Вы здесь

Формування і використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств в умовах трансформації відносин власності (на прикладі сільгосппідприємств Закарпатської області)

Автор: 
Газуда Леся Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003210
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Аналіз кількісних і якісних змін у складі ресурсного потенціалу сільгосппідприємств Закарпатської області
2.1. Регіональні аспекти функціонування АПК Закарпаття і тенденції змін у складі його ресурсного потенціалу
За роки незалежності України в Закарпатській області інтенсифікувався науковий пошук оптимальної моделі соціально-економічного розвитку краю. Постає завдання сформувати стратегію розвитку економіки області найбільш адаптовану до умов функціонування в ринковому середовищі. Альтернативні концепції соціально-економічного розвитку області містять пріоритетні напрямки. Як підтверджують дослідження і розроблена Концепція сталого розвитку Закарпаття, [63,с.22; 47], орієнтуючись на ринкові критерії, враховуючи історичні трудові традиції, етнокультурні та психологічні характеристики трудового потенціалу, наявний виробничо-ресурсний потенціал, пріоритетному розвитку найбільшою мірою відповідає формування лісової та рекреаційної господарських систем, органічно взаємозв'язаних з сектором домашніх господарств.
На нашу думку, серед цих трьох пріоритетів, на перше місце претендує розвиток агропромислового комплексу в цілому, включаючи сектор домашніх господарств. Закарпаття споконвіку аграрний край. В агропромисловому комплексі (2002 р.), було зосереджено 17,4% основних фондів на суму 1255 млн. грн., в промисловості 33,8%, на суму 2441 млн. грн., (у фактичних цінах на кінець року). В цьому ж році, валова додана вартість виробництва товарної продукції становила в галузі сільського господарства 869,7 млн. грн., або 50,9% до підсумку, а в промисловості відповідно - 395,1 млн. грн. та 31,4% у сфері сільськогосподарського виробництва у 2002 році (включаючи особисте підсобне сільське господарство) було зайнято 223,1 тис. осіб, або 42%, в промисловості - 76,5 тис. осіб, або 14,0% кількості населення зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, [102, с.17].
Внаслідок проведеної реформи, в аграрному секторі області (станом на 1 січня 2004 р.), налічується 295,5 тисяч господарств населення, 1417 селянських (фермерських) господарств, 359,1 тис. індивідуальних власників і користувачів землі, з них 63,9 тис. осіб є власниками землі колективних та індивідуальних садах і городах. За ними закріплено 348,8 тис. га сільськогосподарських угідь, або 75,5% всієї площі, а їх питома вага в загальному обсягу валової продукції сільського господарства складає 93,6%. Крім того, на базі колишніх колективних господарств утворено 248 сільгосппідприємств різних форм господарювання на основі приватних земельних та майнових паїв, з них: 25 - сільськогосподарські кооперативи (10,1%); 38 - приватно-орендні підприємства (15,3%); 114 - господарські товариства (45,9%); 49 - селянські (фермерські) господарства (19,7%), 12 - інші сільгосппідприємства; 9 колективних сільгосппідприємств ліквідовано згідно з рішенням загальних зборів. У їх володінні 113,1 тис. гектарів сільгоспугідь, [101, с.12].
В аграрному секторі економіки області здійснено значну частину реформи направленої на врегулювання земельних та майнових відносин. Станом на 1 січня 2003 року оформлено 91,2 тис. державних актів на право власності на землю, видано 90% свідоцтв про право власності на майновий пай. Виділено пайовикам майно в натурі на суму 173,3 млн. грн., що складає 72% суми майнового пайового фонду. Згідно укладених в 2003 році договорів земельної оренди на суму 5,6 млн. грн. селяни отримали 5,3 млн.грн. (або 94,6%).
Продовжувала розвиватись інфраструктура регіональних і міжрегіональних аграрних ринків. Станом на 01.12.2003 р. в області діяло 9 агроторгових домів, 58 оптово-продовольчих та 24 оптово-плодоовочевих ринків, 25 кредитних спілок, 50 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 393 заготівельних пункти, 219 підприємств фірмової торгівлі. Завершується реформування і реструктуризація підприємств, організацій та інфраструктури всіх обслуговуючих і сервісних служб аграрного спрямування.
В процесі реформування АПК розширилась інфраструктура ринку сільськогосподарської техніки, матеріально-технічних ресурсів. В 2002 році на базі ВАТ "Закарпатоблагротехсервіс" створено постійно діючий торгово-виставковий центр по реалізації запасних частин до сільськогосподарської техніки, машин і обладнання для механізації робіт в тваринництві, а також інших матеріально-технічних ресурсів та товарів народного споживання для населення. Ведуться роботи по обладнанню виставкового павільйону для тракторів, автомобілів та сільгоспмашин.
На базі ВАТ "Мукачівський райагротехсервіс" функціонує Мукачівська філія корпорації "Автосервіс-Україна" по реалізації автотракторної техніки, сільгоспмашин, запасних частин та інших матеріально-технічних ресурсів. На базі ремонтно-транспортних підприємств області проведена робота щодо спеціалізації ремонтних майстерень на вітчизняну автотракторну техніку, переобладнання спеціалізованих ремонтних майстерень на майстерні загального призначення. Створена Ужгородська філія концерну "Укравтопром", яка займається продажем автотракторної техніки та запасних частин до неї.
З метою надання сервісних послуг сільськогосподарським товаровиробникам, фермерам, особистим господарствам населення відкрито ВАТ "Закарпатське племпідприємство". При установах державної ветеринарної медицини створено 128 пунктів штучного осіменіння ВРХ, функціонують 24 пункти ветеринарного обслуговування, 78 ветаптек, кіосків та лотків.
Незважаючи на те, що сьогодні, в складній кризовій ситуації, агропромисловий комплекс організаційно до кінця не сформований, частково дезінтегрований, він є одним з найважливіших секторів економіки області. Разом з тим, на можливості інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, на формування збалансованого за основними видами і елементами аграрного ресурсного потенціалу, особливо забезпечення його ефективного використання, подальший розвиток агропромислового комплексу Закарпаття роблять вплив ряд регіональних особливостей. Серед них:
1. Природноекономічна сп