РОЗДІЛ III
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ
3.1. Постановка задач, визначення методики і процедури проведення експериментального дослідження
Дані психології, педагогіки та методики, а також власний практичний досвід викладання англійської мови, дозволили припустити й обґрунтувати необхідність і можливість використання технології інтерактивного навчання писемного мовлення як інтегрованої частини загального процесу навчання англійської мови на заняттях з практики усного та писемного мовлення на I курсі мовного ВНЗ. Огляд методичної наукової літератури показує, що використання групової і парної роботи студентів для навчання писемного мовлення є маловивченим, а відповідні комплекси вправ ще недостатньо розроблені.
Перед проведенням навчального експерименту було сформульовано основні положення гіпотези. Враховуючи дані психологічної, педагогічної, лінгвістичної і методичної наук, ми зробили такі припущення:
1. Інтерактивне навчання писемного мовлення сприяєтиме успішному формуванню вмінь написання текстів різних жанрів і заданих характеристик.
2. Взаємоаналіз, взаємоперевірка і взаєморедагування написаних студентами текстів позитивно впливатиме на формування критичного ставлення до своїх та чужих письмових робіт та розвиток необхідних для майбутнього вчителя вмінь аналізувати і корегувати текст учнів, вказувати на недоліки та пропонувати засоби удосконалення написаного.
3. Інтерактивна робота над текстом в групі, мікрогрупах і парах сприятиме розвитку вмінь та навичок самостійного аналізу та редагування власного тексту.
4. Керування процесом інтерактивного навчання з боку викладача підвищуватиме ефективність застосування цієї технології.
Для перевірки ефективності розробленої методики інтерактивного навчання було проведено експериментальне дослідження, яке за характером гіпотези і поставлених завдань було вертикально-горизонтальним. Вертикальний характер полягав у порівнянні запропонованої методики в експериментальних групах (ЕГ А, ЕГ Б) з неінтерактивним навчанням в контрольній групі (ЕГ В). Його горизонтальний характер ґрунтувався на порівнянні ефективності двох варіантів організації інтерактивного навчання писемного мовлення студентів, які відрізнялися за ступенем участі викладача ( в ЕГ Б і ЕГ А). Необхідність експериментального дослідження цього питання пов'язана з відсутністю в методичній літературі єдиної точки зору щодо ролі викладача в процесі інтерактивної роботи і з відсутністю досліджень стосовно його ролі у навчанні писемного мовлення студентів.
Виходячи з аналізу літератури з питань методики проведення експериментальних досліджень [19, 27, 55, 282], в експериментальному дослідженні були виділені такі фази: підготовка до експерименту, проведення доекспериментального зрізу, експериментальне навчання, проведення післяекспериментального зрізу, статистико-математична обробка експериментальних даних, аналіз підсумків експерименту.
У ході підготовки до експерименту було виконано такі завдання: визначено мету експериментального дослідження; розроблено вправи і підібрано матеріал для експериментального навчання; відібрано експериментальні групи; підібрано та розроблено матеріал для перед- і післяекспериментальних зрізів; розроблено способи оцінки творчих письмових робіт та обрано оптимальні методи аналізу отриманих результатів; розроблено методи і процедуру проведення самого експерименту.
Експериментальне навчання переслідувало такі цілі: а) підтвердити ефективність організації інтерактивного навчання писемного мовлення шляхом визначення рівня сформованості вмінь самостійного написання тексту; б) підтвердити ефективність запропонованої системи вправ для формування та розвитку вмінь логіко-структурного аналізу та редагування тексту; в) підтвердити ефективність використання взаємоаналізу та взаємоперевірки для розвитку вмінь самоаналізу та самокорегування тексту; г) порівняти результативність інтерактивної роботи студентів без втручання викладача з результатами інтерактивної роботи при наданні викладачем індивідуальних консультацій та періодичної участі викладача у груповій роботі як рівноправного члена групи; д) простежити наявність позитивного впливу інтерактивного навчання на формування лінгвістичної та професійно-педагогічної компетенції студентів.
При підготовці до проведення експериментального навчання нами було проведене анкетування та тестування 180 студентів І курсу факультету іноземної філології Харківського державного (нині національного) педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди і факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, що дозволило виявити ділянки найбільших труднощів, з якими студенти стикаються при написанні творчих робіт, та причини, які їх викликають. Результати дослідження покладені в основу розроблених комплексу вправ та технології інтерактивного навчання писемного мовлення, які мають на меті допомогти усунення виявлених труднощів [107].
Матеріалом для експериментального навчання слугували запропоновані викладачем комплекс вправ, тексти-зразки і твори самих студентів для само- і взаємоаналізу та корегування, розроблені запитальники, посібник з розвитку англійського писемного мовлення для студентів мовних спеціальностей (перший рік навчання) [108].
За результатами письмового тестування у традиційному і знайомому для студентів форматі (диктант та переклад), яке було проведено у всіх групах першого курсу в Харківському державному (нині національному) педагогічному університеті протягом першого тижня 2002/2003 і 2003/2004 навчальних років, ми відібрали 6 експериментальних груп (по 3 групи кожного року), в яких результати були приблизно однакові: ЕГ 1, ЕГ 2 та ЕГ 3 (к) у 2002/2003 н.р. (усього 36 студентів); ЕГ 4, ЕГ 5 (к) та ЕГ 6 (усього 40 студентів) у 2003/2004 н.р. Таким чином, в експериментальному навчанні брали участь 76 студентів.
Експеримент проводився в умовах природного навчального проц