Ви є тут

Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку підприємств водопостачання

Автор: 
Леонов Ярослав Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005221
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
ПИТНОЇ ВОДИ
2.1. Оцінка факторів впливу на тарифи водопостачання на прикладі Харківського
регіону
Для підвищення надійності, ефективності й безпеки водопостачання м. Харкова та
інших населених пунктів Харківської області, згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1844 «Про підвищення надійності та
ефективності функціонування системи водопостачання м. Харкова та інших
населених пунктів Харківської області» прогнозується проведення нового
будівництва, реконструкції, інвестиційних програм і нових технологій на суму
1,2 млрд. грн. Вагомі завдання поставлені в частині поєднання організаційних і
технічних заходів у механізмі розвитку на засадах програмно-цільового
управління. Це стосується проектів енерго- і ресурсозбереження, фінансового
менеджменту, цінової політики й удосконалення методів отримання коштів від
споживачів за використану питну воду [104, 105, 106].
Основні ідеї організаційно-економічних розробок інноваційного характеру мають
місце і частково реалізуються у державних та місцевих програмах розвитку
водного господарства й охорони водних ресурсів: "Комплексна програма захисту
від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і с/г угідь в Харківській
області у 2001-2005 р.р. і прогноз до 2010 року"; "Комплексна програма
першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються
привізною водою та централізованим водопостачанням на 2001-2005 рр. і прогноз
до 2010 року”; "Комплексна програма розвитку меліоративних земель і поліпшення
екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 p.p. та прогноз до
2010 року”; "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра і
поліпшення якості питної води" (1997-2010 р.); "Питна вода Харківської області"
на 2006-2020 р.р., яка затверджена рішенням XXXIX сесії IV скликання від
28.03.2006 р. [53, 106].
Вивчення цих нормативних документів і наукових розробок дозволило дисертанту
зібрати й системно розглянути ряд техніко-економічних характеристик системи
водопостачання і водоспоживання Харківського регіону. Наведемо головні з них.
Забезпеченість Харківської області ресурсами річкового стоку в рік середньої
водності становить 3,41 км3/рік, а в дуже маловодний рік – 1,5 км3/рік. З
природних джерел збирається 293,3 млн. м3 прісної води, в тому числі з
підземних водних джерел – 64,1 млн. м3. Використання води на:
господарсько-питні потреби – 162,7, виробничі потреби – 85,9, зрошення – 1,51,
сільськогосподарське водопостачання – 8,13 млн. м3/рік. Річне споживання води в
області в 2005 р. становило на: господарсько-питні потреби – 158,8, виробничі
потреби – 81,36, зрошення – 1,61, сільськогосподарські потреби – 45 млн. м3. У
системах зворотного й повторно-послідовного водопостачання у 2005 р.
використано 1666 млн. м3 води, що на 60 млн. м3 більше, ніж у 2004 р [79,
126].
В області налічується: 17 міст, 58 селищ міського типу і 1683 сільських
населених пунктів. З них забезпечені централізованим питним водопостачанням: 17
міст, або 100 %, 49 селищ міського типу, або 84,5% і 220 сільських населених
пунктів, або 13%. Чисельність населення складає всього – 2816,4 тис. осіб, у
тому числі: міського – 2224,4, сільського – 592 тис. осіб. З них охоплене
централізованим питним водопостачанням тільки 1934 тис. осіб, або 68,7 %.
Реалізація питної води на одного мешканця області в 2005 р. становила 158
л/добу, а на одного мешканця обласного центру - 261,4 л/добу.
У регіоні 320 підприємств надають послуги водопостачання і водовідведення, з
них: 44 підприємства комунальної власності, 264 відомчих і 12
сільськогосподарських підприємств. Базовим підприємством галузі є: з
водопостачання - КП “ВТП „Вода” а з водовідведення ДКП „Харківочиствод”.
Експлуатуються 614 водопроводів, в тому числі 184 водопроводи в містах і
селищах і 430 - у сільській місцевості. Потужність водопроводів становить
всього 1399,5 тис. м3/добу. З них потужність водопроводів у містах становить
1264,3 тис. м3/добу, в сільській місцевості – 135,2 тис. м3/добу. Кількість
окремих водопровідних мереж – 28. Функціонує 510 водозаборів централізованого
питного водопостачання з них: 2 – поверхневих і 508 - артезіанських свердловини
(більшість з них не експлуатуються через забруднення вод). Виробнича потужність
водозаборів централізованого питного водопостачання становить 1624,5 тис.
м3/добу, в тому числі з поверхневих джерел – 1156,5 і підземних джерел – 468
тис. м3/добу. В області є 136 комунальних водопровідних насосних станцій, з них
90 належать КП “ВТП „Вода”. Забір свіжої води для централізованого питного
водопостачання становив всього 307,2 млн. м3/рік. у тому числі: з поверхневих
джерел – 256,8 і з підземних джерел – 50,4 млн. м3/рік. Втрати й витоки води у
2005 р. склали 115,6 млн. м3/рік, або 37,6% від забраної води. Втрати й витоки
збільшилися порівняно з 2004 р. на 8,2 млн. м3/рік, або 4,2 % (від забраної
води). Середні тарифи на послуги водопостачання по області становили: для
промисловості 2,9 грн./м3, для населення – 0,98 грн./м3. Собівартість послуг
водопостачання по області складала 1,175 грн./м3 [22, 53, 106, 126].
Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» (до 2005р.
– ТВО «Харківкомунпромвод») забезпечує експлуатацію системи водопостачання м.
Харкова й ряду населених пунктів Харківської області. Чисельність населення, що
дістає воду від КП «ВТП «Вода» в м. Харкові за 2002 – 2006 р.р. наведена на
рис. 2.1 [22, 53, 84, 126].
Рис. 2.1 - Динаміка кількості споживачів
З поданих на рис.