РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Визначення витрат ресурсів і напрямів забезпечення економічної стійкості
підприємств
Як було показано в першому розділі даної роботи, в числі першочергових наукових
і практичних проблем сучасної економіки, стоїть задача забезпечення економічної
стійкості функціонування промислових підприємств у всіх галузях матеріального
виробництва. Звичайно, підвищення стійкості підприємств пов'язане із значними
витратами трудових і матеріальних ресурсів на всіх стадіях їхнього життєвого
циклу: від створення до ліквідації. Звідси – важливість реалізації в процесі
розв’язання задачі управління економічною стійкістю цільової функції, яка
представляє собою досягнення оптимальних результатів протягом життєвого циклу
функціонування підприємства.
Формування витрат для забезпечення економічної стійкості промислових
підприємств відрізняється складністю, яка обумовлює чисельні проблеми
діагностики цих показників, аналізу рівня і динаміки стійкості по факторах, що
відмічається в роботах А.Є. Абрамова [2], С.С. Аптекар В.В. Краснової [9, с.
13-19], Е.Дж Блейкі [22], В.А. Василенка [33], М.М. Глазова [43], Е.І. Крилова,
В.М. Власова, І.В. Журавкова [87], О.Г. Осауленка [127], Б. Санти [161], Г.О.
Швиданенка [191], П. Ертлі-Каякоб [197], А.І. Бутенка, Є.В. Лазарева [30, с.
14-19], а також в роботі [101]. До цих проблем відносяться: аналітичне
моделювання узагальнюючого показника економічної стійкості виробництва;
диференціація процедур виміру і оцінки динаміки стійкості виробництва;
уніфікація класифікації факторів стійкості; визначення ступеня реальності
резервів та уточнення трактувань самого поняття “резерв”; формування вихідних
положень та методик діагностики стійкості виробництва; впровадження та аналіз
прийомів прогнозування в цілях ліквідації розриву між вихідною інформацією і
станом виробництва; розробка правил приведення до зіставлення вихідної
інформації за порівнюваними варіантами; створення робочих прийомів для
визначення реакції показників стійкості на дію окремих факторів; підвищення
динамічності аналізу шляхом включення до його складу оцінки відхилень тих чи
інших показників за внутрішніми річними календарними періодами; створення
методик динамічної діагностики і удосконалення спеціальних прийомів виділення
впливу окремих факторів на стійкість виробництва; удосконалення нормативної
бази стосовно різних видів аналітичних розрахунків і задач.
Витрати, що забезпечують економічну стійкість підприємств, повинні містити
показники, які приймаються як критерії при прийнятті рішень в процесі
створення, експлуатації та модернізації промислових підприємств та їх
підрозділів. Важливе значення мають також дослідження системи економічних
показників стійкості та їх ролі в техніко-економічних розрахунках ефективності
інвестицій.
Необхідно, перш за все, вказати про відсутність концептуальних і методичних
розробок в області формування витрат для забезпечення економічної стійкості
підприємств, на базі яких повинно здійснюватись управління стійкістю, що видно
із аналізу робіт І.А. Александрової [4], Л.А. Богдановської [7], Г.А. Андрощука
[9], М. Бендікова [17], О.О. Веклича [35], А.Е. Воронкової [38], В.В. Галасюка
[39], В. Герасимчука [42], К. Горячевої [45], Д. Ковальова [80], А.В. Козаченко
[83], Тома Коупленда [89], Л.О. Лігоненко [102], Н.Н. Мазура [106].
Проведений аналіз наведених вище літературних джерел дозволяє зробити висновок
про відсутність досліджень і рекомендацій до визначення витрат для забезпечення
економічної стійкості підприємств.
Розробка і вдосконалення методів визначення витрат для забезпечення економічної
стійкості дає змогу забезпечити ефективне їх впровадження в практику, що в
кінцевому рахунку буде сприяти розвитку методів управління економічною
стійкістю підприємств.
Витрати для забезпечення економічної стійкості в більшості нормативних
документів або взагалі відсутні, або приводяться у вигляді допоміжних
параметрів, котрим ніякої суттєвої ролі в забезпеченні стійкості підприємств не
відводиться, що відмічають автори в своїх дослідженнях В.А. Вагурін [31], Н.М.
Григор [112], Ю.О. Тимонін [157], Н.С. Краснокутська [88], Ю.Г. Лисенко [113],
М.И. Баканов, А.Д. Шеремет [13], Й. Шумпетер [194] та інших роботах [61, 119,
136].
Проте, витрати для забезпечення економічної стійкості мають не тільки рівні
права на існування з іншими економічними і техніко-технологічними показниками,
але і в більшості випадків є більш інформативними з точки зору оцінки
економічної стратегії.
На основі вивчення літературних джерел і дослідження роботи підприємств
Житомирської області можна сформулювати вимоги до витрат для забезпечення
економічної стійкості промислових підприємств: 1) врахування зовнішнього
середовища, під яким розуміються споживачі продукції підприємства, і ринкове
середовище; 2) до витрат забезпечення економічної стійкості підприємств повинні
входити показники, які характеризують як безпосередньо саме підприємство, так і
пов’язані з його стійкістю економічні показники зовнішнього середовища;
3) система економічних показників стійкості промислових підприємств повинна
включати облік витрат ресурсів, пов'язаних зі стадіями життєвого циклу
підприємств. Витрати ресурсів розглядаються значно ширше, ніж просто створення
резервних потужностей. Сюди повинні бути віднесені склади сировини, матеріалів,
проміжного продукту, палива та інших, а також склади цільового продукту, канали
його розподілу, доставка його до споживачів і ряд інших факторів;
4) диференціація витрат, я
- Київ+380960830922