РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проводили у клініці кафедри нефрології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика на базі нефрологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні №1 з 1996 по 2002 рік.
Під спостереженням знаходилось 173 хворих віком від 1 до 17 років (7,8±0,23). Серед них 40 пацієнтів чоловічої статі (23,1%) і 133 жіночої статі (76,9%). В залежності від віку хворі були розподілені на 4 вікових групи, згідно модифікованої класифікації Гундобіна [86], а саме: 1-3 роки, 4-7 років, 7-12 років та 13-17 років. Дані про стать та вік обстежених хворих наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
СтатьВікові групиЗагальна кількість хворих 1-3
роки4-7
років7-12
років13-17
роківабс.%абс.%абс.%абс.%абс.%жіноча3391,72873,745752769,213376,9чоловіча38,31026,315251230,84023,1Загальна кількість хворих36100381006010039100173100 Як витікає з табл. 2.1 кожна з вікових груп представлена репрезентативною вибіркою хворих.
Серед усіх обстежених пацієнтів у 131 був діагностований первинний ПН (75,7%), а у 42 - вторинний ПН (24,3%). До складу первинного ПН увійшли 123 пацієнта з ГППН у активній стадії без порушення функції нирок (93,9%) і 8 пацієнтів з ХППН у активній стадії без порушення функції нирок (6,1%). Дані наведені в табл. 2.2. До вторинного ПН були віднесені 7 хворих з ГВПН у активній стадії без порушення функції нирок (16,7%) і 35 хворих з ХВПН (83,3%) у активній стадії без порушення функції нирок (див. табл. 2.2.).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за діагнозами
Форма ПНЗагальна
кількість
хворихПервиннийВториннийабс.%абс.%абс.%ГПН12393,9716,713075,1ХПН86,13583,34324,9Загальна
кількість хворих13110042100173100 Як видно з табл. 2.2 загальна кількість хворих з ГПН склала 130, а з ХПН - 43 дитини.
Серед пацієнтів з первинним ПН хлопчиків було 28 (70,0%), а дівчат - 103 (77,4%), а з вторинним ПН чоловічої статі 12 пацієнтів (30,0%) і жіночої - 30 пацієнтів (22,6%) відповідно. Дані наведені в табл. 2.3.
Вторинний ПН був обумовлений наявністю двобічного міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) ІІ, ІІІ ступеню у 12 хворих (6,9%); однобічного МСР І, ІІ ступеню у 19 хворих (11,0%); повного подвоєння сечовидільної системи у 3 хворих (1,7%) у поєднанні з нейрогенними розладами сечовипускання у 6 хворих (3,5%) і дизметаболічними порушеннями у 2-х хворих (1,2%).
Як видно з табл. 2.3 серед пацієнтів з ГПН хлопчиків було 27 і 103 дівчинки, а з ХПН - 13 хлопчиків і 30 дівчат, відповідно.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за діагнозами та статтю
СтатьЗагальна
кількість
хворихФорма ПНЧоловічаЖіночаабс.%абс.%абс.%Первинний2870,010377,413175,7- ГППН2767,59672,112371,1- ХППН12,575,384,6Вторинний1230,03022,64224,3- ГВПН--75,374,1- ХВПН1230,02317,33520,2Загальна
кількість хворих40100133100173100 За ступенем активності запального процесу ?106? хворі на ГПН були розподілені: І ступінь - 16 пацієнтів, ІІ ступінь - 67 пацієнтів, ІІІ ступінь - 47 пацієнтів. За тривалістю запального процесу хворі на ХПН були розподілені на такі групи: до 2-х років - 21 пацієнт, від 2-х до 6-ти років - 22 пацієнта. Верифікація клінічного діагнозу проводилася на підставі: 1) даних анамнезу; 2) екстраренальних симптомів - підвищення температури тіла > 37,5°С, інтоксикації, болів в животі або попереку; 3) змін в загальному аналізі крові - збільшенню ШОЕ і нейтрофільному лейкоцитозі; 4) ренальних ознак - бактеріурії ? 105 мт/мл, нейтрофільної лейкоцитурії, мікропротеїнурії; 5) відсутності або присутності порушень уродинаміки за даними рентгенологічних досліджень - екскреторної урографії та мікційної цистографії [50]. При супутній інфекції нижніх сечових шляхів нерідко спостерігалася дизурія.
З метою оцінки терапевтичної ефективності лікування пацієнтам проводили обстеження з використанням клінічних і лабораторних методів. Реєстрація даних обстеження хворих проводилась за слідуючою схемою (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Схема обстеження хворого
Дні дослідженняВид дослідженняДо початку
лікуванняДень лікуванняОб'єктивне обстеження хворогощоденноЗагальний аналіз крові*7, 14Загальний аналіз сечі*кожні 2 дніАналіз сечі за Нечипоренком*кожні 2 дніАналіз сечі за Зимницьким3, 10Добова протеїнурія4, 8Бак.посів сечі*2, 3, 7, 10Біохімічне дослідження крові*7Показники активності ВРО та процесу ПОЛ*7Показники АОС*7Реєстрація суб'єктивних скарг хворого та його батьківщоденноРеєстрація побічних ефектів препарату ліпінпротягом лікування Загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження проводили за допомогою стандартизованих, уніфікованих методик [54,79].
Критеріями ефективності лікування були:
- строки нормалізації температури тіла;
- строки ліквідації симптомів інтоксикації за даними опитування хворих та їх батьків і об'єктивного обстеження;
- строки нормалізації лабораторних показників крові та сечі;
- динаміка показників ВРО, ПОЛ і АОС.
Оцінка ефективності лікування здійснювалась за слідуючою шкалою:
1 бал - низька ефективність - повільна регресія клінічних ознак захворювання, нормалізація лабораторних показників на 4 тижні від початку захворювання.
2 бали - помірна ефективність - нормалізація клініко-лабораторних показників на 11-20 день лікування
3 бали - висока ефективність - клінічне і лабораторне одужання на 7-10 день лікування.
Активність ВРО та процесу ПОЛ у плазмі крові оцінювали за інтегральним методом, який характеризує співвідношення інтенсивності вільнорадикальних окислювальних процесів та активності АОС- біохемілюмінесценції, зіставляючи її дані із вмістом у сироватці крові хворих одного