РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Методичне рішення поставлених завдань здійснювалось комплексно і включало: анкетування населення, яке передбачало виявлення пріоритетів у виборі лакофарбових матеріалів (за рецептурою, походженням та призначенням) та методів їх нанесення; гігієнічну оцінку технологічних етапів нанесення лакофарбових матеріалів, проведення замірів гігієнічно важливих факторів у приміщеннях при побутових умовах застосування лакофарбових матеріалів (температури та відносної вологості повітря, швидкості руху повітря), вивчення в експериментальних умовах динаміки емісії летких компонентів лакофарбових матеріалів та одориметричних властивостей лакофарбових покриттів; токсикологічні дослідження (встановлення гострої пероральної та інгаляційної токсичності; вивчення місцево-подразнюючої та шкірно-резорбтивної дії; алергенних властивостей); дослідження ступеня небезпеки грибкового обростання лакофарбових покриттів.
Опитування населення проводилось за спеціально розробленими анкетами.
Вивчення та оцінка особливостей технологічних етапів та операцій під час нанесення лакофарбових матеріалів на поверхню в побутових умовах проведено на 19 об'єктах. Отримані результати порівнювали з даними по гігієнічній оцінці умов праці професійних малярів у виробничих умовах [90; 97; 125(.
Серед метеорологічних факторів як гігієнічно важливі були виділені температура та вологість повітря, швидкість руху повітря. Заміри параметрів мікроклімату проводили у відповідності до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (100( та ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" (39( з використанням кататермометра та аспіраційного психрометра із ртутними термометрами. Визначення важкості та напруженості праці проводили методом хронометражу.
Санітарно-хімічні дослідження проводили в експериментальних умовах, моделюючи процес нанесення на відповідну поверхню найбільш розповсюдженим у побуті методом - пензлем і виходячи з норм витрати матеріалу, які рекомендовані виробником. Дослідження включали кількісний та якісний аналіз повітряного середовища у зоні дихання при нанесенні лакофарбової композиції та динамічні дослідження міграції шкідливих сполук у повітря під час її полімеризації та по закінченні. Результати оцінювали шляхом співставлення з ГДКатм ?40?, керуючись принципом оцінки шкідливих сполук при їх одночасній присутності. При проведенні останнього етапу санітарно-хімічних досліджень контроль рівнів міграції хімічних сполук здійснювали в терміни, які вказані виробниками, як остаточні строки отвердіння лакофарбових покриттів. У випадку, коли отримані результати перевищували ГДКатм., тривалість санітарно-хімічних досліджень визначалась дослідним шляхом до моменту, коли міграція сполук знижувалась до регламентованих рівнів.
Відбір проб повітря для досліджень проводився згідно ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" ?25?, РД 52.04.186-89 "Руководство по контролю загрязнения атмосферы" ?94?. В якості примусових приладів при відборі повітря використовували електроаспіратори типу "Красногвардеец".
Відбір проб повітря для санітарно-хімічних досліджень проводили в газові піпетки, а при відборі на поглинаючі розчини - поглинаючі прилади згідно конкретних методик визначення летких сполук.
Питомий вміст матеріалу в камері (насиченість) при проведенні досліджень покриття (плівки) розраховувався, виходячи з реальних умов експлуатації покриття.
Випробування покриттів проводили в двох температурних режимах: при 20оС та 40оС та рівнях обміну повітря не більше 0,1 об/год, який характерний для житлових приміщень.
Санітарно-хімічні дослідження проводили з використанням газового хроматографа "Chrom-4" та спектрофотометра СФ-46.
Для визначення переліку речовин, які утворюються в зоні дихання при нанесенні лакофарбових виробів, а також мігрують з лакофарбового покриття, попередньо аналізували рецептуру лакофарбових матеріалів та фізико-хімічні властивості речовин з наступною ідентифікацією леткої частини лакофарбових матеріалів методом газової хроматографії, фотометрії та тонкошарової хроматографії ?20; 37; 66; 95?.
Проведено санітарно-хімічні дослідження 112 найменувань водних та органорозчинних лакофарбових виробів, які класифіковані за полімерною основою у 15 груп: алкідні, алкідно-меламінові, алкідно-формальдегідні, акрилові, поліуретанові, стирольно-акрилові, стирольно-акрилові модифіковані, полівінілацетатні, бутадієн-стирольні, поліуретаново-акрилові, олійні модифіковані синтетичними смолами, нітроцелюлозні, олійні, клейові, на основі мінеральних в'яжучих. Кількість найменувань у кожній групі коливалась від 2 до 22.
Під час роботи було виконано 114 санітарно-хімічних аналізів повітряного середовища. Всього у повітряному середовищі при нанесенні лакофарбових матеріалів та в модельних умовах експлуатації визначалось 47 речовин.
Одориметричні дослідження заполімеризованих лакофарбових покриттів проводили у відповідності з "Методическими рекомендациями по комплексной токсиколого-гигиенической оценке и санитарному контролю за применением лакокрасочных и вспомогательных материалов на транспорте" ?71?. Кількість волонтерів-одораторів в групі склала 7 осіб. Зразки з лакофарбовими покриттями поміщали у камеру-генератор. При проведенні одориметричних досліджень "насиченість" матеріалом, кратність обміну повітря, температура розраховувались так, як при проведенні санітарно-хімічних досліджень. Зразок лакофарбового покриття витримували в камері-генераторі протягом 24 годин. Виявляли наявність або відсутність запаху, його характер, а також інтенсивність за п'ятибальною шкалою.
Токсикологічні дослідження лакофарбових матеріалів планувались з врахуванням встановлених при проведенні попередніх етапів досліджень факторів ризику при побутовому застосуванні і передбачали: встановлення гострої перорал