РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ
2.1. Обґрунтування показників інформаційно-аналітичного забезпечення
дослідження мотивації праці на підприємстві
Розробка методики для поставленої проблемної ситуації визначається вихідними
методологічними передумовами, що стосуються природи об'єкту й предметної
області дослідження в цілому, а також способів, за допомогою яких слід отримати
необхідні відомості, які б утворювали дію в сфері мотивації. Це передбачає
проведення дослідження, комбінування кількісних і якісних методів. Кількісні
методи переважно спрямовані на вивчення проблем взаємодії між структурами,
якісні методи досліджують суб'єктивні аспекти реальної практики цих відносин.
Кількісні характеристики актуалізовані на перших етапах дослідження.
Із трьох основних видів дослідження – розвідувального, описового, аналітичного
– обране аналітичне, що дозволяє виявити причинно-наслідкові зв'язки,
значущість факторів зовнішнього середовища, контрольовані й неконтрольовані
фактори зовнішнього середовища.
Виходячи з об'єктивності інформації й форми проведення дослідження, виділяються
такі методи дослідження як опитування, спостереження, аналіз.
Опитування як основний метод дослідження обраний внаслідок можливості:
вивчення мотивації трудової поведінки, змін системи мотивації, що передбачає
звернення до безпосереднього працівника підприємства;
використання змістовних характеристик індивідуальної свідомості, ставлення до
досліджуваної проблеми, самооцінки ступеня задоволення потреб;
визначення такої форми опитування як індивідуальне анкетування, тому що в
результаті обробки отриманої первинної інформації виявляються не тільки
кількісні характеристики досліджуваного об'єкта, але й причинно-наслідкові
зв'язки, оцінні та мотиваційні подання респондентів.
Таким чином, основним способом збору інформації було стандартизоване
інтерв'ювання, тобто опитування працівників за допомогою анкети, що включає сім
блоків, які відображають відповідно структурні позиції (додаток А).
Перший блок включає питання, спрямовані на виявлення загальних цінностей
працівників підприємств і організацій різних організаційно-правових форм
власності. Система цінностей спричиняється внутрішньою культурою індивіда,
духовними потребами й інтересами, які, у свою чергу, виступають одним з
найважливіших мотиваторів соціальної дії, поводження індивідів. Таким чином,
кожна цінність і система цінностей має підставу.
Другий блок включає питання, спрямовані на аналіз мотивів і
стимулів трудової діяльності. По-перше, у анкетах містяться питання, що
фіксують умови трудової діяльності. По-друге, аналізуються відносини
респондентів до керівника й колег по роботі. По-третє, у листах опитування
містяться питання, спрямовані на вивчення творчого ставлення до трудового
процесу.
Третій блок анкети містить питання, які фіксують інтерпретації респондентів
взаємодії з представниками структурних підрозділів, що займаються організацією
праці співробітників підприємства, тобто питання, пов'язані з управлінським
впливом на трудову поведінку працівника. Для аналізу та анкетування виділені
наступні контактні ситуації:
виробничий колектив;
сфера неформального спілкування – близькі родинні контакти й дружні контакти з
іншими співробітниками.
Відповідно до численних соціологічних досліджень, налаштування на спілкування в
цих сферах обумовлені різними факторами. У першому випадку налаштування на
спілкування формується під впливом соціальних факторів: рівня освіти, ступеня
професійної підготовки і т. д.; у другому випадку актуалізовані фактори
організаційної культури.
Четвертий блок анкети містить твердження, які фіксують мотиваційні аспекти
трудової діяльності респондентів.
В основу техніки проведення анкетування покладена якісна й кількісна
класифікація об'єктів вивчення, тобто типологія об'єкта. Типологія як вихідний
пункт соціологічного дослідження самим найтіснішим чином пов'язана з побудовою
вибіркової сукупності.
Автором запропонована наступна схема організації вибірки:
за основу обрана багатоступенева стратифікована вибірка;
на перших ступенях відбору для стратифікації й розміщення вибірки використалися
статистичні дані;
було дотримане пропорційного розміщення вибірки.
Процедура багатоступеневої стратифікованої вибірки зводилася в загальному
вигляді до того, що на основі статистичного опису одиниць провадиться
багатомірна класифікація даних одиниць, а потім визначення об'єктів. Під
об'єктом маються на увазі різного роду локальні спільності (підприємство,
відділ, ділянка, цех і т.д.), у які включені елементи вибіркової сукупності.
Таким чином, завдання зводиться до виділення об'єктів різного рівня й одиниць
дослідження. Вибірка розподіляється по об'єктах пропорційно до величини
виділених витрат. У загальному вигляді розрахунок і розміщення вибіркової
сукупності проводиться в наступній послідовності:
відбір підприємств;
формування вибірок (відділ, цех, ділянка) для кожного підприємства;
відбір респондентів.
Генеральна сукупність або об'єкт дослідження, локалізований у просторі й у
часі, на який поширюються висновки дослідження, – зайняте населення Харкова. На
період дослідження зайняте населення міста становило 907 491 чоловік [117].
Вікова структура зайнятих наступна: 16,5% – віком до 25 років; 45,7% – віком
від 26 до 40 років; 30,9% – віком від 41 до 55 років; 56 років і більше – 6,9%.
Серед зайнятих чоловіки становлять 46,4%, жінки – 53,6%. Розподіл зайнятих по
галузях економіки: 38,1% зайняті в сфері матеріального виробництва, 61,9% – у
невиробничій сфері (в обслуговуванні – 28,5%) [117].
Виходячи з мети й завдань дисе
- Київ+380960830922