РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ НА ТРАНСПОРТІ В УКРАЇНІ
2.1. Оцінювання порядку визначення тарифів на перевезення пасажирів в Україні
Розроблення гнучкої системи тарифоутворення має важливе значення щодо
поліпшення фінансового стану підприємств транспортної галузі. Вона передбачає
створення об’єктивних, диференційованих за параметрами транспортного ринку
підходів до установлення тарифів на перевезення пасажирів та вантажів.
Реалізація цього завдання в умовах становлення ринкових відносин має проблемний
характер і є складною в методологічному плані.
Сьогодні питання вдосконалення тарифної політики є важливою теоретичною і
практичною проблемою для всіх сфер суспільного виробництва. Не оминуло воно і
транспорту галузь. У тарифах, як і в цінах, сфокусовані економічні інтереси
всіх суб’єктів ринку. Вони є базою формування доходів для покриття витрат
підприємства та отримання прибутку, необхідного для оновлення основних фондів
підприємства, соціального розвитку підприємства та створення суспільних фондів
споживання. Розмір тарифів має важливе значення для більшої частини споживачів
і є одним з основних критеріїв переваги і вибору визначених послуг і товарів.
На автомобільному транспорті з початку впровадження ринкових засад у сфері
перевезень вантажів застосовується вільне ціноутворення, а у сфері пасажирських
перевезень до останнього часу здійснювалося державне регулювання тарифів на
всіх видах перевезень за винятком міжнародних.
Тарифи на перевезення вантажів автомобільним транспортом формуються згідно з
основними принципами і положеннями, визначеними Законами України «Про ціни і
ціноутворення», «Про транспорт», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про
оподаткування прибутку підприємств».
Визначаючи розміри тарифів, ураховують постанови Кабінету Міністрів України №
1548 від 25 грудня І996 р. «Про встановлення повноважень органів виконавчої
влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», № 1168
від 2 жовтня 1997 р. «Про вдосконалення системи державного регулювання тарифів
на житлово-комунальні послуги», положення № 150 «Інструкції про порядок обліку
пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах», затвердженої
Міністерством статистики України від 27 травня 1996 р., зміни та доповнення до
неї, внесені 20 серпня 1997 р., та ряд інших законодавчих та нормативних
документів, які впливають на формування структури витрат тарифів на послуги
міського пасажирського транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25 грудня 1996 р. було
встановлено, що Міністерство транспорту України за погодженням з Міністерством
економіки України затверджує тарифи на перевезення пасажирів і багажу
автобусами міжміських, міжобласних маршрутів, а за погодженням з місцевими
органами виконавчої влади тарифи на перевезення пасажирів і багажу
автомобільним транспортом (який працює в звичайному режимі руху) у міжміському
внутрішньо обласному і приміському сполученнях. Тарифи на перевезення пасажирів
автобусами на міських маршрутах (який працює в звичайному режимі руху),
затверджувалися відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України №1758 від 21.12.2004 р. скасовано
державне регулювання тарифів на перевезення пасажирів автобусами міжобласних
маршрутів. Згідно з постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним державним, Київській та Севастопольській міським адміністраціям надано
повноваження щодо регулювання (встановлення) тарифів на перевезення пасажирів і
багажу автомобільним транспортом (який працює в звичайному режимі руху) у
приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні. Здійснюючи процедури
введення в дію затверджених наказом Міністерства транспорту України тарифів на
перевезення пасажирів і багажу автобусами у приміському та міжміському
внутрішньообласному сполученні, Держдепартамент автотранспорту зобов’язав
обласні автоуправління (лист № 25/2 – 8.2 – 568 п від 20.09.2004р.)
дотримуватись у цій роботі певного порядку.
Щодо процедури введення в дію вільних тарифів на перевезення пасажирів і багажу
на маршрутах міського міжобласного сполучення та відповідно до статті 190
Господарського кодексу України вільні тарифи визначаються суб’єктами
господарювання самостійно за згодою із замовником перевезень (на міжобласних
маршрутах – із Держдепартаментом автотранспорту).
Тарифи на послуги пасажирських автопідприємств встановлюються відповідно до
Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 (зі змінами та
доповненнями) таким чином:
таксомоторні, автобусні (міжнародні та туристичні), обслуговування на
замовлення – встановлюються вільні тарифи (ціни);
міські, приміські та міжміські маршрутні перевезення – встановлюються
регульовані тарифи (ціни).
На міських та приміських маршрутах граничний розмір тарифів установлюють органи
місцевого самоврядування. В м. Києві перегляд та затвердження тарифів на
послуги перевезення пасажирів транспортом загального користування здійснюються
за попереднім погодженням з Головним управлінням з питань цінової політики
виконавчого органу Київської міської ради. У функції цього органу входить
методичне керівництво в сфері ціноутворення на території м. Києва, проведення
єдиної політики ціноутворення, вдосконалення системи цін в умовах ринкових
відносин. Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу
Київської міської ради розробляє пропозиції щодо формування і реалізації
цінової політики в м. Києві, проводить моніторинг, аналіз і прогноз динаміки
цін і тарифів, діючих співвідношень між цінами в народн
- Київ+380960830922