РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Використані методи дослідження та лікування
З метою реалізації поставлених завдань в динаміці вагітності обстежено 200
вагітних, котрі в залежності від даних анамнезу, форми тютюнопаління та
застосованих профілактично-лікувальних заходів, з дотриманням принципів
рандомізації були розподілені на 6 основних і контрольну групи: 1-у і 4-у
основні групи склали відповідно 30 та 20 вагітних, що палили сигарети протягом
вагітності; в 2-у і 5-у основні групи увійшли відповідно 30 та 20 вагітних, що
палили сигарети до вагітності, але протягом даної вагітності не зловживали
тютюнопалінням та не перебували пасивно під його впливом; 3-ю і 6-у основні
групи склали відповідно 30 та 20 вагітних котрі не палили сигарети, але під час
вагітності знаходились під систематичним впливом тютюнопаління свого оточення;
в контрольну групи увійшли 50 вагітних, що ніколи не палили та не перебували
під систематичним впливом тютюнопаління під час вагітності.
У всіх обстежених вагітних вивчали показники загального та спеціального
(менструальна, генеративна функції, гінекологічна захворюваність) анамнезу,
клінічний перебіг вагітності, наслідки вагітності та пологів, стан плода і
новонародженого. Поряд з загально-клінічним обстеженням у обстежуваних вагітних
досліджували рівень психоемоційного стресу та стан перекисного окислення
ліпідів і АОСЗ, визначали вміст прогестерону, естрадіолу, плацентарного
лактогену та хоріонічного гонадотропіну в крові, проводили гормональну
кольпоцитодіагностику, вивчали особливості метаболізму нікотину при вагітності.
Стан плода оцінювали визначаючи, за даними ультразвукового та
кардіотокографічного досліджень БПП.
Для визначення рівня психо-емоційного стреса у обстежуємих вагітних ми
використали метод Л. Рiдера в модифікації адаптованій та стандартизованій на
матеріалі однієї з профілактичних програм Центру проф. программ Міністерства
Охорони Здоров’я Росії в 1986г, котра не поступається в інформативності другим
широко відомим психодіагностичним методикам [48].
З метою вивчення стану перекисного окислення ліпідів і АОСЗ у обстежуваних
вагітних визначали вміст у плазмі крові продуктів ПОЛ, а саме гідроперекисів
ліпідів, малонового альдегіду та одного з основних ферментів системи
антиоксидантного захисту – каталази.
Визначення вищевказаних продуктів перекисного окислення ліпідів та каталази
проводили методом спектрофотометрії за методикою описанною В. Б. Гавриловим та
М. І. Мишкорудною (1983).
Використовували спектрофотометр СФ – 26 (Росія). Для визначення концентрації
продуктів перекисного окислення ліпідів та каталази у крові вимірювали
УФ-поглинання ліпідних спектрів крові.
Для екстракції досліджуваних речовин з плазми крові використовували
гаптен-ізопропанолову суміш у співвідношенні 1:1 та розчин хлориду натрію з рН
2,0. Кров для проведення досліджень брали з вени вранці натще, у якості
антикоагулянта використовували ЕДТА (1мг/мл), як інгібітор вільнорадикального
окиснення ліпідів. Об’єм плазми для дослідження складав 0,2 мл. Розрахунок
вмісту досліджуваних речовин проводився за формулою: ДD233 на 1 мл плазми =
(D233 Ч VЕ)/ VП = 20 Ч D233 ; де D233 - виміряне значення загальної щільності (
в ділянці спектру 232-234 нм); VЕ - кінцевий об’єм гаптанового екстракту ; VП
=0,2 мл - об’єм взятої плазми крові.
Визначення рівнів естрадіолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну та
плацентарного лактогену в сироватці крові проводилось методом
радіо-імунологічного аналізу з використанням наборів реактивів виробництва
Інституту біоорганічної хімії НАН Беларусі, та компанії IMMUNOTECH (Чехія),
двічі – в першій та в другій половині вагітності. Дослідження функціонального
стану плаценти і гормонального балансу в динаміці вагітності (в першому,
другому та третьому триместрах) проведено також методом гормональної
кольпоцитодіагностики. Фарбування піхвових мазків для підрахування
кольпоцитологічних індексів проведено за поліхромним методом Шорра [82].
Визначення біофізичного профілю плода (БПП) проводилося в активний час доби (з
9-ої до 15-ої години) через дві години після прийому їжі. Спочатку проводилося
кардіомоніторне обстеження вагітної в положенні на боку на протязі 20 хвилин за
допомогою біомонітора ММП-01 (Росія). Після обстеження на кардіомоніторі
проводилося ультразвукове дослідження за допомогою апарата “ALOKA SSD-120“
(Японія), що працює в режимі реального масштабу часу. Загальний час визначення
показників БПП не перевищував 30 хвилин. Оцінка БПП проводилась за методикою,
що запропонована А.Vintzileos та співавторами [208]. Враховувались 6
біофізичних параметрів - дані нестресового тесту при КТГ-обстеженні та 5
основних показників ультразвукового сканування плода в реальному масштабі часу:
дихальні рухи плода, рухи плода, тонус плода, обсяг навколоплодових вод,
ступінь зрілості плаценти за P.A. Grannum (1979).
Одним з завдань нашого дослідження було вивчення особливостей метаболізму
нікотину у вагітних.
Для досягнення поставленої мети проводили кількісне визначення в крові
вагітних-курців та в пуповинній крові їх новонароджених, а також в крові
вагітних, що пасивно перебувають під впливом тютюнопаління свого оточення
основного метаболіту нікотину – котініну.
Котінін є головним метаболітом нікотину. Переважна більшість нікотину
метаболізується в організмі людини шляхом перетворення в котінін в результаті
окислення.
Проведені дослідження метаболізму нікотину у невагітних-курців показали, що
порівняно з нікотином, рівень котініну в крові є набагато більш стабільн
- Киев+380960830922