Вы здесь

Кореляційні залежності між елементами криміналістичної характеристики та їх використання у методиці розслідування вбивств

Автор: 
Синчук Василь Людвигович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000118
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ КРИМІНАЛІ-СТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВБИВСТВ
2.1. Метод кореляційних залежностей у механізмі формування криміналістичної
характеристики вбивств
Криміналістична характеристика завжди розглядалася як системне утворення. Саме
у такому вигляді вона здатна виступати не тільки теоретичною основою побудови
методики розслідування вбивств, а й ефективним інформаційним засобом визначення
оптимальних шляхів і напрямків їх розкриття і розслідування.
Як відзначалося у наукознавчій літературі, важливою ознакою системного підходу
є обов’язкове встановлення відносин і зв’язків (кореляції) між об’єктами,
елементами цілого. Завдяки цьому набір елементів перетворюється на поєднане
ціле, де кожний елемент виявляється в остаточному підсумку зв’язаним з усіма
іншими елементами і його властивості не можуть бути пізнані без урахування
цього зв’язку. У свою чергу, властивості системи проявляються не просто як сума
властивостей її складових елементів, а визначаються наявністю специфічного
зв’язку і відносин між цими елементами. Наявність зв’язків і відносин між
елементами системи забезпечує відносно самостійне, відокремлене її існування і
функціонування, а в деяких випадках ѕ і розвиток [162;159] [1) Див.: [162]
Садовский В.Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. ѕ
М.: Наука, 1974. ѕ С. 83-84; [159] Рузавин Г.И. Логика и аргументация: Учебное
пособие. ѕ М.: ЮНИТИ, 1997. ѕ С. 54-57 та ін. ]
).
Отже, всі елементи механізму злочину, що відображені в його криміналі-стичній
характеристиці, існують не ізольовано, а у нерозривному взаємозв’язку, тобто
залежать один від одного. Тому вивчення такого явища, як злочин, буде не
повним, якщо не досліджено його внутрішні процеси. Одним із пізнавальних
засобів, що сприяє реалізації цього завдання, є статистичний метод дослідження,
який дає змогу:
- виявити тенденції розвитку і функціонування окремих елементів механізму
злочину;
- перейти від констатації фактів до їх пояснення і використання на практиці;
- кількісно оцінити їх і виразити аналітично;
- побудувати науково обґрунтовані прогнози.
З огляду на викладене актуальними постають питання визначення специфіки
зв’язків і залежностей, що існують між елементами криміналі-стичної
характеристики вбивств, і можливості використання кореляційного методу щодо їх
оцінки.
На важливість цієї обставини неодноразово зверталась увага на сторінках
криміналістичної літератури. Так, Р.С. Бєлкін у зв’язку з цим визначав, що
“криміналістична характеристика як щось ціле, як єдиний комплекс, має практичне
значення лише в тих випадках, коли встановлені кореляційні зв’язки і залежності
між її елементами, які мають закономірний характер та виражені в кількісних
показниках. Дані про ці закономірності можуть бути підставою для побудови
типових версій у конкретних справах. У цьому і тільки у цьому полягає практичне
значення криміналістичної характеристики як цілого”[21] [2) [21] Белкин Р.С.
Курс криминалистики: В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и
рекомендации. ѕ М.: Юристъ, 1997. ѕ С. 316. ]) . М.О.Селіванов вважає виявлення
закономірних зв’язків між елементами криміналістичної характеристики головними
напрямками подальших наукових досліджень у галузі вдосконалення окремих методик
розслідування [169] [3) Див.: [169] Селиванов Н.А. Состояние и перспективы
исследования проблемы борьбы с правонарушениями // Соц. законность. ѕ 1982. ѕ
№4. ѕ С. 20.]) . Погоджуючись з наведеною позицією, В.П.Бахін і Б.Є.
Лук’янчиков наголошують, що без даних, які відображають закономірні
взаємозв’язки ознак певного виду злочинів, криміналістична характеристика
залишається теоретичною концепцією криміналістики, що не використовується
практикою [16] [
4) Див.: [16] В.Бахін, Б. Лук’янчиков Склад і призначення криміналістичної
характеристики злочинів // Правничий часопис Донецького університету. ѕ 2000. ѕ
№1 (4). ѕ С. 40.]).
Певною мірою критерієм визначення характеру взаємозв’язків між елементами
механізму злочину, типові відомості щодо яких відображено у криміналістичній
характеристиці, можна вважати результати емпіричних і статистичних досліджень
злочинів певного виду. Такі дослідження вкрай необхідні, оскільки без
використання їх результатів криміналістична характеристика являтиме собою набір
абстрактно-умоглядних відомостей, виділених за принципом “може бути” без
розкриття можливих зв’язків, що істотно знижує ефективність її практичного
виходу [67] [5) Див.: [67] Головин А.Ю. Криминалистическая систематика. ѕ М.:
ЛексЭст, 2002. ѕ С. 124. ]).
Першим до вирішення зазначених питань звернувся Л.Г.Відонов. З публікації його
робіт, в яких проголошено про встановлення кореляційних залежностей між
елементами криміналістичної характеристики вбивств, розробка проблем
криміналістичної характеристики отримала нового імпульсу. М.О.Селіванов з цього
приводу писав: ”Значний науковий і практичний інтерес має аналіз слідчої
практики, спрямований на виявлення кількісних показників закономірних зв’язків
між різними елементами криміналістичних характеристик стосовно різних видів
злочинів. У зв’язку з цим треба сказати про дослідження Л.Г. Відонова. На
основі приблизно однієї тисячі кримінальних справ він виявив закономірності між
деякими елементами криміналістичних характеристик умисних вбивств, отримав
цінні дані стосовно як умовно-однозначних, так і ймовірно-статистичних
закономірних зв’язків” [169] [6) [169] Селиванов Н.А. Вказ. праця ѕ С. 57. ]).
Підкреслюючи значущість розробок Л.Г.Відонова, В.П.Бахін відзначає:
“Наближенням до практичної моделі криміналістичної характеристики злочинів