РОЗДІЛ II
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ВИЩОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1. Динаміка становлення професійної свідомості на етапі вузівського навчання
Формування професійного рівня свідомості відбувається в процесі
соціокультурного розвитку, перед усім, у такій його формі як професійне
навчання. Етап професійного навчання характеризується контрольованим придбанням
суб’єктом знань у конкретній предметній області, що сприяє можливості досить
повного опису психологічних структур в процесі нашого дисертаційного
дослідження.
Теоретичний аналіз наукових фактів, їх узагальнення та систематизація, а також
звернення до передового психолого-педагогічного досвіду дозволили виділити
найбільш істотні тенденції формування професійної свідомості психологів. До них
належать:
- обумовленість формування професійної свідомості психологів вимогами
суспільства;
- залежність формування професійної свідомості психологів від
соціально-культурного та освітнього середовища;
- обумовленість ефективності формування професійної свідомості психологів
високим рівнем керування цим процесом [146, с.170; 171, с. 212-216].
Дослідження цих тенденцій вказує на те, що процес формування професійної
психологічної свідомості може та має бути інтегрований у структуру професійної
психологічної підготовки. Розвиток професійної свідомості знаходиться у прямій
залежності від наявності в програмі внз спеціальної системи її формування.
Як зазначалося у попередньому розділі, провідна, зокрема навчальна діяльність в
процесі її розвитку перетворюється на форму суб’єктивної активності людини,
тобто сприяє формуванню її свідомості. На сучасному етапі розвитку професійна
освіта одночасно із реалізацією функції одержання знань, реалізує також і
діяльнісні настанови на формування професіоналів та їх професійної свідомості.
Тобто сучасна педагогічна практика вказує на те, що функція трансляції знань в
процесі навчання не є єдиною. Поєднання знаннєвої, діяльнісної та
мислерозвиваючої складових повинне реалізовуватися впродовж усього процесу
навчання у вищому навчальному закладі та знаходити відображення у навчальних
планах та програмах закладів освіти.
Слід зазначити, що основу технології формування професійної свідомості
психологів на етапі професійного навчання, на наш погляд, повинна складати
стратегія побудови різних навчальних та виховних середовищ, які в повній мірі
сприяли б становленню майбутніх професіоналів. Своє втілення ця стратегія
знаходить у структуруванні таких соціально-педагогічних середовищ з високими
характеристиками життєдіяльності, головним суб’єктом яких є особистість та
колектив. В даному випадку складається особливий мікросоціум, який
відрізняється від звичайного середовища за рядом істотних показників [183,
184]. Такими показниками є: високий рівень суспільного прийняття соціальної
спільності; змістовна сумісна діяльність, яка здійснюється в єдиному фізичному
та психологічному просторі та зорієнтована на високі соціальні цінності; значна
автономія особистості та первинних колективів, стимулювання їх ініціативи;
паритетність взаємодії педагогічного та студентського колективів [44].
Слід згадати, що в психології виділяються вікові періоди, які є оптимальними
для становлення окремих видів психічної діяльності та обумовленого цим розвитку
духовних якостей, які в віковій психології визначаються як сензитивні [147,
с.526]. На думку багатьох авторів, для становлення стійких складових
професійної свідомості особистості, Я-концепції, рефлексії, професійно важливих
якостей оптимальним періодом є так званий другий період юності, до якого і
належить студентство.
Студентство – це мобільна група, основною метою існування якої є організована
за певною програмою підготовка до виконання високих професійних та соціальних
ролей в матеріальному та духовному виробництві. Психолого-педагогічна
характеристика студентства відзначається двома тенденціями, які визначають цей
віковий період: підвищеним інтересом до власної особистості, самопізнанням,
самовихованням та намаганням розширити соціальні зв’язки. Специфіка молодості
як вікового етапу не вичерпується створенням сім’ї, бо ще однією особливістю
соціальної ситуації розвитку в цей період стає оволодіння вибраною професією.
Соціальна та інтелектуальна зрілість передбачає не тільки вироблення системи
поглядів на світ, а й усвідомлення свого місця в ньому, усвідомлення себе
носієм певних суспільних цінностей, а отже і соціально корисною особистістю.
Саме цьому в студентський період помітно укріплюються ті якості, яких не
вистачало у повній мірі в старших класах середньої школи – цілеспрямованість,
рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива.
Тож формування мікросоціума, який сприяв би формуванню професійної свідомості,
стає можливим саме у студентському колективі. Цьому середовищу притаманний
досить високий освітній рівень, активне споживання культури, відносна
економічна незалежність, розвиток пізнавальної мотивації, підвищена потреба до
комунікації, соціальна активність. Перебуваючи в цьому віковому періоді, людина
є найбільш працездатною до оволодіння складними способами інтелектуальної
діяльності, досить легко набуває необхідних для професії знань, умінь та
навичок [72, с.378].
Безперечну вагомість етапу формування професійної свідомості майбутніх
психологів у внз слід відзначити тому, що саме успішне засвоєння знань дозволяє
зробити успішною і подальшу професійну діяльність. Так, можна виділити дві
основні моделі розвитку професійної діяльності і, як взаємопов’язаного процесу
– розвитку професійної сві
- Киев+380960830922