РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО
НЕБЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Загальні засади сучасної системи правового регулювання здійснення
екологічно небезпечної діяльності
У попередньому розділі ми з’ясували, що з морально-етичного боку ЕНД вживається
законодавством України на позначення діяльності, що підлягає обмеженню, через
це вітчизняне законодавство не проголошує права на здійснення ЕНД, а встановлює
правові обмеження у здійсненні ЕНД. Нами був зроблений висновок, що правові
засади здійснення ЕНД – це основи правового регулювання обмеження ЕНД. Правові
проблеми регулювання здійснення ЕНД в Україні досліджувалися фахівцями в галузі
екологічного права Андрейцевим В. І., Балюк Г. І., Барбашовою Н. В., Гетьманом
А. П., Каракашем І. І., Ковальчук Т. Г., Малишевою Н. Р., Малишком М. І.,
Мунтяном В. Л., Погрібним О. О., Титовою Н. І., Фроловим М. О., Шемшученком Ю.
С., однак, наукові дослідження зазначених вчених не знімають проблеми
необхідності комплексного дослідження сучасної правової системи правового
регулювання здійснення ЕНД. Окремі аспекти економіко-правового механізму
здійснення ЕНД досліджувалися правниками науковцями інших спеціалізацій:
Бекерською Д. А., Саніахметовою Н. О. тощо. Вчені-адміністративісти
досліджували окремі аспекти застосування адміністративних заходів обмеження
ЕНД, а також проблеми адміністративної відповідальності у цій царині: тут слід
відзначити вагомий внесок Ківалова С. В., Коваля Л. В., Колпакова В. К. та ін.
Серед вчених-економістів, які опрацьовували окремі питання господарчого
механізму регулювання ЕНД, слід відзначити внесок Кашенка О. Л. і Мочерного С.
В.
Правові засади здійснення ЕНД в Україні ми наразі не розглядатимемо у
теоретичному розумінні засад, як правових принципів, – правові засади у
контексті нашого дослідження – це правові основи здійснення ЕНД. Розглядаючи у
даному розділі правові засади здійснення ЕНД, ми ставимо собі за завдання
опрацювати у найзагальніших рисах чинну систему еколого-правових обмежень у
здійсненні ЕНД, без вдавання до зайвих подробиць, тобто окреслити які саме
правові обмеження містить наша правова система для здійснення ЕНД, за якими
критеріями у найзагальніших рисах застосовуються ці обмеження.
Науковці пропонують різні підходи до характеристики сучасної правової системи
регулювання ЕНД: традиційним і усталеним у наукових колах є підхід,
запропонований Шемшученком Ю. С., за яким сучасна система правового регулювання
ЕНД розрізняється залежно від галузі цієї діяльності. Шемшученко Ю. С.
пропонував розрізняти ЕНД в промисловості, сільському господарстві, в
енергетиці, на транспорті, урбанізованих територіях [138; 132]. У такому ж
напрямку розвивається і одеська школа екологічного права, зокрема, окремі
аспекти правових засад здійснення ЕНД в сільському господарстві досліджені
Погрібним О. О. [139, с. 159-162; 137, с. 184-197; 39; 51 та ін.]. За галузевою
ж засадою розглядає сучасну систему правового регулювання здійснення ЕНД
Каракаш І. І. [51; 44]. Представники харківської школи екологічного права:
Гетьман А. П., Попов В. К., Гордєєв В. І. розглядають сучасну систему правового
регулювання здійснення ЕНД подібним чином [113]. Такий підхід досить поширений
і в дисертаційних дослідженнях, присвячених ЕНД, зокрема, ним послуговувалася
Барбашова Н. В. [134, с. 12].
Інший популярний підхід до характеристики сучасного стану правового регулювання
здійснення ЕНД пропонують фахівці київської школи екологічного права і,
зокрема, Андрейцев В. І. Цей підхід полягає у розгляді сучасної системи
правового регулювання здійснення ЕНД через систему правових заходів обмеження
ЕНД. Так, Андрейцев В. І. у системі механізму правового забезпечення
екологічної безпеки виділяє організаційно-превентивні заходи,
регулятивно-стимулюючі заходи, ропорядчо-виконавчі заходи, забезпечувальні і
охоронно-відновлювальні заходи [58, с. 94]. Малишко М. І. розглядає сучасний
стан правового регулювання здійснення ЕНД через систему державних вимог та
напрямків діяльності, які він поділяє на запобіжні, поточні та заходи щодо
ліквідації НЕС [140, с. 338]. Тищенко Г. В. у системі правового забезпечення
регулювання ЕНД виділяє організаційні, нормативно-регулятивні,
розпорядчо-виконавчі та забезпечувальні заходи [95, с. 68]. Ковальчук Т. Г.
спеціальними функціями в галузі забезпечення екологічної безпеки продуктів
харчування називає стандартизацію, нормування, ліцензування, екологічну
експертизу, екологічне інформування і розгляд спорів [99, с. 5]. Таку систему
правового регулювання ЕНД пропонує Качинський А. Б.: державна
інформаційно-аналітична система, цільові програми у галузі екологічної безпеки,
екологічні фонди, економічне стимулювання охорони довкілля, нормування якості
довкілля, перепрофілювання діяльності окремих екологічно шкідливих об’єктів,
екологічна експертиза, екологічні референдуми, освіта і виховання [90, с. 7].
У європейських країнах також правові засади здійснення ЕНД переважно
розглядаються через систему правових обмежень у здійсненні ЕНД, зокрема, Єжи
Малецький розрізняє запобіжні і репресивні заходи регулювання ЕНД. До
запобіжних він відносить інститут охоронних зон (obszaru ochronnego),
нормування допустових забруднень, лімітування забруднень, просторове
планування, заборона певних видів господарської діяльності, податки за
користування довкіллям і внесення до нього змін, бюджетні субвенції – тут, як
бачимо, поєднуються адміністративні і економічні обмеження у здійсненні ЕНД. До
репресивних
- Киев+380960830922