РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ТА ЯКОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПЛАНУВАННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Ретроспективна оцінка процесу і результатів виробничого планування в системі підготовки річного плану соціально-економічного розвитку
Оцінка прикладної моделі організації будь-якої функції управління на практиці зводиться до двоякого підходу. По-перше, необхідна оцінка системи з погляду результатів її застосування для сприяння ефективному управлінню. Така оцінка базується, як правило, на вивченні фактів і тенденцій, що мали місце в минулі періоди часу. З іншого боку, не менш важлива оцінка перспектив розвитку методики і доцільності її застосування в майбутньому. Ці види оцінок носять назви ретроспективної і перспективної відповідно.
Не виняток і функція планування. Методика проведення внутрішньогосподарської планової роботи на сільськогосподарському підприємстві, через свою важливість, вимагає постійного як ретроспективного, так і перспективного оцінювання.
З приводу сутності і цілей проведення ретроспективного аналізу висловлюється Ковальчук М. І.: "...на відміну від аналізу, що проводиться з метою контролю за виконанням плану протягом року і який починають з вивчення окремих сторін діяльності господарства, аналіз для обґрунтування стратегії виробництва починають із загальної оцінки господарських результатів. Для цього послідовно вивчають ті економічні показники, які найбільшою мірою зумовили загальні результати. Це дає змогу краще розібратись в основних причинах успіхів і недоліків... Ретроспективний аналіз призначений для встановлення основних взаємозв'язків і є засобом визначення й оцінки слабких і сильних сторін організації господарства та визначення основних напрямків організаційно-господарського плану [76, с. 26, с. 175]."
Якщо методично поглибитися в процес виробничого планування, то можна помітити, що всі планові показники, які розраховуються, умовно підрозділяються на дві групи. Перша група - це показники прогнозного характеру, що описують технологічні аспекти виробництва (далі факторні показники), джерело цих даних - це нормативна база, широко описана в літературі радянського періоду (наприклад, норми виробітку, висіву насіння, годівлі). Друга група - це планові показники, що характеризують результат застосування тієї чи іншої моделі використання виробничих ресурсів (далі результативні показники), наприклад, валовий збір, собівартість продукції, прибуток від реалізації. Це показники, отримані за допомогою розрахунково-конструктивного методу, в основу розрахунків якого покладені прогнозні дані першої групи. Показники другої групи, власне кажучи, не несуть у собі прогнозної складової, це в більшому ступені результат арифметико-логічної обробки вхідних даних першої групи. Наприклад, показник собівартості виробництва отриманий шляхом агрегування норм витрат матеріально-грошових ресурсів на одиницю виконуваних робіт помножених на виконаний обсяг робіт, у даному випадку планова собівартість функціонально залежить від норм витрат, тому її навряд чи можна назвати імовірнісною величиною.
Поняття внутрішньогосподарського планування варто розглядати в нерозривному взаємозв'язку з поняттям моделі використання виробничих ресурсів на підприємстві. Це випливає з призначення планування як функції менеджменту - сприяти процесу управління, забезпечуючи його необхідною плановою і контрольною інформацією.
Можна спрощено сказати, що внутрішньогосподарський виробничо-фінансовий план - це той чи інший варіант використання ресурсів підприємства. Ціль планування ресурсів - оптимізація їхнього використання [66].
У зв'язку з цим, слід зазначити, що ретроспективне дослідження лише показників, що характеризують результат моделі використання ресурсів, украй недостатньо, не менш важливо вивчення і показників першої групи, що описують сам хід виробничого процесу - процесу використання ресурсів. Тому дане дослідження проведене паралельно по двом групам показників: по показниках результативності планової моделі і по показниках, що пояснюють хід виробничого процесу. У першому випадку досліджена Луганська область з деталізацією по районах, а в другому випадку - Біловодський район Луганської області з деталізацією по господарствах. Для чистоти досліду в дослідження включені лише господарства Луганської області з типовою для регіону зерно-соняшниково-молочною спеціалізацією, причому для проведення достовірного статистичного аналізу в дослідженні беруть участь лише ті райони, у яких господарств із типовою регіональною спеціалізацією не менш 10. Крім цього, для порівнянності вартісних показників за весь період дослідження, від 1977 до 2001 року, вони, починаючи з 1991 року, приведені за допомогою ланцюгових індексів інфляції до стану на початок 1991 року. Таким чином, це дає можливість порівнювати як самі показники за весь період дослідження, так і похідні від них величини. Вхідною інформаційною базою для даних розрахунків послужили: а) по групі результативних показників джерелами планових даних були плани соціально-економічного розвитку районів з робочими зошитами-розшифровками, підготовлені районними управліннями сільського господарства; джерелами фактичних даних - статистичні збірники Луганського обласного управління статистики з деталізацією по районах [62,87,89,141,144,145,146], державного комітету статистики України [88,134,135,136,]; б) по групі факторних показників джерелами планових даних були плани соціально-економічного розвитку господарств Біловодського району з робочими зошитами-розшифровками, джерелами фактичних даних - річні звіти цих господарств.
Існує кілька прийомів і методів ретроспективної оцінки якості виробничого планування з різним ступенем складності, але найбільш проста й інформативна комплексна оцінка методики планування, заснована на зіставленні числових характеристик планових показників і їхніх фактичних значень у релевантних часових межах. Результати цього підходу мають незначну погрішність у порі