Розділ 2
Теоретичні засади розробки когнітивно-сумісного і психологічно-сприятливого середовища для творення текстів в умовах застосування гіпертекстової системи
2.1. Моделювання процесу мислення людини з метою його полегшення
Під час моделюванні людини та її мислення можливі дві тенденції. Перша зв`язана з роботизацією і автоматизацією, тобто заміною людини на пристрій, який виконує її функції. В багатьох випадках комп`ютер виконує їх краще, або навіть виконує при цьому діяльність, на яку людина взагалі не здатна. Друга тенденція полягає у наданні величезних можливостей комп`ютера у збереженні, передачі, копіюванні і обробці інформації для посилення або збільшення можливостей людини, яка займається певною діяльністю. Наприклад, з одного боку, комп`ютер може виступати в ролі шахового гравця, лікаря або перекладача. Натомість, з іншого боку, він може відігравати роль радника або помічника гравця, лікаря або перекладача.
Головним тут є спосіб застосування комп`ютера. В першому випадку, ініціатива в прийнятті рішень належить комп'ютерній програмі, яка в цьому відношення замінює людину. В другому, комп`ютер, наприклад, може знаходити варіанти рішень, але і надає їх для вибору людині, або якимось іншим чином полегшує її діяльність, утворюючи когнітивно-сумісне середовище. При цьому він, допомагаючи людині, в певному відношенні все ж таки може виконувати її функції, але оцінювання ідей і остаточні рішення покладаються на людину. І хоча діяльності людини приділяється увага в обох випадках, лише в другому ця діяльність справді становить центр уваги.
Застосування комп`ютера для творення тексту так само може означати, що або на комп`ютер покладаються певні функції людини, або комп`ютер призначається для того, щоб збільшувати можливості людини. Програми першого типу створюють штучні тексти у вузькій предметній області і надають їх людині для застосування і оцінювання. До програм цього типу можна віднести прості програми, які надають для обдумування зразки текстових фрагментів під час творення тексту. Крім того, це може бути інструментальна допомога, а також різноманітні поради, які автор відшукує сам. В подальшому вони можуть удосконалюватись шляхом збагачення їх можливостями систем штучного інтелекту. Це дозволить надавати допомогу (насамперед, у вигляді порад складених до ситуації), якої автор не вимагає, наприклад, тому, що не може собі уявити, що вона може бути надана (саме такі випадки найбільш цікаві). Але більш цікавими для творення тексту учнем є програми другого типу.
Неврахування цих двох тенденцій у використанні комп'ютера має наслідком те, що і рядові вчителі, і провідні спеціалісти не раз висловлювали побоювання, що комп'ютеризація навчання може посилити дефіцит спілкування між людьми, принизити рівень творчого мислення. Так Б.С.Гершунський каже, що комп'ютерні мови здатні "засушити мозок дитини, перетворивши його на зразок сортувального механізму", і що всі навчальні програми, навіть якщо вони носять інформаційно-довідковий характер, необхідно перевіряти на педагогічну доцільність і моральну обгрунтованість [36]. З останнім можна погодитись без заперечень, але з усім іншим - лише в тому випадку, коли комп'ютер застосовується, як засіб, що не породжує необхідності у формулюванні власних думок, не вимагає виявлення і формування соціальних якостей особи тощо. Захоплення комп'ютером, дійсно, може мати наслідком те, що людина звикає користуватись занадто простою логікою. Це може статися, наприклад, внаслідок обмеженості стандартних комп'ютерних відповідей або примітивізму мов програмування в порівнянні з живими мовами. Але подібні побоювання відображають досвід застосування комп'ютерних програм минулих десятиріч, незрілих в психолого-педагогічному відношенні.
В загальному ж випадку комп'ютер може бути засобом, який збільшує суспільні і творчі можливості людини. Його не варто розглядати лише як засіб за допомогою якого полегшується діяльність учня або вчителя в межах їх традиційної діяльності, яка встановилась на базі старої технології, як засіб, що застосовується в навчанні, як інформаційно-ємкий носій, який повинен виконувати лише допоміжні функції, надаючи вчителю і учню навчальну інформацію.
Комп'ютерна технологія здатна не тільки на те, щоб відтягувати учнів і вчителів від цілей учбового процесу і цінностей освіти. Навіть мови програмування здатні не тільки засушувати мозок дитини. Їх правильне використання і досвід у створенні алгоритмів здатні привчити дитину до акуратності і інтелектуальної точності, до побудови довгих логічних ланцюжків і прищепити йому навички систематичного мислення. Тому не можна погоджуватись із тими побоюваннями, які не базуються на практичних спостереженнях і ретельному розгляді конкретних ситуацій в разі застосування сучасних і розвинутих навчальних систем. В загальному випадку, незважаючи на те, що сьогодні подекуди застосування комп'ютера оцінюються суперечливо, безсумнівним є те, що розширюючи можливості надання інформації, опрацювання величезних масивів інформації і нові комунікативні можливості, надаючи безмежну комп'ютерну пам'ять, комп'ютер стає принципово новим знаряддям, за допомогою якого може бути опосередкованими нові можливості інформаційно-розумової діяльності і мислення, які здатні привести до змін в навчанні.
Так само творення текстів на комп`ютері не можна розглядати лише в контексті тієї комунікативної діяльності, яка склалася в умовах паперової комунікації, особливо в умовах школи, хоч і ця діяльність може бути полегшена за допомогою комп`ютера. Писання за допомогою комп'ютера не може бути таким самим як на папері. Нераціонально застосовувати комп'ютер лише для того, щоб полегшити ту діяльність, яка виникає в умовах паперової комунікації. Писання на комп'ютері - це інноваційна діяльність, непередбачені можливості якої ще треба дослідити.
Дійсно, з одного боку, сприяє написанню шкільних творів те, що стосовно комунікації, текст, представлений на комп`ютері, - це повідомленн