РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика досліджень
Дослідження проводилися протягом 2000...2002 р.р. на грунтах
науково-до-слідного стаціонару Рівненської сільськогосподарської дослідної
станції (смт Сте-пань Сарненського району Рівненської області), де вивчались
показники гумусо-вого стану, основні водно-фізичні та фізико-хімічні
властивості дерново-карбо-натних ґрунтів та ефективність впливу різних систем
застосування добрив на врожайність сільськогосподарських культур. Дослідні
ділянки закладені в 1964 р. кандидатом сільськогосподарських наук А.Г. Баланом
після проведення осушу-вальних меліорацій за допомогою горизонтального
гончарного дренажу з віддал-лю між дренами 20 м.
Спочатку дослід закладений у восьмипільній польовій сівозміні з наступним
чергуванням культур: картопля - кукурудза на зелену масу - пшениця озима –буряк
цукровий - ячмінь ярий з підсівом трав - багаторічні трави двох років
кори-стування - пшениця озима. В 1984 р. (в кінці другої ротації) в сівозміну
було вве-дено третє поле багаторічних трав.
В ґрунти вносились наступні мінеральні добрива: аміачна селітра, суперфос-фат і
калімагнезія. Внесений гній – напівперепрілий на солом'яній підстилці від
великої рогатої худоби (вологість – 75,5%, вміст вуглецю – 19,5%. Вміст N, P2O5
та К2O становить відповідно 0,60%, 0,38% та 0,64%). Прийоми та строки внесення
добрив: гній і фосфорно-калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту
восени, азотні –під культивацію навесні.
Досліди проводилися в 3-х кратній повторності, розташування ділянок у досліді
рендомізоване. Розмір посівної ділянки – 136 м2, облікової - 100 м2 .
Відповідно до задач, спостереження і дослідження проводилися на контраст-них
варіантах систем застосування добрив. Схема удобрення культур на досліджу-ваних
варіантах приведена в табл. 2.1.
Для порівняння результатів досліджень на орному ґрунті та у природних умо-
Таблиця 2.1 - Схема польового досліду на дерново-карбонатних ґрунтах
Чергування сільськогоспо-дарських культур
Варіант досліду
Ціли-на
Конт-роль
(без добрив)
NРК
2NРК
Гній (8,9 т/га)
NРК+гній (4,4 т/га)
NРК+гній (8,9 т/га)
NРК+гній (13,3 т/га)
Ячмінь ярий з підсівом б. трав
N30Р60К120
N60Р120К240
N30Р60К120
N30Р60К120
N30Р60К120
Б. трави 1 р. к.
Р60К120
Р120К240
Р60К120
Р60К120
Р60К120
Б. трави 2 р. к.
N60Р60К120
N120Р120К240
N60Р60К120
N60Р60К120
N60Р60К120
Б. трави 3 р. к.
N60Р60К120
N120Р120К240
N60Р60К120
N60Р60К120
N60Р60К120
Пшениця озима
N60Р60К120
N120Р120К240
N60Р60К120
N60Р60К120
N60Р60К120
Картопля
N90Р60К180
N180Р120К360
40
N90Р60К180+20
N90Р60К180+40
N90Р60К180+ 40
Кукурудза
на зел. масу
N120Р60К120
N240Р120К240
N120Р60К120
N120Р60К120
N120Р60К120+40
Пшениця озима
N90Р60К120
N180Р120К240
N90Р60К120
N90Р60К120
N90Р60К120
Буряк цукровий
N120Р60К180
N240Р120К360
40
N120Р60К180+20
N120Р60К180+40
N120Р60К180+40
Продовження табл. 2.1.
Насиченість добривами:
-мінеральними
-органічними
-
N60Р60К120
N120Р120К240
8,9
N60Р60К120
8,9
N60Р60К120
4,4
N60Р60К120
13,3
вах здійснювались відповідні спостереження на дослідній ділянці цілинного
дерново-карбонатного ґрунту, яка не розорювалась невизначено тривалий час до
закладання досліду та протягом всього періоду його існування.
Всі польові роботи з обробітку ґрунту, посіву сільськогосподарських культур і
догляду за посівами виконувалися в оптимальні строки відповідно до
агротехніч-них вимог для зони Полісся України.
Згідно з програмою і завданнями досліджень на дослідній ділянці проводи-лись
щомісячно відбори зразків ґрунту для: агрохімічних аналізів (за
загально-прийнятою методикою в орному та підорному шарах), визначення щільності
скла-дення (методом ріжучих циліндрів з допомогою бура Н.А. Качинського через
10 см) та вологості досліджуваного ґрунту. Одночасно проводились спостереження
за водно-повітряним режимом. Відбір всіх зазначених зразків ґрунту здійснювався
на кожній з трьох повторностей у 3-кратній повторності методом змішаного
зразка. Основні дослідження проводились на двох із п’яти дослідних полів
(ґрунти досліджуваних полів дерново-карбонатні глеюваті легкосуглинкові
крупнопилу-вато-піщані).
Вміст гумусу визначали методом "мокрого" спалювання за І.В.Тюріним в
мо-дифікації В.Н.Сімакова [1].
Вивчення сезонної динаміки вмісту гумусу здійснювалось в описаному вище
тривалому польовому досліді. Всі зразки ґрунту відбирались буром по трьох
по-втореннях досліду в п’ятикратній повторності. При цьому з метою зменшення
просторової варіабельності проводилась геодезична прив’язка точок відбору.
Індивідуальні зразки в межах варіанту і горизонту змішувались, висушувались,
перетирались, з цієї маси відбирався середньозважений зразок, в якому
паралель-но визначались гігроскопічна вологість і вміст гумусу в трикратній
повторності. Відбір зразків здійснювали на протязі періодів вегетації 2000 р.,
2001 р.,2002 р., узгоджуючи дати відбору з основними фазами росту і розвитку
сільськогосподар-ських культур. Аналіз зразків виконували партіями, до кожної
партії входили всі відібрані зразки ґрунту протягом періоду вегетації за
основними варіантами удоб-рення. Вміст гумусу загального в ґрунті визначали
методом І.В.Тюріна в модифі-кації В.Н.Сімакова Статистична обробка результатів
досліджень виконана за ме-тодиками Б.А.Доспєхова.
Вміст водорозчинного гумусу визначали у водній витяжці за методикою І.В. Тюріна
в модифікації В.Н.Сімакова [1].
Вміст колоїдних форм гумусу визначали за методикою О.Н.Соколовського [