Вы здесь

Хронічний остеомієліт довгих кісток у дітей та підлітків

Автор: 
Чичирко Олександр Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U003252
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Загальна характеристика хворих
В основу клінічної частини дисертаційної роботи покладені дані обстеження, лікування та спостереження над 164 хворими на хронічний остеомієліт віком від 6 до 18 років, які в період з 1980 по 2001 роки лікувались у клініці кістково-гнійної хірургії інституту травматології та ортопедії АМН України. Для подальшого вивчення і порівняння перебігу та лікування хронічного остеомієліту хворі були зформовані в 2 дослідні групи: перша ? хворі на хронічний травматичний остеомієліт (ХТО) ? 109 осіб, друга ? хворі на хронічний гематогенний остеомієліт довгих кісток (ХГО) ? 55 осіб.
Переважна більшість пацієнтів (75 - 78 %) в обох групах були особи чоловічої статі віком від 6 до 18 років. Частка осіб жіночої статі в обох групах склала менше третини осіб чоловічої статі (табл. 2.1). Даний факт можна пояснити більш частим травмуванням кінцівок хлопчиків під час ігор, занять спортом та пов`язаних із набуттям трудових навиків.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статю
Кількість хворихСтать хворихХТОХГОабс.%абс%Чоловіча85784275,3Жіноча24221324,6Всього:10910055100
При розподілі дітей на вікові групи ми стикнулися з різноманітністю існуючих схем періодизації дитячого віку, що свідчить про недостатню розробленість даного питання. Усі класифікації у тій чи іншій мірі умовні, так як майже неможливо встановити абсолютно строгі границі між суміжними стадіями розвитку дитини. На наш погляд, найбільш повною є періодизація дитячого віку, якою користувалися для практичних цілей гігієни дитинства у бувшому СРСР [13, 35]. Ця класифікація враховує, з одного боку, характерні особливості розвитку головного мозку, з другого - особливості організаційних форм керівництва виховання дітей та підлітків. Відповідно до цієї схеми розрізняють такі вікові періоди:
1. Внутрішньоутробний.
2. Період новонародженості - 3-4 тижні.
3. Грудний вік - до 1 року.
4. Переддошкільний вік - 2-3 роки.
5. Дошкільний вік - 4-7 років.
6. Шкільний вік: а) молодший - від 7 до 10-12 років; б) середній з 10 ? 12 до 14-15 років; в) старший - з 14 ? 15 до 17-18 років.
Середній шкільний вік захоплює початок періоду статевого достигання, який продовжується і завершується в старшому шкільному віці. Тому деякі автори об'єднують ці два етапи в один, називаючи його, на відміну від молодшого, старшим шкільним віком, інші - підлітковим (від 14 до 18 років) або підлітково-юнацьким.
Таким чином, хворі обох груп нами були розподілені на 3 вікові категорії: молодшого дитячого віку ? від 6 до 10 років; старшого дитячого віку ? від 10 до 14 років; підліткового віку ? від 14 до 18 років. При розгляді розподілу паціентів за віком більшість у 1 групі (66 %) склали хворі підліткового віку, тоді як хворі інших вікових категорій як 1 так і 2 груп розподілилися приблизно рівномірно (табл.2.2).

Таблиця 2.2
Розподіл хворих на остеомієліт за віком
Вік хворих,
в рокахКількість хворихХТОХГОабс%абс%від 6 до 10 р.1614,71730,9від 10 до 14 р.2119,32138,2від 14 до 18 р.72661730,9Всього:10910055100
Аналізуючи хворих за видом отриманих травм, що призвели до розвитку остеомієліту, у більшості випадків констатували автошляхову травму (63,5 %), хоча в основній групі пацієнтів досить значну частку (32,7 %) займали особи з побутовою травмою (табл.2.3). Це зумовлено більш тяжкими пошкодження сегментів кінцівок внаслідок автошляхових травм і, відповідно, більш високим ризиком виникнення травматичного остеомієліту.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на ХТО за видом отриманих травм
Кількість хворихВид травмиабс%Автодорожня6663,5Побутова3432,7Спортивна21,9Кататравма21,9Всього:104100
Хворі на ХТО за формою остеомієлітичного процесу розділилися таким чином (таб. 2.4): 67 % із травматичним та 33 % ? післяопераційним остеомієлітом.

Таблиця 2.4
Розподіл хворих на ХТО за формою остеомієліту
Форма остеомієлітаКількість хворихабс%Травматичний7367Післяопераційний3633Всього:109100
При аналізі розподілу хворих основної групи за характером перелому (табл 2.5) більше, ніж у 70 % випадків розвитку хронічного остеомієліту передували відкриті переломи кісток кінцівок і лише у 28,8 % дітей процес розвинувся як ускладнення при лікуванні закритих ушкоджень кісток та після ортопедичних втручань.
Таблиця 2.5
Розподіл хворих на ХТО за характером перелому
ХарактерКількість хворихпереломуабс%Відкритий 7471,2Закритий3028,8Всього:101100
За локалізацією процесу в основній групі переважали хворі з ураженням гомілки (44,3 %), тоді як у групі з ХГО було більше хворих із ураженням стегна (46,4 %). Звертає на себе увагу у 3 рази більший відсоток локалізації на передпліччі у 1 групі (табл. 2.6). Крім того, локалізація на двох сегментах кінцівки була у одного хворого, ураження обох кісток передпліччя ? у 3 хворих.

Таблиця 2.6
Розподіл хворих за локалізацією процесу
ЛокалізаціяКількість хворихХТОХГОабс%абс%Стегно3935,92646,4Гомілка4844,32239,3Плече64,758,9Передпліччя1615,135,4Всього:10910056*100 * ? локалізація на двох сегментах кінцівки
Для досягнення поставленої мети роботи та реалізації завдань застосовувались клінічні, рентгенологічні, бактеріологічні та імунологічні методи досліджень.
2.2 Клінічні дослідження
Клінічні методи досліджень включали загальноклінічні та ортопедичні методи вивчення функціонального стану кінцівки. Обстеження проводили перед операцією, перед випискою хворого з клініки та під час контрольних оглядів через 3, 6, 12 міс., в подальшому щорічно.
З метою об`єктивізувати дані результатів клінічного дослідження нами розроблена тематична картка обстежуваного хворого а також методика бальної оцінки результатів лікування дітей та підлітків.

2.3 Рентгенологічні та сонографічні до