Вы здесь

Міжмовна термінологічна омонімія як проблема термінографії і перекладу (на матеріалі німецької та української юридичних терміносистем).

Автор: 
Шаблій Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001628
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.1. цієї роботи
лат.
- латиною
напр.
- наприклад
НСС
- німецька словникова стаття
нім.
польськ.
порівн.
- німецькою мовою
- польською мовою
- порівняйте
рос.
- російською мовою
РФ
- явище (термін), типове(-ий) для Російської Федерації
СС
- словникова стаття
с.
- сторінка
СТ
укр.
- словотвірний тип
- українською мовою
УСС
- українська словникова стаття
т-н
франц.
- термін
- французькою мовою
швейц.
- явище чи термін, типове(-ий) для Швейцарської Конфедерації
- іменник жіночого роду
- іменник середнього роду
- іменник чоловічого роду
Для прикладів, що подаються у вигляді словникових статей, використовуються
скорочення, вміщені перед Словником "псевдодрузів перекладача" у німецькій та
українській юридичній термінології.
ВСТУП
У період складного становлення демократичної правової системи України,
української правничої мови та її термінології особливо інтенсивно відбувається
переклад правничих текстів з мов, які слугують засобом комунікації у
суспільствах з розвиненою демократією. Зокрема, враховуючи спільну, історично
зумовлену орієнтацію сучасної української системи права на так зване
романо-германське [6, с. 196, 201] або континентальне європейське право [143,
с. 130], класичним представником якого є сучасна система права ФРН [6, с. 203],
та численні запозичення з центральних розділів німецької системи права,
зокрема, Цивільного кодексу ФРН (Bьrgerliches Gesetzbuch) як класичної наукової
системи цивільного права [26, с. 12; 152, с. 196], переклад правничих понять з
німецької мови українською вимагає від перекладача особливої відповідальності
та компетентності. Адже, як показує практика, позначення правничих понять
однієї терміносистеми права некоректно перекладеною терміноформою іншої
національної терміносистеми права призводить до суттєвих викривлень понятійного
апарату, що негативно позначається на тлумаченні правових норм та принципів,
нормотворчому процесі та правозастосуванні [230, с. 4-7]. Отже, перекладацькі
помилки у правничих текстах та документах, викликані міжмовною термінологчною
інтерференцією, завдають відчутної шкоди як конкретному громадянинові, так і
суспільству загалом, оскільки правові норми та принципи, що містять такі
помилки та неточності, регулюють або здатні регулювати майже усі сфери
суспільного життя.
У цьому зв?язку з-поміж проблем перекладу німецьких правничих термінів ФРН
українською мовою якнайшвидшого розв'язання потребують питання перекладу
формально-паралельних термінів, що походять з третього джерела: латинізмів,
грецизмів, греко-латинізмів та інших гібридних одиниць, частина яких була
штучно створена на основі давньогрецького та давньолатинського етимологічного
матеріалу. Труднощі перекладу термінів греко-латинського походження або з
грецькими і/або латинськими складовими, які позначають правничі поняття
іншомовної національної терміносистеми права, можуть бути спричинені дією
міжмовної термінологічної інтерференції. Серед суміжних проблем, які постають у
цьому зв'язку, головною є доцільність заповнення термінологічних прогалин
української терміносистеми права за рахунок певних формально-паралельних
терміноформ. Незважаючи на бурхливий розвиток перекладного термінознавства та
термінографії, комплексний опис цього прошарку фахової лексики на рівні
німецької та української мов ще не здійснювався.
Актуальність роботи зумовлена давно назрілою необхідністю дослідження інтра- та
екстралінгвістичних розбіжностей між етимологічно спорідненими німецькими та
українськими юридичними термінами, які завдяки показникам зовнішньої форми
нагадують інтернаціоналізми-європеїзми. В результаті їхньої
культурноспецифічної семантико-стильової еволюції у лоні конкретної
національної мови-носія та національної терміносистеми права їхні семантичні
структури збагатилися додатковими неінтернаціональними значеннями, які не
завжди залишаються другорядними стосовно їхніх основних або етимологічних
значень. Подекуди їхні семантичні структури суттєво видозмінилися або ж
наповнилися іншим змістом. Це вказує на необхіднітсь термінографічного опису та
перекладознавчого аналазу таких інтерферентно-небезпечних одиниць.
Подібні утворення досі не отримали своєї загальновизнаної дефініції, оскільки
різні ступені семантичної та формальної віддаленості дозволяють відносити їх до
таких явищ, як міжмовна полісемія, міжмовна омонімія, міжмовна паронімія тощо.
У нашій роботі для подібних одиниць було введено два робочих терміни:
“псевдодрузі перекладача” за формальними ознаками для перекладознавства та
міжмовні термінологічні омоніми (омофони) для перекладного термінознавства і
термінографії.
Специфічною особливістю німецько-українського перекладу подібних термінів є
їхні різні функціонально-стилістичні характеристики в порівнюваних спеціальних
мовах. Так, українська правнича терміносистема належить до однієї із
найперевантаженіших запозиченою лексикою греко-латинського походження (про що
засвідчує і це дослідження), тоді як німецька правнича терміносистема, хоча й
містить не меншу кількість латинізмів, грецизмів та гібридних утворень, зазнала
кількох потужних хвиль пуризму, в ході яких відбувалося звільнення від подібних
запозичень шляхом калькування латино-грецьких одиниць за допомогою
успадкованого (питомого) морфологічного матеріалу, тобто штучного створення
національних дублетів. До цього додалися ще й закономірні процеси зміни та
перегрупування значень, найактивнішим з яких був, зокрема, процес звуження
значень термінів з негерманською зовнішньою формою. Такий процес надання
переваги національним терміноформа