РОЗДІЛ 2
Зміст та результати теоретико-експериментального дослідження сприймання поетичної форми учнями-підлітками
2.1.Організація і методика дослідження
Аналіз наукової літератури показав складність процесу сприймання поетичного тексту підлітками, який полягає в тому, що поетичний твір як одне ціле має різнобічні характеристики: семантичну, звукову (передусім, ритмічну), образно-емоційну, які втілюються в своєрідній поетичній мові, де будь-яке слово і рядок несуть певне емоційне і смислове навантаження залежно від загальної ідеї, образу вірша. Тому труднощі, що виникають при сприйманні поезії, пояснюються своєрідністю поетичної мови і за формою, і за змістом, за семантичною і ритмічною структурою, складністю метафоричних виразів і, взагалі, виражальних засобів, а також складністю поетичного синтаксису. Нерозуміння виражальних засобів веде до неадекватності й схематичності сприймання поетичних образів і до невміння уявити і оцінити їх художні особливості. При цьому виявлені факти та їх інтерпретація вимагають подальшої експериментальної перевірки, тому що емоційно-оцінний бік сприймання школярів вимагає всебічного експериментального дослідження, особливо в аспекті визначення факторів індивідуального сприймання поетичної форми, можливостей сприймання поетичного стилю учнями підліткового віку.
Виходячи із вище зазначених проблем, у даній роботі планувалося: вивчити сприймання поетичної форми учнями, наявність у них образної і вербальної сфер, виявити функціонування системи "слово образ", а також різноманітність тих образів, якими підліток оперує в сфері своїх уявлень як засобами запам'ятовування.
З цією метою було проведене дослідження, що складалося з констатуючого та формуючого експериментів, кожний з яких мав певні завдання і відповідний методичний інструментарій.
Констатуючий експеримент був спрямований на виявлення індивідуального рівня розвитку сприймання поетичної форми школярами. З цією метою були використані такі методики: "Піктограма" (автор О.Р.Лурія), яка дозволила виявити особливості розвитку образної та вербальної сфер учнів підліткового віку, а також здійснити корекцію образної сфери (вплив на розвиток так званого "внутрішнього розумового плану", без чого неможливий повноцінний інтелектуальний і творчий розвиток); методика діагностики структури сигнальних систем (О.Ф.Потьомкіна), що дозволила виявити учнів з перевагою першої сигнальної системи, яких можна характеризувати як художній тип особистості (за І.П.Павловим); методика Т.В.Галкіної і Л.Г.Алєксєєвої послужила для виявлення мовно-мислительної креативності підлітків.
Методика пошарового руйнування поетичної форми (ПРПФ) (автор Ю.П.Крупник), коли досліджуваному без попереднього ознайомлення пред'являвся оригінал художнього твору (вірш без рим, текст з переставленими словами); методика "Тематична пародія" (ТП) [287] на різних поетів, твори яких написані на один сюжет. Це дало можливість вивчити їх стиль. Пред'являвся школярам і текст, написаний невідомою для них мовою, з метою вивчення психологічних особливостей сприймання художньої форми незалежно від змісту поетичного тексту.
Основним методом реєстрації результатів сприймання поетичних текстів був семантичний диференціал (СД) [292], причому крім використання стандартного 25-шкального варіанту аналізу сприймання тексту (А.Журавльов) і 9-шкального особистісного диференціалу (А.Шмельов) нами були розроблені спеціальні його варіанти. Це 30-шкальний біполярний варіан СД, шкали якого орієнтують досліджуваного на оцінку різних параметрів поетичної форми і 24-шкальний однополярний варіант СД з такими ж за змістом шкалами. Крім СД, з цією метою був використаний кольоровий тест ставлення (КТС) (А.Еткінд) і розроблений Д.О.Леонтьєвим на основі списку цінностей А.Маслова ціннісний спектр (ЦС) [130].
З метою розвитку повноцінного сприймання підлітками поетичної форми була використана розроблена нами програма "Поетика", де вихідними є поняття форми і змісту, які школярі засвоюють на конкретному матеріалі в простих експериментальних ситуаціях.
Використані діагностичні методики доповнювалися іншими методичними прийомами: цілеспрямованим спостереженням, бесідами, які спонукали учнів до варіативності відповідей.
Зупинимось на ширшій характеристиці кожної з вище поданих методик.
До числа найчастіше вимірюваних феноменів розвитку сприймання поетичної форми підлітками належить образна і вербальна сфери, які ми визначили за методикою "Піктограма", що дозволила виявити особливості функціонування системи "слово образ", а також різноманітність тих образів, якими людина оперує у сфері своїх уявлень як засобами запам'ятовування. Ці "засоби" мають значні індивідуальні відмінності і являють собою багатий матеріал для психологічного вивчення особистості школяра.
Методика "Піктограма" використовувалась при індивідуальному та груповому дослідженнях.
Експеримент проводився так: досліджуваним дається інструкція, у якій пропонується перелік слів і словосполучень, розуміння яких школярі повинні зобразити на папері. Це допомогло учням відтворити запропонований матеріал (якість малюнка не має значення). Кожне зображення позначається номером, що відповідає порядку запропонованих слів і словосполучень.
Після пояснення інструкції досліджуваним зачитуються слова з інтервалом не більше 30 секунд. Перед кожним словом або словосполученням називається його порядковий номер, а потім надається час (2-3 хв.) на зображення (малюнок).
Наведемо приклади слів і словосполучень, які були використані в "Піктограмі" (взяті з поезії українських поетів)
(Л.Українка) (І.Франко)
І варіант ІІ варіант
Плачуть троянди Дубочок кучерявий
Голос криниці Краса в'яне
Смуток нащадків Злоба
Сльота Розлука
Занедбані душі Дрібні сльози
Пустка Весна не усміхнеться
Ржава сережка Байдужість
Горда мова
Гострі пили
(М.Драй-Хмара) (І.Драч)
ІІІ