РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Елементи організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємства
Ефективність реструктуризації підприємства залежить від досконалості форм, прийомів і методів, необхідних для вирішення поставлених завдань, та способів кількісного визначення змін як по окремим структурно-функціональним елементам, так і в цілому по підприємству. Сукупність форм, прийомів і методів організації процесу реструктуризації та способів кількісного вимірювання змін являють собою організаційно-економічний механізм реструктуризації. Задачі, функції та основні складові організаційно-економічного механізму (рис.2.1) повинні бути спрямовані на забезпечення загального взаємозв'язку і взаємозумовленості, що дозволяє подолати дисбаланс і невідповідність внутрішньої структури підприємства зовнішнім умовам.
Основним принципом функціонування та розвитку підприємства є загальний взаємозв'язок і взаємозумовленість, тобто принцип системності. Найбільш виразно цей принцип виявляється в умовах динамізму зовнішнього середовища. Саме в умовах нестабільності й системних перетворень на макрорівні, виникає дисбаланс і невідповідність внутрішньої структури підприємства зовнішнім умовам.
Реструктуризація підприємства стосується буквально всіх аспектів діяльності: маркетингу, фінансів, кадрів, організаційної структури, бізнес-процесів, виробничих потужностей та інформаційних технологій. При цьому зміни в одній функціональній підсистемі супроводжуються відповідними змінами в іншій.
Рис.2.1. Характеристика організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємства
Проблема створення ефективно діючої структури чи реорганізація діючої структури досить складна й багатоаспектна. Розв'язання подібної задачі не може бути здійснено за допомогою окремих заходів, у будь-якому випадку це повинен бути цілий комплекс заходів, здійснюваних узгоджено, у рамках єдиної моделі.
З дослідження проблеми реструктуризації підприємств, яке було проведене вище випливає необхідність розробки моделі управління процесом реструктуризації, що відповідала б наступним основним принципам.
Принцип системності вимагає підходити до об'єкту як до системи. Визначення системи містить у собі дві важливих ознаки - взаємозв'язок елементів і наявність загальносистемної властивості, що дають підставу для формулювання двох положень.
По-перше, це принцип взаємоув'язки показників. Інформація про підприємство не повинна бути ізольованою, націленою на один фактор. Одиничні відносні показники мають обмежену цінність, тому що принципове значення для управління має оцінка загальних тенденцій. Крім того, зміни в одному показнику можуть мати значення тільки тоді, якщо співвідносяться з іншими показниками. Тому системність моделі повинна забезпечувати розгляд процесу реструктуризації у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості.
Другий принцип, що випливає із системності - принцип інтеграції. Цей принцип вимагає розробки (і використання) інтегральних показників. Інтегральні показники отримують шляхом згортання декількох індивідуальних показників. Ключову роль серед інтегральних показників грають загальносистемні показники, що характеризують дану систему в цілому з урахуванням взаємозв'язку явищ усередині її, а також такі інтегральні властивості, як результативність діяльності, організованість, стійкість.
Принцип комплексності також повинен бути найважливішим принципом моделі управління процесом реструктуризації. Необхідність комплексного, багатобічного, повного відображення всіх значущих властивостей об'єкту відзначається багатьма економістами.
Комплексний опис підприємства являє собою підсумок комплексного дослідження - цілеспрямованого, постійного і погодженого вивчення сукупності показників, що відбивають усі чи багато аспектів господарських процесів, і формують узагальнюючі висновки про результати діяльності підприємства, що відбивають якісні й кількісні відмінності досягнень даного об'єкта від бази порівняння за визначений період часу. Комплексна оцінка повинна охоплювати багато умов і результатів комерційної діяльності підприємства, усі часткові фактори підвищення рентабельності, фінансові й нефінансові аспекти господарської діяльності.
Таким чином, комплексна оцінка є всебічною якісно-кількісною характеристикою результатів діяльності підприємства. Комплексна оцінка, що містить у собі багатогранне уявлення про результати господарської діяльності, є найбільш важливим джерелом інформації для обґрунтування і прийняття управлінських рішень.
Тільки комплексна і системна реструктуризація підприємства може дати відчутний позитивний результат. Однобічні, часткові рішення в найкращому випадку можуть на короткий час покращити симптоми, але при цьому не усунуть самі хворобливі явища і лише створять небезпечні ілюзії в керівництва компанії.
З урахуванням зазначених положень, нами розроблена комплексна динамічна модель управління процесом реструктуризації, що припускає наступні інформаційно-аналітичні елементи (підсистеми):
1. Мотиваційно-факторного аналізу.
2. Формування інформаційної моделі.
3. Аналізу варіантів та прийняття рішення.
Така структура моделі реструктуризації (рис.2.2.) відповідає принципам системного аналізу, сучасним концепціям і методологіям реструктуризації, останньому досвіду консалтингових фірм і CASE-технологіям, що визначає глибокий рівень розвитку даної моделі відповідно до рівня програмних продуктів і систем підтримки прийняття управлінських рішень.
Рис. 2.2. Схема формування комплексної моделі управління процесом
реструктуризації підприємства
Основні цілі, функції та методи аналізу в кожній підсистемі розглянуті в табл. 2.1.
Перший блок - мотиваційно-факторного