РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВПЛИВУ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Аналіз відтворення основних засобів підприємств в умовах реформування амортизаційної політики в Україні
Дослідження економічної природи основних засобів, зносу та амортизації, розгляд функцій амортизаційних відрахувань та теоретичних основ формування підприємствами амортизаційної політики дають підстави стверджувати, що амортизаційна політика впливає на слідуючі аспекти фінансово-економічної діяльності підприємств:
1) на процес відтворення необоротних активів;
2) на рівень собівартості виготовляємої продукції;
3) на фінансові результати роботи підприємства;
4) на рівень оподаткування прибутку підприємств;
5) на інвестиційну діяльність.
Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів. Тому проблеми відтворення основних засобів на новій технологічній основі виходять зараз на провідне місце в економічній політиці держави і підприємства повинні приділяти їм все більше пильної уваги.
Як відомо, найважливішою умовою функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу самофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності переважно за рахунок власних фінансових ресурсів. Серед джерел самофінансування підприємств амортизаційні відрахування посідають головне місце. Вони більшою мірою ніж прибуток, можуть бути базою фінансової самостійності підприємств у відтворенні основних засобів. Саме тому особливо актуальним є підвищення ролі амортизаційних коштів як найважливішого внутрішнього джерела інвестиційних ресурсів.
Спробуємо проаналізувати як змінювалися показники процесу відтворення основних засобів в умовах структурної перебудови економіки України, що супроводжується реформуванням амортизаційної політики.
Оцінка тенденцій відтворення основних засобів в економіці України за 1991-1997 рр. свідчить, що вони значно погіршилися в порівнянні з періодом 1986 -1990 рр., коли пропорції відтворення також були далеко не оптимальними. Пригнічення інвестиційної діяльності зумовило зниження коефіцієнтів оновлення основних засобів з 6,1% у 1986-1990 рр. до 3,8% у 1991-1997 рр. [148, с.13].
Слід зазначити, що тенденція до послідовного уповільнення приростів виробничих потужностей склалася ще у докризовий період. Якщо в 70-ті роки середньорічний темп їх приросту становив 2,1%, то в 1981-1985рр. він знизився до 1,4%, а у другій половині 80-х років зростання майже повністю припинилося і становило всього 0,6-0,8%. В 90-ті роки, під час наростання кризових явищ в економіці, виробничі потужності стали швидко скорочуватися. Про це свідчать дані табл. 2.1 та рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Індекси основних засобів та інвестицій в основний капітал в Україні
в 1990 - 2002 рр.*
(% до попереднього року)
199019951996199719981999200020012002Основні засоби103,199,699,6100,2102,4101,7100,9102103у т. ч. виробничі**103,499,499,098,5100,1101,2100,8--Інвестиції в необоротні активи101,971,57891,2106,1100,4114,4120,8108,9* За даними статистичних щорічників України
** З 2001р. статистика окремо по основних виробничих засобах не ведеться
Як видно з табл. 2.1, в середині 90-х років спостерігається від'ємний приріст основних засобів та інвестицій в необоротні активи. Починаючи з 1998 року, спостерігається незначне пожвавлення інвестиційної активності в Україні, проте за даними Держкомстату України обсяг авансованих в необоротні активи коштів у 2002 р. залишається на рівні 33% від обсягу інвестицій 1990 р.(рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Індекси фізичного обсягу інвестицій в Україні в основний капітал (відсотків до 1990р.)
Однією з основних причин погіршення стану відтворення основних засобів у всіх галузях суспільного виробництва України у 1991-1997 рр. стала відсутність виваженої амортизаційної політики, адаптованої до кризових явищ в економіці. В умовах зростання цін на нові засоби праці і наявності недоліків в оцінці вартості діючих мало місце відносне зниження обсягів амортизаційних відрахувань. Заниження оцінки вартості основних засобів зумовлене несвоєчасною і частковою їх індексацією. За підрахунками фахівців, індекс збільшення вартості всіх основних засобів за 1991-1997 рр. становив 78433, у виробничій сфері - 90041, промисловості - 104885 при офіційно встановленому Держкомстатом індексі інфляції 180991. Тобто зазначені основні засоби були проіндексовані відповідно на 43,3%, 49,7% і 58% [148, с.17].
Заниження обсягу амортизаційних відрахувань відповідно обмежувало можливості використання власних джерел інвестиційних ресурсів підприємств (амортизаційних відрахувань і прибутку, через його надмірне оподаткування).
В економічній літературі виділяють три головні причини ослаблення в Україні ролі амортизації:
- неадекватність індексації основних засобів;
- високі нормативні терміни служби основних засобів;
- недостатнє застосування прискореної амортизації [90, с. 285].
Суттєвим упущенням перших років здійснення економічних реформ було зволікання із уведенням необхідних позитивних змін в амортизаційну політику. Як порядок, так і норми амортизації в Україні не відповідали потребам у відтворенні засобів праці.1 Перехід до нової системи амортизації і значно вищих її норм гальмувався, бо викликав побоювання, що їх введення дасть ефект "бомби" в ціноутворенні. Проте подальше зволікання з реформуванням амортизаційної політики стало вже неприпустимим.
З метою активізації інвестиційної діяльності підприємств уряд тривалий час займався удосконаленням системи амортизації. Спочатку була спроба ввести нову систему