РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досягнення основної мети дослідження - обґрунтування і розробка кваліфікаційних критеріїв у системі професійної підготовки і використання медичних кадрів - потребувало розробки спеціальної програми дослідження, що включала п'ять основних етапів, кожний з яких передбачав вирішення конкретної задачі (табл. 2.1).
На першому етапі роботи обгрунтовано мету дослідження, сформульовані основні його завдання, визначені напрям, методи та обсяг роботи.
Вивчення сучасного стану підготовки, удосконалення та використання медичних працівників передбачало комплексний аналіз різноманітної інформації наукового, нормативного та статистичного характеру. На другому етапі роботи була проаналізована наукова література, нормативні бази Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти і науки, Міністерства праці та соціальної політики, Комітету із стандартизації, метрології та сертифікації, а також матеріали офіційної статистики за темою дослідження.
За результатами дослідження на даному етапі та з метою інформаційного забезпечення організації процесів підготовки та використання медичних кадрів, з використанням методу проектування інформаційно-аналітичних систем, розроблена інформаційно-пошукова система "Нормативна база МОЗ", яка узагальнила відомчі нормативні акти Міністерства що стосуються ліцензування та акредитації вищих медичних навчальних закладів, поліпшення їх діяльності; номенклатури спеціальностей, за якими здійснюється підготовка медичних працівників; переліку закладів охорони здоров'я, лікарських і фармацевтичних посад; введення в дію навчальних планів; підвищення кваліфікації та проведення атестації медичних працівників тощо.
Дослідження у цьому напрямі дало можливість оцінити стан нормативного регулювання процесів професійної підготовки та використання медичних кадрів.
За матеріалами Центру медичної статистики МОЗ України була проаналізована забезпеченість населення України лікарями та середніми медичними працівниками, а також обсяги їх підготовки за період з 1992р. по 2000р. Окрему увагу приділено дослідженню процесу підготовки молодих спеціалістів, а саме: їх кількісному складу, формам підготовки, контролю з боку держави за змістом і обсягом навчання, мережі навчальних закладів та їх підпорядкуванню.
Соціологічні дослідження є найбільш доступними та економічно виправданими серед наукових методів вивчення та аналізу складних медико-соціальних проблем. Програма і методика медико-соціологічного дослідження, а також обробка матеріалів були підпорядковані меті й конкретним завданням третього етапу дослідження.
Нами був використаний заочний метод експертних оцінок - формалізоване опитування, що представляє собою анкетування у звичному для соціологів значенні. Респонденти отримували детально розроблену анкету із запитаннями, які були сформульовані в основному в напівзакритому вигляді. Цей метод забезпечив виявлення думки більшості спеціалістів, оцінку ними тих або інших аспектів вирішення визначеної проблеми. Медико-соціологічне дослідження з метою вивчення ставлення медичних працівників до рівня якості їх професійної підготовки та підвищення кваліфікації проводилось у два етапи.
Перший етап включав розробку анкети та проведення пілотажного дослідження. Апробація анкети проводилась з метою перевірки надійності методики основного дослідження, а саме:
* уточнення того, чи всім респондентам зрозумілі запитання анкети,
* чи оптимальною є структура анкети,
* які зміни в структуру анкети треба внести,
* чи потрібні додаткові питання або необхідно деякі первинні запитання усунути.
На першому етапі проведено пробне соціологічне дослідження в лікувально-профілактичних закладах м. Києва. Було роздано 30 анкет, що є достатнім для проведення апробації. Всі вони повернулись. На запитання, що безпосередньо стосувалися мети дослідження, були отримані адекватні відповіді. Головна мета пробного дослідження була досягнута - відпрацьована методика основного дослідження, розроблено остаточний варіант анкети.
Слід зазначити, що проведена апробація анкети, як основного інструментарію дослідження, дала також можливість провести корекцію робочих гіпотез щодо залежності оцінки лікарями та середніми медичними працівниками якості професійної підготовки від різних чинників, а саме від навчального закладу, в якому була отримана освіта, спеціальності, трудового стажу, кваліфікації та регіону проживання.
До остаточного варіанту анкети (додаток А), за яким проводилося медико-соціологічне дослідження, крім паспортних даних, що стосувалися віку, статі, місця проживання, увійшли запитання щодо отриманої освіти (рік закінчення вищого навчального закладу, який саме факультет, основна спеціальність), місця роботи та посади.
Окремим блоком були визначені запитання стосовно проходження післядипломної підготовки медичними працівниками за всі роки їх професійної діяльності, а також причини, у зв'язку з якими вони не проходили післядипломну підготовку.
Проходження атестації за весь період професійної діяльності медичного працівника складало окремий блок запитань, а саме: в якому році, за якою спеціальністю та яка кваліфікаційна категорія присвоєна. Окремо вивчалося ставлення медичних працівників до процесу атестації та її відповідність дійсному рівню професійної підготовки спеціаліста та оплаті його праці.
Для досягнення основної мети третього етапу дослідження, до анкети були включені запитання, що стосувалися оцінки особистого рівня підготовки, потреби у підвищенні кваліфікації та найбільш прийнятних шляхів професійного удосконалення, оцінки рівня всієї системи додипломної та післядипломної підготовки.
Для оцінки результатів експертизи був використаний метод ранжування, за допомогою якого встановлювалася відносна значимість досліджуваних об'єктів на основі їх упорядкування. Ранг як показник, характеризував порядкове місце об'єкту, яке оцінювалося в групі інших об'єктів, що мають суттєві для оцінки в