.1). Зазначене
проявляється в дуже низькій інноваційній активності українських підприємств.
На наш погляд, основними напрямами формування ринку продукції вітчизняного
транспортного машинобудування є визначення:
сутності ринку продукції транспортного машинобудування;
меж ринку;
рівня монополізації ринку і форм державного втручання в інноваційну діяльність;
чинників, що визначають розмір підприємства;
ключового елементу ринкової структури;
мождливості існуючих підприємств запобігати входженню в галузь нових
підприємств чи витісняти частину тих, що є на рику;
здатності підприємств впливати на структуру ринку, його кон’юнктурні
особливості тощо.
Рис. 2.1. Ознаки деградації інноваційного ринку вітчизняного
авіадвигунобудування
Дослідження теоретичних проблем формування ринку продукції транспортного
машинобудування, перехід до ринкових умов господарювання потребують
теоретичного осмислення й уточнення поняття “ринок інноваційної продукції
авіаційного машинобудування”, оскільки об’єктом дослідження є
авіадвигунобудування.
На наш погляд, ринок інноваційної продукції авіадвигунобудування являє собою
систему економічних відносин між споживачем і виробником авіаційних двигунів
нового покоління (4-го та 5-го) та супутньої продукції.
Вітчизняний ринок авіадвигунобудівної продукції має свої особливості. (рис.
2.2). Постійне ускладнення з метою вдосконалення авіаційних двигунів призводить
до того, що поряд з підвищенням їх технічної ефективності суттєво зростають
трудомісткість і вартість виготовлення (додаток Б, рис. Б.1), а також витрати,
що пов’язані з підтримкою їх у належному стані. Маються на увазі витрати на
технічну експлуатацію (рис. 2.3). Причому використання планово-запобіжної
системи технічного обслуговування і ремонту призводить на сьогодні до дефіциту
запасів виробничих ресурсів [54].
Рис. 2.2. Особливості вітчизняного ринку авіадвигунобудування, що відрізняють
його від інших ринків
Останнє десятиріччя ХХ ст. та перше десятиріччя ХХІ ст. можна охарактеризувати
значним зростанням у цивільному секторі літакобудування і серйозним спадом у
військовому секторі. В експлуатацію було введено таку кількість нових
магістральних літаків, що не спостерігалася за попередні 20 років [41].
Аналогічне можна відмітити і про кількість нових типів авіаційних двигунів.
Рис. 2.3. Співставлення цін капітальних ремонтів для вітчизняних авіаційних
двигунів різних поколінь
Саме авіаційні двигуни з високим рівнем тяги визначали прогрес у галузі
двигунобудування.