Ви є тут

Організаційно-економічний механізм технічного забезпечення вантажних авіакомпаній чартерного типу

Автор: 
Литвиненко Сергій Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004459
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
сучасний стан технічного забезпечення вантажних авіакомпаній чартерного типу
2.1 Тенденції розвитку ринку надважких та нестандартних перевезень, як
невід’ємної складової світового ринку авіаційних вантажних перевезень
Загальний світовий транспортний ринок представляє собою певну взаємопов’язану
сукупність перевізників, що приймають участь у товарообмінних процесах, та
залежить, як від попиту та пропозиції на продукцію, що ним перевозиться, так і
від взаємозв’язків, кооперації та задоволення потреб в перевезеннях. Світові
транспортні ринки представляють собою сукупність ринків, що розділяються за
певними особливостями і не можуть існувати у відриві від товарних ринків.
Розподіл транспортних ринків за видами транспорту пов’язаний з особливостями їх
управління, експлуатації, рівнем тяжіння кожного конкретного виду транспорту до
певних територій [36, С. 383-385].
Авіаційний транспортний ринок представляє собою складну відкриту систему, що
складається з системи авіакомпаній, аеропортів, підприємств обслуговування
повітряного руху, організацій з регулювання повітряного транспорту. Авіаційний
транспортний ринок формують ринки регулярних та нерегулярних, пасажирських та
вантажних перевезень [43, С. 385-387].
Узагальнюючи дослідження тенденцій розвитку світового ринку авіаційних
перевезень, проведені в [36, С. 6-12; 87; 43, С. 387], на нашу думку, основними
є такі тенденції:
Лібералізація повітряних сполучень та внутрішніх ринків і поступовий перехід до
Концепції «відкритого неба» більшої частини світових держав, що знімає
обмеження за пунктами призначення, ємностями, частотами, тарифами тощо.
Приватизація авіакомпаній державної та частково державної власності іноземними
інвесторами через спрощення процедури приватизації національних авіакомпаній,
як наслідок – їх реорганізація, звільнення частини персоналу, ліквідація
нерентабельних авіаліній, введення політики жорсткої економії.
Злиття авіакомпаній, утворення різного роду альянсів, союзів та об’єднань
регіональних та глобальних перевізників, підписання угод щодо спільного
маркетингу, координування політики ціноутворення, реклами, спільного
використання кодів, розкладу, створення ліній спільної експлуатації тощо.
Суттєве скорочення замовлень на нові ПС, особливо вантажні та поповнення
вантажного парку за рахунок переобладнаних пасажирських ПС, широке використання
лізингу.
Розвиток різних комп’ютерних систем для підвищення продуктивності та
оптимізації доходів авіакомпаній: глобальних систем збуту перевезень,
автоматизованих систем бронювання білетів та контролю руху вантажів.
Зростання інтенсивності повітряного руху на основних повітряних трасах,
відсутність єдиної загальної системи контролю за ним, а також серйозне
перевантаження аеропортів, як наслідок порушення графіку польотів.
Активне впровадження та використання логістичних схем доставки вантажів з
використанням декількох видів транспорту, зокрема, авіаційного.
Поява малозатратних перевізників, так званих «лоу-костів», що сприяє підвищенню
конкуренції на ринку, зменшенню тарифів через мінімізацію видатків за рахунок
високої частоти рейсів, простоти обслуговування, скорочення адміністративного
апарату та організацію продажів через систему Інтернет.
Вантажні перевезення на авіаційному транспорті традиційно розвивалися як
додаткові до пасажирських перевезень і лише з початку 80-х років ХХ століття
виділилися в окремий, самодостатній ринок. У цьому процесі найважливішу роль
зіграла контейнеризація перевезень, що значно спростила
наважувально-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів.
Існує ряд стримуючих факторів розвитку світового ринку вантажних перевезень.
Систематизуючи дані, наведені в [36, С. 6-12; 43, С. 383-387], можна сказати,
що основними з них є:
серйозний рівень контролю з боку держави за національними перевізниками та
ринками;
монополізація інфраструктури аеропортів та служб управління рухом, як наслідок
– обмеженість іноземного інвестування;
подорожчання вартості ПС, пального, наземного обслуговування;
збільшення експлуатаційних видатків, податків, різних зборів та платежів;
нестабільна світова ситуація та спад світової економіки.
Наявність вищезазначених факторів призвела до серйозного рівня збитковості
авіакомпаній. Як наслідок, авіакомпанії вимушені шукати нові шляхи для
виживання та методи роботи з метою фінансової стабілізації. Експертами ICAO та
IATA в [36, С. 5-6, 72-77] відзначається високий рівень чуттєвості авіаційного
транспорту до так званих факторів страху та незручностей. Слід також зазначити,
що зміну попиту на пасажирські перевезення головним чином обумовлюють фактори,
пов’язані з особистим доходом громадян, національним доходом, тоді як на
вантажні перевезення головним чином впливають показники комерційної діяльності
та торгівлі. Збільшення тарифів на перевезення суттєво вплинуло і на вантажні
перевезення. Окрім суто економічних факторів на діяльності повітряного
транспорту відобразилися проблеми експлуатаційного характеру, серед яких
відмічаємо невідповідність інфраструктури більшості аеропортів та інших систем
сучасним обсягам перевезень.
Незважаючи на те, що вантажні авіакомпанії працюють з граничним рівнем
рентабельності, світовий ринок авіаційних вантажних перевезень збільшується, що
обумовлено стабільним зростанням обсягів світової торгівлі. Історично так
склалося, що світовий ринок вантажних авіаперевезень зростав більшими темпами,
ніж світова економіка. Це пояснювалося рядом об’єктивних та суб’єктивних
чинників, зокрема, науково-технічним прогресом, великими капітальними
вкладеннями в авіацію, збільшенням перевізної спро