Розділ 2. МаркетинговІ дослІДЖЕННЯ споживачів на ринку продовольчих товарів
2.1. Кон’юнктура продовольчого ринку України та тенденції її розвитку
Виступаючи важливим і невід'ємним елементом сучасної ринкової економіки,
продовольчі ринки являють собою розвинену форму організації процесу товарного
обігу сільськогосподарської продукції і продовольства. За допомогою реалізації
всієї сукупності своїх функцій продовольчі ринки забезпечують поєднання
виробництва і споживання сільськогосподарської продукції, тобто крайні фази
відтворювального процесу. Це визначає їхні пріоритетні позиції в ланцюгу руху
товарів агропромислового комплексу від виробників до споживачів.
Продовольчий ринок, це той ринок який є частиною загального ринку товарів і
тому окремо цьому питанню у літературі приділяється незначна увага, що з нашої
точки зору, не є вірним. Продовольчий ринок слід розглядати як ринок досить
специфічної продукції, яка з одного боку задовольняє щоденні потреби людини у
їжі, сприяючи певному благополуччю та безпеки як людини, так і країни в цілому,
а відтак, у підсумку забезпечує їхню безпеку, з іншого боку продовольчий ринок
– дає роботу значній частині населення країни, створюючи його добробут,
формуючи відповідний рівень життя людей. Таким чином, орієнтуючись на
визначення "ринку" й адаптуючи його до поняття "ринок продовольства", слід
запропонувати наступне визначення: продовольчий ринок являє собою сукупність
соціально-економічних відносин сільськогосподарських товаровиробників та
підприємств переробної галуззі цієї продукції, з одного боку, і споживачів, з
іншого, з приводу обміну, у результаті якого відбувається збут і купівля
продовольчих товарів.
Виходячи з цього визначення, суб'єктами ринку продовольства є
сільськогосподарські виробники, галузі переробної промисловості сфери
агропромислового комплексу, з одного боку, та споживачі продовольства, а
соціально-економічні відносини, які склались в країні, визначають специфіку
функціонування даного ринку.
На сучасному етапі розвитку склалося складне економічне становище для всієї
економіки України, а особливо для продовольчого ринку, оскільки цей сектор
найбільш залежний від інших галузей – машинобудівної, хімічної,
нафтопереробної, а особливо від платоспроможності населення. Харчова
промисловість — одна з провідних галузей не лише агропромислового комплексу, а
й усієї економіки України. Питома вага цієї галузі в структурі виробництва
предметів споживання сягає 52,8%, у загальному обсязі промислової продукції -
16,3%, а продукції агропромислового комплексу — 33,5% (додаток Б). Продовольчі
товари складають 68,1% загального виробництва товарів народного споживання у
відпускних цінах, 63% загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у
структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країн [118,
с.22-24]. Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний,
людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової
промисловості, і як наслідок, продовольчого ринку, раціональне використання
якого забезпечило б їй провідне місце на світовому та регіональному
продовольчому ринку.
Далі спробуємо проаналізувати таку категорію, як "кон'юнктура ринку", яка на
сьогоднішній день є досить розповсюдженим поняттям, однак не існує однозначного
трактування цього визначення. Трактування кон'юнктури можна знайти практично в
усіх економічних науках таких як: економічна теорія, економічна політика,
маркетинг, фінанси, гроші та кредит, менеджмент, галузеві економіки, тощо.
Економічне становище виробників і споживачів, продавців і покупців залежить від
ринкової кон'юнктури, що змінюється під впливом численних факторів. При цьому
виняткову роль грає визначене співвідношення між попитом та пропозицією. Воно
найчастіше визначає частку продавців і покупців. С.С. Гарковенко під
кон'юнктурою ринку розуміє „стан економіки в цілому, окремої галузі або
конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в
конкретних показниках [35, с.65]”, у новому тлумачному словнику кон'юнктура
ринку розуміється як „сукупність певних умов, обставин, збіг обставин, стан
речей які характеризують стан товарного господарства (рух цін, розміри випуску
продукції тощо)” [92, с.886].
Відштовхуючись від вище наведених визначень, сформулюємо поняття кон'юнктура
ринку наступним чином - це сукупність, показників що складаються на ринку в
кожен конкретний момент відповідно до економічних умов, при яких здійснюється
процес реалізації товарів і послуг. Кон'юнктура ринку визначається економічними
показниками, що характеризують стан ринку: співвідношення попиту та пропозиції,
рівень цін, якість продукції, місткість ринку, платоспроможні можливості
споживачів, стан матеріально технічного забезпечення, витати населення,
заробітна плата, зовнішньоекономічна діяльність, товарооборот тощо.
Кон'юнктуру необхідно постійно вивчати й прогнозувати, з метою продажу й
купівлі товарів і послуг за вигідними цінами, раціонально маневруючи наявними
ресурсами, оперативно розширюючи або скорочуючи випуск товарів відповідно до
очікуваної обстановки на ринку. Кінцеве завдання кон'юнктурного аналізу –
окреслення вірогідності майбутнього: визначення можливостей, якими варто
скористатися, і потенційних небезпек, яких слід уникати [16, c.45]. Щодо
терміну прогнозу кон'юнктури, то, на нашу думку він не повинен перевищувати
півтора-два роки, оскільки через динамічні зміни, характерні для сучасного
ринку, більш тривалий прогноз виявляється малоймовірним.
Результати аналізу прогнозованих показників кон'юнктури
- Київ+380960830922