Вы здесь

"Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування екстракту родіоли рідного та синглетно-нисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічну серцеву недостатність "

Автор: 
Окіпняк Ірина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U004178
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика хворих
Динамічні клініко-лабораторно-інструментальні досліджен­ня проведено у 160 з
хворих ХСН ішемічного походження, які знаходились на стаціонарному лікуванні в
кардіологічному й пульмонологічному відділеннях третьої міської клінічної
лікарні м.Чернівці з 1999 по 2002 роки.
Обстеження пацієнтів проводили за спеціально розробле­ною схемою, в якій
враховані рекомендації провідних кардіологів України [34,40,107] та згідно
робочої класифікації серцевої недостатності Українського нау­кового товариства
кардіологів, уточненої у 2001році.
До розвитку ХСН у обстеженої нами категорії хворих призвела ІХС. Відбір
пацієнтів проводився за наявності хронічних форм ІХС. Дані табл. 2.1 вказують
на те, що основну кількість (80,83%) обстежених склали хворі із стабільною
стенокардією напруги ІІФК. У більшості із них діагностовано також і порушення
серцевого ритму. Відносно низький відсоток скали пацієнти із безбольовою формою
ІХС. В обстеження не включали пацієнтів із симптоматичною та артеріальною
гіпертензіями.
Збираючи анамнез захворювання та життя, звертали особливу увагу на виявлення
можливих етіологічних чинників розвитку ХСН внаслідок ішемічної хвороби серця.
Старанно аналізувалися особливості перебігу ішемічних проявів, особ­ливо з часу
виникнення ХСН. Вивчалися фактори, що сприяли формуванню, прогресуванню або
загостренню ХСН. До таких факторів відносили: недотримання хворим рекомендацій
лікарів, фізичні перенавантаження, емоційні стреси, ожиріння, несприятливі
умови проживання (екологічні фактори, економічно-матеріальні нега­разди,
неповноцінне харчування), ендо­кринопатії (в т.ч. клімакс), вживання деяких
препаратів, що володіють негативною інотропною дією (трициклічні
анти­депресанти, нейролептики, естрогенні, контрацептивні засоби тощо). До
факторів ризику ХСН відносили також анемічні стани, ураження нирок, виражені і
складні порушення серцевого ритму і провідності.
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених хворих із ХСН в залежності
від форми ІХС
Форма ІХС
Контрольна група (40 хворих)
Основна група (120 хворих)
1. Післяінфарктний кардіосклероз
2 (5,00%)
7 (5,83%)
2. Стабільна стенокардія:
– ІІФК;
– ІІІФК.
32 (80,00%)
3(7,50%)
97 (80,83%)
11 (9,17%)
3. Порушення серцевого ритму:
– синусова тахікардія
– синусова брадикардія
– шлуночкова ектрасистолія
– миготлива аритмія
19 (47,50%)
5 (12,00%)
6 (15,00%)
8 (20,00%)
61 (50,83%)
19 (15,83%)
19 (15,83%)
22 (18,33%)
4. Безбольова форма ІХС
5 (12,50%)
12 (10,00%)
Серед обстежених нами пацієнтів основну кількість склали чоловіки, що
відображає загальні тенденції статевої поширеності основного захворювання. Вік
обстежених коливався від 39 до 78 років (середній вік становив 58,5±6,13).
Дослідження проведені також у 23 практично здоро­вих осібах, репрезентативних
за віком та статтю. Розподіл хворих з ХСН в залежності від віку і статі
наведено в табл.2.2.
Таблиця 2.2.
Розподіл обстежених хворих із ХСН за віком, статтю та давністю захворювання
Групи
обстежених
Всього
Вік
Давність ХСН
зрілий (40-60р.)
літній ( старші 60р.)
1-5 років
6-10 років
>10 років

ХСН І ст
Контрольна
n=12,
30%
n=3,
7,50%
n=3,
7,50%
n=3,
7,50%
n=3,
7,50%
n=4,
10,0%
n=4,
10,0%
n=4,
10,0%
Основна
n=36,
30%
n=10,
8,33%
n=8,
6,67%
n=9,
7,50%
n=9,
7,50%
n=13, 10,83%
n=13,
10,83%
n=10,
8,33%
ХСН ІІ А ст
Контрольна
n=19,
47,5%
n=5,
12,5%
n=5,
12,5%
n=5,
12,5%
n=4,
10,0%
n=6,
15,0%
n=7,
17,5%
n=6,
15,0%
Основна
n=59,
49,17%
n=16,
13,33%
n=15,
12,5%
n=15,
12,5%
n=13,
10,83%
n=17,
14,17%
n=30,
25,00%
n=12,
10,00%
ХСН ІІ Б ст
Контрольна
n=9,
22,5%
n=3,
7,50%
n=2,
5,0%
n=2,
5,0%
n=2,
5,0%
n=3,
7,50%
n=4,
10,0%
n=2,
5,0%
Основна
n=25,
20,83%
n=6,
5,00%
n=5,
4,17%
n=7,
5,83%
n=7,
5,83%
n=9,
7,50%
n=11,
9,17%
n=5,
4,17%
Всього
n=160,
100%
n=43, 26,88%
n=38,
23,75%
n=41,
25,62%
n=38,
23,75%
n=52,
32,5%
n=69,
43,13%
n=39,
24,37%
З таблиці 2.2 видно, що серед хворих із ХСН ішемічного генезу переважали особи
зрілого та похилого віку. При цьому в старшій віковій групі у жінок і чоловіків
частота ХСН була майже однаковою, що також віддзер­калює клінічні тенденції
цього захворювання в такому віково­му періоді.
Основні фактори ризику ХСН з урахуванням її походжен­ня, частоти, інтенсивності
та тривалості дії ризик-факторів у обстежених відображені в табл.2.3. Найбільш
частими причинними та ризик-факторами прогресування ХСН ішемічного характеру
були хронічні та гострі стресові, фізичні навантаження, вік, тривале
зловживання жирною, м'ясною, соленою їжею, шкідливі звички, надмірна вага,
спадковість, малорухомість, несприятливі умови життя. Необхідно зазначити, що
всі хворі вказували на наявність двох і більше факторів ризику прогресування
ХСН.
Важливість вивчення ризик-фак­торів у постановці діагнозу хвороби і прогнозу
ХСН, підборі адекватного лікування і розробці необхідних профілактичних
заходів, попередженні прогресування чи загострення ХСН є загальновизнаною
[4,37,81].
Розподіл хворих обох груп ХСН за її стадіями проведений (табл.2.4) за прийнятою
класифікацією М.Д.Стражеска, В.Х.Василенка (1935) та з урахуванням останніх
рекомендацій робочої групи Українського наукового товариства кардіологів
(2001р). Аналізуючи дані таблиці, слід зауважити, що домінуючим контин­гентом
хворих були пацієнти із ХСН ІІА стадією, ІІІ функціональним класом.
Таблиця 2.3.
Фактори ризику прогресування ХСН у обстежених
Фактори ризику
Контрольна група, n=40
Основна група, n=120
Фізичні перенавантаження
9 (22,50%)
29 (24,17%)