Вы здесь

Формування морально-ціннісних орієнтацій учнів 8-9 класів засобами українського та англійського фольклору

Автор: 
Волкова Світлана Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004106
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-
ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ
УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ
2.1. Вивчення сучасного стану орієнтацій підлітків на моральні цінності
Перевірка висновків, зроблених нами у процесі аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми, ефективності визначених засобів та умов формування морально-ціннісних орієнтацій підлітків здійснювалася в ході експериментального дослідження.
Програма його включала розв'язання таких завдань:
1. Емпіричним шляхом визначити й узагальнити дані щодо сучасного стану спрямованості підлітків на моральні цінності.
2. Розробити організаційно-педагогічні засади формування морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами українського та англійського фольклору.
3. Розкрити зміст, хід і результати дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на реалізацію мети дослідження.
Експериментальна робота була пов'язана з перевіркою гіпотези і здійснювалася на основі поетапного підходу до вирішення проблеми дослідження.
У зміст даного підрозділу увійшли дані, що відбивають реальний стан орієнтації учнів на моральні цінності. Їх важливо враховувати як у процесі реалізації визначених на теоретичному рівні умов формування морально-ціннісних орієнтацій підлітка, так і в доборі засобів морального впливу на його особистість.
Основну увагу зосередили на тому, щоб:
1. З'ясувати позиції підлітків щодо спектру основних моральних цінностей і виділити найбільш значущі для даної вікової групи респондентів. Це дало можливість визначитися в питанні, на які групи цінностей потрібно впливати, розвиваючи морально-ціннісну свідомість дітей даної вікової групи засобами українського та англійського фольклору.
2. Створити базу даних для розробки методичних засад формування морально-ціннісних орієнтацій учнів, визначення логіки, методів, форм організації навчально-виховного процесу, що забезпечують ефективний вплив фольклору обох народів на формування моральних орієнтирів життєдіяльності школярів.
3. Визначити критерії встановлення рівня сформованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
Аналізуючи ціннісне ставлення учнів до дійсності, рівень спрямованості їх на моральні вартості, ми передусім прагнули спиратися на новоутворення підліткового віку. До них учені (М.Лукін, В.Крутецький, В.Романець та ін.) відносять становлення самостійних поглядів, системи понять, суджень про навколишній світ, про себе, своє місце в цьому світі. Серед багатьох змін, що відбуваються в підлітковому віці особливу роль відіграє відчуття дорослості. Це відчуття - головне з новоутворень підліткового віку, саме крізь нього підліток порівнює себе з іншими, знаходить взірці для наслідування, ототожнює себе з ними, будує стосунки з оточуючими людьми.
Властива романтизму отроцтва здатність осягнення цінностей не лише почуттями, а й розумом розширює горизонти пізнання, підвищує роль абстрактного мислення в цьому процесі, сприяє формуванню власного "Я", закладає підґрунтя ціннісного розвитку підлітків.
З огляду на ці особливості і новоутворення підліткового віку була розроблена програма констатуючого експерименту.
Його емпіричну базу склали 570 восьмикласників і дев'ятикласників загальноосвітніх шкіл м. Херсона, Херсонської та Запорізької областей. Фоновий матеріал було отримано шляхом їх попереднього опитування. Як джерело збирання необхідної інформації були також використані тривалі спостереження за виявами ціннісних уподобань учнів, матеріали педагогічних бесід з підлітками, їх батьками, вчителями, що викладають у відповідних класах. Вагомі висновки було зроблено за результатами виконання учнями різного роду перевірних завдань, розв'язання діагностичних ситуацій проблемного характеру, що відбивають реальний рівень сформованості морально-ціннісних орієнтацій учнів, ступінь розуміння ними сутності морально-етичних понять і норм, здатності використовувати моральні вартості вітчизняного і світового фольклору для саморегуляції діяльності та поведінки.
Для попереднього аналізу основних ціннісних пріоритетів респондентів було використано відому методику американського вченого М.Рокіча, що дає можливість виявити порівняльну значущість тієї чи іншої цінності для респондентів. Ураховуючи їхній вік, рівень розвитку та результати наукового пошуку українських і російських учених (Є.Павлютенков, В.Ядов), ми використали модифікований варіант методики М.Рокіча. Було скорочено запропоновані респондентам для рангування набори цінностей, спрощено деякі з їх формулювань, унесено декілька нових, більш актуальних для школярів означеної вікової групи.
Опитуванням, як уже зазначалося, було охоплено 570 чоловік - 288 восьмикласників і 282 дев'ятикласники. Проводилося воно відповідно до загальноприйнятої класифікації цінностей на цінності-цілі (термінальні цінності) і цінності-засоби (інструментальні цінності).
За М.Рокічем, кожен із зазначених видів має відігравати свою роль у формуванні ціннісної свідомості особистості. Якщо термінальні цінності уособлюють переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистісної і суспільної точки зору варта того, щоб її прагнути, то інструментальні втілюють переконання, що певний спосіб дії, якості людини з особистісної і суспільної точки зору у даній ситуації є найкращими.
Аналіз ціннісних позицій означених вище груп респондентів щодо термінальних та інструментальних цінностей було здійснено за єдиною схемою і методом дослідження - рангуванням. Процес опитування проводився послідовно: спочатку щодо термінальних, потім інструментальних цінностей. Усі респонденти отримали, по-перше, картку, у якій були сумарно представлені 15 продекларованих цінностей, по-друге, кожен із 288 восьмикласників і 282 дев'ятикласників одержав набір з означеного числа цінностей. Опитаним залишалося лише розкласти ці картки в порядку їх особистої значущості для учня, присвоїти цим карткам рангові номери, а потім у раз