РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЦІЛЬОВИЙ СИНТЕЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КОМПЛЕКСНОГО МОНІТОРИНГУ
2.1. Призначення та цілі створення регіональної СКМНПС як складної системи
Високий ступінь техногенного навантаження негативно впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я населення нашої країни. Природоохоронна діяльність в умовах інтенсивного антропогенного впливу на навколишнє середовище повинна забезпечувати рішення триєдиної задачі: збереження і відновлення природних екосистем, забезпечення безпечного проживання населення, забезпечення стійкого розвитку економіки. Ефективність природоохоронних заходів може бути забезпечена лише при наявності повної, достовірної та своєчасної інформації про стан та тенденції зміни як природного середовища в цілому, так і окремих її компонентів (атмосферного повітря, вод, ґрунту тощо).
З цією метою та з метою дотримання екологічної безпеки, особливо в промислово-концентрованих регіонах, в Україні створюється державна система комплексного моніторингу НПС - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля, його впливу на здоров'я населення та дотримання вимог екологічної безпеки [70].
Концепція на створення СЕМ України визначила моніторинг навколишнього природного середовища насамперед як автоматизовану інформаційно-керуючу систему [47,57,90]. Тому в дисертаційній роботі питання удосконалення методології побудови системи комплексного моніторингу (способи визначення їх цільової ролі в системі, глибини структуризації і повноти взаємозв'язків) базується на основах системології [91, 92], вимоги визначаються як до автоматизованої системи [93, 94], обмеження на пропоновані рішення визначені діючими нормативно-правовими документами [70 - 77].
2.1.1. З метою оптимального вирішення питань щодо удосконалення методології побудови регіональної системи комплексного моніторингу НПС необхідно представити СКМНПС як складну систему, що вирішує цілий комплекс багатопланових задач.
Під системою розуміємо цілісне утворення, що складається з взаємозалежних і взаємодіючих компонентів (елементів, підсистем) і що володіє інтегративними властивостями, що не зводяться до суми властивостей компонентів, розглянутих окремо, і не виводяться тільки з них [114].
Складною системою будемо називати ієрархічно організовану і цілеспрямовану функціонуючу сукупність великого числа інформаційно зв'язаних і взаємодіючих елементів [115].
Компонент - будь-яка частина системи, що вступає у визначені відносини з іншими її частинами. Компоненти системи можуть бути двох типів - підсистеми й елементи системи.
Елементом системи є мінімальна для даної задачі частина системи з однозначно визначеними властивостями, що виконує в ній визначені функції і не підлягаючому подальшому членуванню в рамках розв'язуваної задачі.
Підсистеми ж розчленовуються далі на свої компоненти.
Відзначимо найважливіші властивості складних систем: ієрархічність організації, цілеспрямованість функціонування, велике число елементів, наявність інформаційного зв'язку між елементами, наявність взаємодії між елементами [116-118].
Оскільки іноді до числа властивостей складних систем додають здатність до самоорганізації, визначимо її, як здатність системи на основі інформації про зовнішнє середовище послідовно змінювати свою структуру чи значення своїх параметрів таким чином, щоб у більшому ступені відповідати своєму цільовому призначенню.
Структура регіональної СКМНПС визначається сукупністю локальних та об'єктових моніторингів, відомчих регіональних систем моніторингу і зв'язками між ними, завдяки яким система зберігає свої властивості при зміні зовнішніх і внутрішніх умов у деяких межах .
У складній системі можна виділити два основних типи зв'язків: "підпорядкування - підпорядкованості" і "узгодження". Зв'язок підпорядкування-підпорядкованості припускає, що один із двох взаємозалежних компонентів є визначальним у їхньому спільному функціонуванні. Зв'язок узгодження - це такий зв'язок, при якому ролі обох взаємозалежних компонентів у їхньому спільному функціонуванні рівноцінні.
Компоненти регіональної СКМНПС (локальний, об'єктовий, державний), розміщені по ієрархічних рівнях з їхніми зв'язками і визначають ієрархічну структуру системи. Компоненти відомчих підсистем суб'єктів моніторингу на регіональному рівні ієрархії мають зв'язок узгодження.
Регіональна СКМНПС, стан якої змінюється в часі, є динамічною системою. Цілеспрямована зміна СКМНПС у часі будемо називати її функціонуванням. Це має на увазі процес, що стабільно реалізує досягнення фіксованої мети. Зміна цілей, задач СКМНПС, її структури будемо називати розвитком системи.
Функціонування СКМНПС як єдиного цілого забезпечується зв'язками між її компонентами. Погоджена взаємодія всіх компонентів системи один з одним у процесі її функціонування повинне досягатися шляхом керування системою. За допомогою керування досягається мета, що визначає характер функціонування системи. Оточення, з яким взаємодіє система, утворить зовнішнє середовище. З поняттям середовища тісно зв'язане поняття живучості системи.
Живучість системи - це властивість системи продовжувати нормальне функціонування з припустимими показниками ефективності при не прогнозованих чи навмисних впливах.
Висока живучість характерна для систем, що мають ієрархічну структуру і володіють властивості адаптації і самоорганізації [114].
Тому що СКМНПС є складною системою, що характеризується великим числом елементів і внутрішніх зв'язків, їхньою неоднорідністю і різноякісністю, структурним розмаїтістю, компоненти її можуть розглядатися як підсистеми, кожна з який, у свою чергу, може вважатися, що складається з більш простих підсистем і т.д. до елементів системи. Досліджуючи відомчі системи, можна зроби