РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Ґрунтово-кліматичні умови
Експериментальні роботи проводилися протягом 1999-2003 рр. на кафедрі біології
Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка та
землях Луганської державної агролісомеліоративної науково-дослідної станції
імені К.І. Юницького, розташованої в провінції Степ Північний Задонецький в
межах Північного теплого й посушливого агрокліматичного району [158; 159;
160].
Рельєф землекористування дослідної станції хвилястий, з численними яругами й
балками. Поля розташовані на схилах різної довжини (0,8-4,0 км) й крутизни
(1-3°), порізаних широкими балками глибиною до 15-25 м з розмивами по вузькому
дну. Схили балок круті, з нахилом від 3-5° до 15° [156; 158].
Ґрунти дослідних ділянок були представлені чорноземами звичайними на важких
лесоподібних суглинках з товщиною гумусового шару 50-60 см. Вміст гумусу в
орному шарі ґрунту – 3,4-3,5% за Тюріним, валового азоту – 17-28%,
гідролізованого (за Корнфілдом) – 10,4-12,5 мг у 100 г ґрунту, рухомого фосфору
та обмінного калію за Мачигіним – 11,3-14,6 мг і 14,5-16,8 мг на 100 г ґрунту
відповідно.
Сума поглинутих катіонів дорівнювала 44-50 мг-екв. на 100 г ґрунту. Серед
поглинутих катіонів Са та Мg займали 95-99% з відношенням між ними 8-11: 1.
Реакція ґрунтового розчину була нейтральною або слабколужною (рН 7,0-7,4) [159;
160; 161].
Найменша вологоємність (НВ) метрового шару ґрунту – 25-27% (364-398 мм),
вологість стійкого в’янення рослин – 12,5-14,8% (211-243 мм). Об’ємна маса
ґрунту – 1,32-1,34 г/см3, загальна шпаруватість – 49-51% [160; 162].
За рельєфом та ґрунтовими умовами дослідні ділянки були типовими для всього
агровиробничого району Сходу України й відрізнялися відносно високою родючістю
та сприятливими умовами для вирощування кукурудзи чи інших
сільськогосподарських культур.
За рівнем агрокліматичних чинників територію проведення дослідів відносять до
північного теплого посушливого агрокліматичного району, головною особливістю
якого є різка континентальність з чітко вираженою сезонною контрасністю
показників кліматичних елементів [157; 158].
Середнє річне надходження сумарної сонячної радіації досягає 100-105 ккал/см2,
з яких 80-85 ккал/см2 надходить протягом вегетаційного періоду [158].
Суми позитивних середньодобових температур, вищих за 5°С досягають 3200 -
3300°С, а з температурами вищими за 10°С – 2850 - 2950°С [157; 158].
Середня багаторічна температура повітря складає 7,1°С, з абсолютними
коливаннями від 40,5°С до –40,1°С. Середньомісячна температура найтеплішого
місяця (липня) досягає 20-22°С, а найхолоднішого (січня) –7,0 – 8,0°С.
Тривалість безморозного періоду не перевищує 155-165 днів, з середньодобовими
температурами вищими за 10°С – на 5-10 днів більше. Середні дати закінчення
останніх весняних приморозків припадають на 25-30 квітня, а перших осінніх – на
1-5 жовтня [156; 157; 158; 161].
Середня багаторічна сума опадів у цьому агровиробничому районі найменша в
області й коливається в межах 400-470 мм, із них 210-290 мм випадає в період з
температурою вищою за 10°С. Найбільш дощовим місяцем є червень (50-60 мм), а
найбільш посушливим – березень ( 25 – 30мм). Звичайними для цього району є
тривалі (більше 30 днів) бездощові періоди зі зниженням відносної вологості
повітря до 20% й нижче (рис.2.1). Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селянинова –
0,8-0,9, а в окремі роки – від 0,2 до 1,0 [157; 158; 161].
Середня швидкість вітру досягає 3,0-5,0 м/сек. Значної шкоди завдають посухи та
суховії. За період квітень - жовтень їх буває від 40 до 120 [158].
У роки проведення дослідів погодні умови відрізнялися від середніх багаторічних
(табл. 2.1).
За даними Біловодської метеорологічної станції, 1999 р. характеризувався як
помірно посушливий із загальною кількістю опадів за вегетаційний період
кукурудзи 218,8 мм, сумою ефективних температур – 1353°С, гідротермічним
коефіцієнтом зволоження за Селяниновим (ГТК) – 0,76; 2000 р. – помірно вологий
з показниками відповідно 304,4 мм, 1353°С, ГТК – 1,06; 2001 р. – вологий –
357,6 мм, 1368°С, ГТК – 1,24; 2002р. – різко посушливий – 160,8 мм, 1581°С, ГТК
– 0,52; при середніх багаторічних показниках 219 мм, 1246°С, ГТК – 0,81.
Останні весняні приморозки в 1999-2002 р.р. спостерігалися в 3-й декаді травня,
у 2000 р. – 2-й декаді травня, 2001р. – 1-й декаді травня; перші осінні
приморозки – у кінці вересня - на початку жовтня, при середніх багаторічних
показниках 30 квітня й 30 вересня.
Таким чином, ґрунтові та кліматичні умови району проведення дослідів були
характерними для регіону й характеризувалися як достатньо сприятливі для
вирощування розлусної й цукрової кукурудзи, але значні коливання родючості
ґрунтів, температури повітря й кількості опадів можуть у значній мірі впливати
на ріст, розвиток, урожайність розлусної й цукрової кукурудзи та якість
продукції й вимагають обов’язкового їх урахування при розробці технології її
вирощування.
Таблиця 2.1
Характеристика метеорологічних умов вегетаційного періоду цукрової кукурудзи
(за даними Біловодської метеорологічної станції)
Роки спостережень
Місяці
Середня за період
Сума опадів за період
травень
червень
липень
серпень
вересень
Середньомісячна температура повітря, °С
1999
12,1
21,7
23,7
20,4
13,9
18,9
2000
12,8
18,4
21,6
19,7
13,0
18,9
2001
14,3
18,2
25,8
21,5
15,2
19,0
2002
15,3
22,2
26,4
22,9
15,0
20,4
Багаторічна
15,6
19,2
21,8
20,4
14,1
18,2
Середьомісячна кількість опадів, мм
1999
52,1
55,6
55,2
28,6
27,3
218,8
2000
22,9
42,8
135,4
68,1
35,2
304,4
2001
- Киев+380960830922