Розділ 2. Обґрунтування методів прогнозування показників зовнішньоекономічної
діяльності
2.1. Методи прогнозування експорту товарів і послуг за товарно-географічною
структурою на короткостроковий період
Ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів
функціонування її внутрішньої діяльності, а й від участі в світових економічних
відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство.
Активність країни у світових економічних відносинах оцінюється показником
“рівень експорту”. Це відсоткове відношення обсягу товарів та послуг, що
експортуються, до обсягу ВВП. Рівень експорту залежить не лише від здатності
країни конкурувати на світовому ринку, а й від потреб країни в імпорті,
оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт. На ВВП експорт
впливає так само, як впливають на нього споживання, валові інвестиції та
державні закупки. Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які
виробляються в країні, продаються за кордон, витрати на їхнє виробництво – це
витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат
несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту
збільшує сукупні витрати і ВВП нашої країни.
Враховуючи досить велику частку експорту у ВВП і високу залежність сучасної
економіки України від зовнішньої торгівлі постає необхідність передбачувати
тенденції у зміні експорту та його структури у розрізі товарних груп та
географії зовнішньої торгівлі з метою прийняття відповідних рішень на основі
прогнозних даних. В зв’язку з цим виникає необхідність розробки нових або
вдосконалення існуючих методичних підходів до прогнозування, врахувавши
недоліки наявних методик. В залежності від тривалості прогнозного періоду, мети
і варіантів прогнозу за умов системної трансформації економіки прогнозні
розрахунки повинні забезпечувати: пояснення змін в значеннях економічних
агрегатів; наслідки змін економічних показників; оцінку динаміки розвитку
економічних процесів; аналіз та вибір оптимальних економічних параметрів з
метою досягнення економічного зростання. Тому основним завданням при розробці
методики прогнозування показників експорту та імпорту повинні стати визначення
принципів прогнозування, його етапності, обґрунтування взаємозв’язків між
окремими показниками та їх використання на прогнозний період. При цьому важливе
значення при обґрунтуванні методів прогнозування має визначення прогнозного
періоду (короткостроковий, середньо - та довгостроковий прогноз) і особливостей
інформаційного забезпечення розрахунків.
На основі проведеного аналізу існуючих методів прогнозування для передбачення
майбутніх тенденцій в сфері зовнішньої торгівлі ми дійшли висновку про
можливість використання кількох методів. Кожен з них окремо надає високу
точність лише за певних економічних умов. Більшість методів можна застосовувати
паралельно або комбінувати задля уникнення суттєвих прорахунків. Причому за
окремими показниками передумови для прогнозування можуть бути відмінними, в
таких випадках потрібно використовувати кілька методів одночасно.
Виходячи з цього, визначено доцільність використання таких методів
прогнозування експортно-імпортних операцій:
1. Економетричний метод з використанням моделей багатофакторної регресії.
Користуючись цим методом, ми можемо отримати більш точний та деталізований
прогноз з використанням досить широкого переліку макроекономічних показників у
якості факторів, що були розглянуті при аналізі існуючих методик прогнозування
показників зовнішньоекономічної діяльності. Як було зазначено в підрозділі 1.2.
при використанні даного методу головною умовою є стабільність економічних
тенденцій як в попередній, так і в прогнозному періоді.
2. Метод на основі даних в передпрогнозному періоді (метод трендової
екстраполяції) дає можливість отримати попередній прогноз експорту та імпорту
товарних груп, по яким відсутня статистична інформація по показникам, що
використовуються у якості факторів, які справляють вплив на показник, що
прогнозується. При застосуванні цього методу робиться припущення про
незмінність економічної ситуації. Використання в даній дисертаційній роботі
саме цього методу можна пояснити тим, що для деяких статей експорту чи імпорту,
наприклад групи “інші товари” та “інші послуги” важко відслідкувати
причинно-наслідкові зв’язки між параметрами, що прогнозуються і факторами, що
визначають їх динаміку, а також відсутність інформації, на основі якої можна
скласти прогноз незалежних змінних, що визначатимуть “поведінку” досліджуваного
показника. Для таких статей а також для статей, що займають досить малу частку
в експортній чи імпортній структурі робиться припущення проте, що їх тенденції
будуть зберігатися в майбутньому.
При прогнозуванні експорту товарів і послуг на короткостроковий період
виникають методологічні труднощі, які полягають насамперед у відсутності
достатньої інформаційної бази. Проведене в дисертаційній роботі дослідження
інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків дозволило виявити ряд його
недоліків, що обумовлюють додаткові труднощі при розрахунках прогнозних
показників. Ці недоліки пов’язані з:
- недоступністю інформації про внутрішню структуру або склад показників, що
представлені в агрегованому вигляді;
- неодноразовим уточненням узагальнюючих показників шляхом поправок різного
характеру без внесення змін в інші взаємопов’язані показники;
- неспівставленістю даних, що надаються з різних джерел, що призводить до
розбіжності в прогнозних розрахунках, отриманих на основі різних даних, а також
до можливості появи системної помил
- Киев+380960830922