РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Завдання, проблеми та доцільність застосування економіко-математичного моделювання в управлінні капіталом підприємства
Основними функціями управління виробничо-господарською діяльністю підприємства є - планування, організація, керівництво, облік, контроль та координація. Серед них центральним є планування, яке є визначальним і проведеним в процесі управління, у якому визначаються перспективи розвитку, поточні завдання, ефективне використання виробничих ресурсів.
Для розв'язання тих чи інших економічних і соціальних задач відбуваються різноманітні виробничі процеси, здійснюються комплекси науково-дослідних проектно-конструкторських та інших робіт, до виконання яких можуть залучатися не тільки різні підрозділи одного підприємства, але і різні підприємства, діяльність яких повинна бути чітко спланована і скоординована. Це стосується не тільки виробничих процесів, але і фінансово-господарських.
Однозначна відповідальність між об'єктом управління і системою планування досягається через конкретні кількісні залежності у чітких математичних виразах у вигляді математичних моделей та їх систем, що поєднують у собі досвід планування, кількісного аналізу та прогресивні комп'ютерні технології.
Покращення наукової обґрунтованості планування досягається за допомогою дослідження математичних моделей, які пов'язують між собою основні параметри, що характеризують суть економічних об'єктів та економічні процеси, що в них відбуваються.
Математичне моделювання, як універсальний інструмент аналізу, враховує особливості виробничих та фінансово-господарських процесів. Воно, як засіб пізнання, знаходиться між логічним мисленням та реальним економічним об'єктом чи процесом і пов'язує мислення та реальну дійсність.
Математична модель завжди є певним наближенням до реального об'єкта чи процесу, яка забезпечує спостережність та формалізацію інформації.
Застосовуються математичні моделі не тільки до одного модельованого процесу, але і для інших процесів яким властивий певний діапазон аналогічних умов. Тому економіко-математичні моделі створені для одних економічних об'єктів чи процесів, можуть успішно використовуватися для інших.
На основі відображення попереднього досвіду, математична модель дозволяє знаходити оптимальний варіант управлінського рішення, яке забезпечує розвиток ситуації (функціонування виробничого процесу чи розвитку підприємства) для ефективного досягнення мети.
Розроблені грамотно і на професійному рівні економіко-математичні моделі дозволяють:
- розв'язати задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих процесів;
- своєчасно реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між параметрами та адекватно коректувати плани і управлінські рішення;
- для забезпечення потрібної точності та своєчасності необхідних розрахунків використовувати прогресивні комп'ютерні технології.
У явному вигляді математичні моделі враховують фактори, які піддаються формальному опису та кількісній оцінці. Але існують та вдосконалюються способи врахування кількісних характеристик на основі кількісних результатів. Порівняно прості економічні процеси, відображаються у вигляді аналітичних моделей. У випадку потреби враховувати великого числа факторів серед яких є такі, що носять випадковий характер, використовуються статистичні моделі.
Економіко-математичні моделі дозволяють здійснювати експеримент з метою вибору значень параметрів впливу на процес з метою скерування його розвитку у потрібному напрямку.
Цільова функція, як складова частина моделі дозволяє у кількісному виразі порівнювати варіанти рішень, оцінювати їх та відбирати кращі серед них.
Допустимі варіанти розв'язків поставленої задачі визначаються умовами і обмеженнями, що виражають специфіку об'єкта чи процесу.
Найвідповідальнішим моментом процесу створення моделі є постановка задачі, від якої у значній мірі залежить успіх моделювання і як наслідок цінність отриманих розв'язків.
Вітчизняні та зарубіжні дослідники створили економіко-математичні моделі та їх системи для отримання розв'язків різноманітних задач управління виробничою, господарською та фінансовою діяльністю підприємства. Нагромаджений досвід їх практичного використання для конкретної економічної роботи. В умовах зростаючої складності та інтенсифікації виробничих та управлінських процесів економіко-математичне моделювання стало ефективним інструментом вироблення управлінських рішень.
Але інструментарій математичного моделювання може бути ефективнішим лише за умови безпосередньої участі у процесі його створенні та використанні керівників та спеціалістів, у чиїх руках успішне вирішення поставлених задач управління.
Методи оптимального формування у системі прийняття рішень.
Створення ефективних систем управління економіко-виробничими системами немислиме без організації оптимального планування їх виробничо-господарської та фінансової діяльності. необхідність якнайповнішого використання виробничих потужностей та підвищення ефективності господарювання вимагає підвищення наукового рівня планування у локальних ланках економічної системи.
З точки зору оптимального управління підприємство розглядається як система, у якій відображені технічна, економічна і організаційна єдність, і разом з тим - його комплексний і складний характер , яка формується з множини підсистем та елементів. Але підприємства у свою чергу формують економічну систему більш високого рівня - галузь. Вони входять у галузь як підсистеми.
Розвиток всієї економічної системи України передбачає побудову і реалізацію планів і програм розвитку галузей та підприємств, які є базою у складанні прогнозу цього розвитку. Система прийняття рішень, одним з елементів якої є економіко-математичні методи, повинна охоплювати весь набір господарських та фінансових проблем як рутинних, що пов